Медіахакатон зібрав у Києві журналістів із регіонів, зокрема, і Полтави. Фото imi.org.ua
Хакатон є формою дискусії чи розроблення кінцевого продукту, під час якого учасники погоджуються дискутувати чи розробляти до кінця, поки не дійдуть згоди, щось на кшталт виборів Папи Римського (приміром, у Могилянській школі журналістики практикується хакатон щодо створення друкованого видання силами однієї групи – з нуля і до верстки).
Інститут масової інформації вирішив провести Медіахакатон для визначення пріоритетів розвитку медіасфери в Україні, в тому числі появи нових успішних незалежних ЗМІ, консолідації медіаспільноти в контексті низки останніх скандалів, як теж переоцінки журстандартів у контексті висвітлення воєнних дій на території країни.
Перед поділом на три різні групи з приводу названих проблем основні спікери окреслили, що на їхню думку лежить на поверхні і за що треба братися в першу чергу, за нагальністю вирішення. На думку виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк, наслідком дискредитації ЗМІ та політики окремих власників, атомізації спілкування у медіаспільноті стало зниження довіри населення до медіа, які давно не входять у трійку лідерів довіри (більше довіряють церкві, війську, волонтерам).
Модераторка вступної панелі Наталія Соколенко принагідно зазначила,
що їй і самій важко визначитися, хто в медіаспільноті є на сьогодні для неї авторитетом, нагадавши про спроби переворотів в обох українських журналістських профспілках.
Причин для зниження довіри декілька, є як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх належить цілеспрямована дискредитація ЗМІ за російським сценарієм, коли запускаючи фейки та провокуючи медіаскандали, населення орієнтують на тезу «усі брешуть, нікому довіряти не можна». Причому, як говорить журналістка 5 каналу Тетяна Даниленко, системна дискредитація проводиться із кількох центрів впливу, «про які всім відомо».
Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова називає надмірну зануреність
у власне медіаскандали, від яких останнім часом потерпає журналістська спільнота.
– Ми забуваємо про більші завдання, що стоять перед нами, те ж таки створення суспільного мовника, – сказала Лигачова. – Хто може дати гарантію, що до кінця року ми з цією проблемою справимося? Ми прийняли закон про прозорість медіавласності, наступною має бути фінансова прозорість – хто цим займається?
Наталія Львівна закликала також журналістів позбавитися зайвої емоційності в соціальних мережах і вихлюпування назовні своїх суджень тоді, коли це може «переспати до завтра» або взагалі не потрапити в публічність, коли можна обійтися приватним листуванням.
З приводу розділення пропаганди і об’єктивності висловилися також Тетяна
Даниленко та Наталія Лигачова. На думку першої, ставати на шлях пропаганди схиляє іноді й саме суспільство, і намагання відповідати його запитам це певний виклик, проте він не має з журналістикою нічого спільного. Натомість Наталія Лигачова зазначила, що вона в умовах війни вважає, що і об’єктивна журналістика, і пропаганда мають право на існування, проте кожен мусить для себе вирішити, чим він займається і триматися цієї лінії до кінця. Даниленко зазначила, що нерідко журналістам видається, що соціальні мережі і думки політиків це те, чим живе країна, і активно включаючись в емоційні дискусії, впадаючи у різні крайнощі від ура-патріотизму до упевненості в таємних в’язницях СБУ ми видаємо бажане за дійсне: «Країна набагато більша і глибша, цікавих тем вистачає, а ми перетворили інтернет на помийку, яку можна порівнювати з телебаченням часів Кучми». Макс Левін запропонував, аби журналісти висловлювали власну позицію в соцмережах передусім через власні матеріали – статті, розслідування, репортажі, а не перетворювалися на всуціль «блогерів». Підтримала його Соколенко, зауваживши, що таки на всі теми у кожного не завжди мусить знаходитися фахова думка.
Натомість президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорелов закликав не заряджатися на зайвий песимізм: «Ми самі себе врятуємо, лишень треба грати власну гру, а не тих, хто хоче нас посварити. Варто визначити місію роботи журналіста, до неї докладати професійність, а відтак прийдуть інвестори з грошима для створення якісних ЗМІ які в свою чергу стимулюватимуть суспільство до розвитку».
Зустріч проведено у рамках проекту MATRA за підтримки Королівства Нідерландів.
До теми: Полтавка написала посібник для журналістів, які працюють в небезпечних умовах
