Полтавці освятили вербу. Фото Наталії Семенкової
Із самого ранку вулицями Полтави сотні людей із гілками верби прямували до храмів. Згідно з давньою традицією, полтавці йдуть до духовних святинь на богослужіння, після якого їх благословляють свяченою водою. Вербна неділя зазвичай оповіщає людей про початок Страсного тижня, який, у свою чергу, передує Великодню.
Читайте також: Полтавців запрошують на дводенний пасхальний благодійний ярмарок
За християнським вченням, саме у цей день багато років тому Ісус в’їхав до Єрусалиму, а дорога перед ним була устелена пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не зростають, їх замінюють вербовими гілочками. Як кажуть у народі, верби першими сповідають про початок весни й мають цілющі властивості.
– Гріх не піти до церкви, у день, коли святять вербу, – запевняють жителі міста, прямуючи до церкви із символом Вербної неділі в руках.
Освячення верби біля Свято-Успенського собору.Фото Наталії Семенкової
Сьогодні біля Свято-Успенського собору було людно. Вшановуючи давній християнських звичай, полтавці слухали церковну службу. Гілочки верби з пухнастими «котиками» були геть у кожного.
– Цей день має сакральний сенс, особливо для віруючих людей. Проте, він не позбавлений і краплі гумору. Згідно давнім історіям, традиціям минулого, усіх, хто проспав ранкову службу, можна бити освяченою вербою, примовляючи: «Це не я б’ю – верба б’є», – розповідає жителька Полтави, пригадуючи минулорічні смішні історії з її дітьми.
Деякі люди розповідають про цінність освяченої верби у народній медицині, приписуючи їй магічні властивості. Старше покоління стверджує, що вона є оберегом: захищає від нечистої сили, охороняє будинок від стихійного лиха, пожеж, допомагає людині в смертний час, відганяючи диявола від душі. Саме тому освячений символ Вербної неділі прийнято зберігати цілий рік на покуті під святими образами, а принісши свіжу з церкви, минулорічну спускали за течією річки або встромляли в землю на полі.
Читайте також: На Великдень та поминальні дні в Полтаві пустять додатковий транспорт
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтали», а тому, навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили у вогнищі, щоб під ноги не потрапило.
По завершенні Вербної неділі, зазвичай, починають активну підготовку до Великодня: розписують писанки, випікають обрядове печиво, паски, пиріжки.
Не дивлячись на вплив сучасності, полтавці не цураються церковних звичаїв. Свято-Успенський кафедральний собор приймав і найменших жителів міста, які слідують святим традиціям разом із батьками. І хоча для них це виглядало як гра, подібні свята назавжди залишаються у пам’яті та збагачують духовну скарбницю.
