За списком професій, в яких більше немає потреби, звернулись в Полтавський обласний центр зайнятості. Ось, що маємо:
Телефоніст
Завдання телефоніста — за допомогою відповідних технічних засобів, організувати розмову між людьми, розділеними великими відстанями. Основний елемент робочого місця телефоніста — комутатор. Це апарат, в якому змонтовані прилади, що дають змогу одержувати сигнали виклику і відбою, здійснювати зв'язок між абонентами, посилати сигнали виклику у пункт зв'язку потрібного міста.
Фото – minsknews.by
Кіномеханік
Кіномеханік – це людина, яка демонструє фільми, займається обслуговуванням кіноустановок і кіноапаратури в кінотеатрах різного типу: широкоформатних, стереоскопічних або панорамних кінотеатрах. Здійснює монтаж і заміну кінотехнічного устаткування, технічну перевірку і випробування всіх типів новою і капітально відремонтованою кіноапаратури. У обов’язки кіномеханіка входить технічний нагляд за справністю електромережі й електроустаткування кіноустановок.
Фото – profyspix.pp.ua
Газетний репортер
Газетного репортера замінили журналісти-«універсали». Газетний репортер – працівник друкованого ЗМІ, який передає новини з місця події. Професія залишилась, але звучить інакше. Зі слів очільниці обласного центру зайнятості Катерини Клавдієвої, тепер всі – журналісти, не зважаючи, що це за ЗМІ – теле, радіо, інтернет чи друковане.
Зображення – sites.google.com
Косар
До списку «вимираючих» професій на Полтавщині у центрі зайнятості відносять і косарів (тих, хто косив траву чи збіжжя).
Фото – korostishevsky.org
Радіотелеграфіст
Радіотелеграфіст обслуговує техніку зв'язку (військові радіостанції різних систем). У його обов’язки входять установка і підтримка безперервного і надійного зв'язку. Радіотелеграфіст зобов'язаний знати основи електротехніки і радіотехніки в обсязі, необхідного для розуміння фізичних процесів, що відбуваються під час роботи на засобах радіозв'язку.
Фото – vsr.mil.by
Друкарки
Професія, полягала у наборі тексту на друкованих машинах. У минулому друкарки передруковували дисертації, академічні публікації і листи, що були написані від руки автором.
Фото – foto-history.livejournal.com
Гострильник (точильник) ножів
Професія полягала в умінні гострити ножі й робити це на спеціальному обладнанні. На початку ХХ століття точильників можна було зустріти на ринках. Вони мали свої гострильні, куди часто звертались господині.
Фото – www.libo.ru
Чистильник взуття
Фото – lisette-paris.livejournal.com
Професія, представники якої надають перехожим послуги з чищення взуття. Процес очищення практично завжди виконувався на вулиці. У країнах Заходу чистильників взуття часто називали «взуттєвими чистильниками-хлопчиками» (англ. Shoe shine boy), оскільки виконанням цієї роботи часто займалися діти і підлітки чоловічої статі.
Сажотрус (коминяр)
Фото – www.credo-ua.org
Давня професія, що полягає в перевірці та очистці каміна, печі, а нині й котла для забезпечення вільного виходу продуктів згорання. Якщо на Полтавщині це, за даними обласного центру зайнятості, «вимираюча» професія, то в цілому у світі – затребувана, щоправда дещо видозмінилась і називається «чистильник димоходів». Раніше сажотрус повинен був не боятися висоти і володіти розвиненим вестибулярним апаратом, щоб не звалитися з даху. По-друге, завжди бути в хорошій спортивній формі. І, по-третє, не мати алергії на дим і сажу, так як деякі роботи доводиться виконувати в буквальному сенсі голими руками. Робочими інструментами з давніх часів були гиря на мотузці, моток дроту, совки та щітки всіляких видів. Вважалось, що зустріти сажотруса – на щастя. Хоча тривалий час сажотрус вважався ізгоєм суспільства.
Конюх
Конюх – це той, хто прибирає й доглядає за кіньми. У його обов'язки входить годування: роздача вівса і сіна, згідно раціонів, напування, чистка коней, в дні перегонів – допомога наїзникові, крім того – всіляка господарська робота у стайні.
Фото – starway.org.ua
Пастух
Людина, яка пасе худобу. Вважалось, що пастух повинен не тільки добре знати час і місце пасіння, а й правила догляду за тваринами, вміти надавати першу допомогу при захворюваннях і отеленнях.
Фото – magfo.livejournal.com
Зі слів пані Клавдієвої, більшість професій нині «витісняє» технічний прогрес, інновації. До слова, якщо у перерахованих професіях на Полтавщині уже немає потреби, то популярними нині залишаються, робітничі й зі сфери обслуговування. Зокрема, слюсарі, трактористи, водії, швачки, кухарі, кондитери, бармени, продавці, менеджери збуту. Також потрібні нині бухгалтери та економісти, у селах – вчителі та медики.
