Олександр Варяниця з пацієнткою. Фото Ніни Король
Нині він чекає трансплантації нирки, яка колись буде. Сайт і газета «Коло» писали про те, що реаніматологу потрібні кошти, аби врятувати життя.
Перші дні після публікації люди «обривали» телефони
Олександр Олексійович – один із тих, хто рятує малечу, котра прийшла у цей світ передчасно і важить від 500 грамів. Його знають як хорошого фахівця і чудову людину, для багатьох малят він став хрещеним батьком (у відділенні нерідко відбувається обряд хрещення). Лише на сайті kolo.poltava.ua інформацію про лікаря почитали майже 19 тисяч людей. Були сотні поширень у соціальних мережах. Лікарю і його родині почали дзвонити звідусіль ті, хто не знав про біду, але був знайомий із Олександром Олексійовичем.
«Коло» і раніше знало, що Олександр Варяниця – визначна постать у медицині Полтавщини, але не підозрювало, що настільки. Після публікації ми прочитали багато відгуків про цю людину, теплі слова залишали пацієнти та їхні батьки.
– Варяниця для мене символ. Моя доня була першою в Полтаві після наказу МОЗ про те, що після 20-го тижня недоношені малята стають людьми… Він жив у відділенні, шукав далекого 2007 року різні виходи. Він – Людина, це правда. Згадую його часто. Мою «манюську» не врятували, але те, що він для нас робив, я ніколи не забуду… Моє Янголятко точно молиться за нього. Мені, коли згадую той жах, дихати важко. А Олександру Олексійовичу буду дякувати до свого останнього дня. Боже, бережи нашого лікаря! – так написала журналісту Анна Андрух, полтавка.
Марина Ігнатюк та її чоловік також допомагали і просили про поміч для рятівника їхньої донечки.
Марина Ігнатюк із чоловіком Дмитром та дітьми Матвієм і Еммою. Віднедавна вони не в Україні, але також переживають за життя рятівника маленької Емми. Фото надане родиною
Емма – одна з тих, кого називають «поспішайликами» (передчасно народжені). Нині дівчинці три з половиною року, вона весела і кмітлива. А батьки пам’ятають, що завдяки Олександру Варяниці, його професіоналізму й невтомності їхня донька жива і здорова.
Емму (в центрі) так рано не чекали, вона важила під час народження 1400 г, була 42 см. 2 місяці провела в лікарні, із них перші 3 тижні за життя малечі боровся Олександр Варяниця
Лікар казав: «Взагалі-то вона у вас живенька», у родині Емми це стало афоризмом
«Жінка принесла пенсію, цілувала руки рятівнику, вмовляла взяти допомогу»
У народі кажуть: з миру по нитці – голому сорочка. Тож читачі не були осторонь чужої біди, гуртом небайдужі звідусіль дізнались – і мінімум для реаніматолога вдалося назбирати. Нині лікар дякує ЗМІ, а також усім, хто долучився до збору коштів.
Зараз Олександр Олексійович, як і раніше, ходить на роботу, рятує маленьких пацієнтів, що потрапляють до нього з усієї Полтавщини. Але все ж тричі на тиждень у лікаря запланований гемодіаліз, без якого організм не функціонує нормально.
Допомогу лікар отримував від пацієнтів та знайомих, а також просто небайдужих. А найбільше вразив один випадок.
– Жінка принесла конверт із написом. Вона думала, що мене не буде у відділенні, збиралась залишити цю передачу для мене. Але я тоді був на роботі. Вона цілувала мені руки і просила взяти гроші на лікування. Там тисяча гривень, це ж її пенсія буквально. Я не хотів брати, але вона переконувала і умовляла. Дякувала, що 20 років тому лікував дитину, – ділиться лікар.
Отакий конверт отримав лікар
Найбільшу суму передали родичі-полтавці від вдячних пацієнтів з Ірландії – тисячу доларів.
Тепер Олександр Варяниця має і шанс, і гроші на порятунок.
– Чекаю, коли буде така нирка, коли покличуть, бо черга. А ще ж тест на співпадіння, чи підходить мені цей орган – має співпасти максимум антигенів, – розповів Олександр Олексійович.
Довідка
В Олександра Варяниці діагноз амілоїдоз нирки (знає про це з кінця 2014 року). Буде трансплантація нирки, але це черга і кошти. Сама операція, як розповідала Ірина Варяниця, донька Олександра Олексійовича, теж лікар згаданого відділення, коштує 150 тисяч гривень, а реабілітація обійдеться утричі дорожче.