8 квітня у Полтаві відбувся один із найбільш очікуваних концертів весни – творчий вечір Piano Extremist.
У Полтаві зіграв Piano Extremist. Фото Ольги Матвієнко
– Цього музиканта всі добре пам’ятають ще з Майдану – він грав під час Революції у її найгарячіші дні. Потім, коли почалася війна, він приєднався до полку «Дніпро-1», якийсь час воював, проте згодом знайшов своє покликання у тому, що збирав кошти по містах, на них закуповував різні речі і привозив нам. Він їздить практично в усі гарячі точки АТО, куди можна дістатися, і там виступає під обстрілами, – оголошує Олександр Коба, громадський активіст, учасник Революції та боєць АТО.
Олександр Коба говорить, що для нього особисто ця музика є символом боротьби за свободу і волю, рівність. Із такими ж думками прийшли на концерт полтавці.
Юліан Матвійчук, боєць «Азова», а нині – депутат Полтавської міської ради, говорить:
– Тут багато братів по зброї. Можу сказати, що під час Революції найбільше нас надихали і спонукали на походи, на боротьбу саме такі люди, як Богдан.
Богдан, який і ховається під псевдо Piano Extremist, сидить за чорним піаніно класично у балаклаві, у прорізі якої видно лише очі. Перед концертом докурює цигарку і кладе великі, грубі руки на клавіші. Із першими акордами площа навкруги альтанки завмерла.
Музикант відмовляється давати інтерв’ю, бо вважає – його музика говорить краще, ніж він. Між композиціями коротко спілкується із людьми, жартує, розповідає про історію написання творів. Грає і старі композиції, і нові, написані нещодавно. Говорить, що готується записати вже другий альбом, але все одно мало що наважується зіграти на своїх концертах: вважає, що вартісних композицій написав надто мало.
Багато творів у доробку Піаніста – про війну, загиблих друзів, про трагічні події в окремих точках зони АТО. Про таку недалеку до Полтавщини війну нагадали й «сувеніри», які привезли волонтери Полтавського батальйону небайдужих зі своїх поїздок, а тепер – презентували полтавцям під час концерту. Тут – гільзи різного калібру, розірвані снаряди, відпрацьований ПТУР та інше.
– Ми цією виставкою намагаємося нагадати людям про війну, поєднавши цими експонатами війну і мистецтво. Не тільки на фронті точиться війна, а вона триває у наших головах і душах. Інсталяція нам нагадує і про те, що війна не так далеко – усього за триста кілометрів від нас, – розповіла Олександра Сиротенко, координатор ПБН.
Під час концерту відбувся збір коштів.
– У мене питають, на що ми збираємо кошти під час концертів. Відповідаю просто: аби й далі їздити до хлопців в АТО, а це для мене все ж головне, потрібні кошти, – пояснив Богдан.
