11 листопада об 11 годині на території Полтавського обласного військового комісаріату провели урочисту відправку призовників. Близько 100 хлопців 20-27 років вишикували в стрій. На них чекає військова служба, проте, де саме служитимуть, для полтавських призовників досі секрет.
– Мені 20 років. Я з Полтави, прийшов у військкомат добровільно, – твердить Богдан Заіченко. – Де буду служити ще не знаю. Спочатку нас відправлять у навчальний центр, і вже потім розподілять. Хотів би до батька, який знаходиться в зоні бойових дій. Він командир одного з батальйонів, був під Дебальцевим, зараз – в Луганську. Тож хочу до нього – у розвідку.
– Мені принесли повістку, і ось я тут, – розповідає Андрій Пилипин з Полтави. – Служитиму рік, адже маю вищу освіту. Контракту службу мені поки що ніхто не пропонував. Де служитиму – не знаю, і чи бува не відправлять в зону АТО не задумуюсь.
Нагадаємо, 1 листопада розпочався осінній призов, який перенесли через вибори
На території військкомату помітна ще одна шеренга це рідні солдатів, учні та студенти місцевих навчальних закладів, які прийшли вручити хлопцям подарунки.
– У подарунковому пакеті – зубна паста, щітка, ручки, зошит, чохол для військового квитка, – розповіли дівчата, які принесли презенти.
Всього на Полтавщині призову підлягають 430 чоловік. З них – 205 служитимуть у ЗСУ, 185 – в Нацгвардії України, 40 – Державній службі спеціального транспорту.
– У нас щодня йдуть відправки, – розповів Юрій Фесун, тимчасово в.о військового комісара Полтавського обласного комісаріату. – Призовники йдуть в навчальні заклади, як раніше називали ще «учебками». Далі буде розприділення. Молодь нині дуже хвора, у порівняні з минулими роками. Хвороби дуже різні. Відбираємо кращих. Отримуємо і відмови. Працюємо разом з правоохоронцями – розшукуємо призовників, які ухиляються. Маємо і добровольців: хлопці, яким немає 20 років, пишуть заяви на призов у ЗСУ. Але ми виконуємо указ Президента – не призиваємо тих, кому немає ще 20 років.
Під час урочистостей до хлопців з промовою звертались військові, афганці, священнослужителі, представники влади та мама одного з солдатів. Першочергово представники військкомату пообіцяли, що юнаків не відправлятимуть в зону бойових дій.
– Шановні воїни, спасибі, що не заховались за материнськими юбками і вирішили стати справжніми чоловіками. Спасибі за ваш патріотизм, – промовив Віталій Турпітько, голова ГО «Братерство учасників АТО Полтавщини».
– Сьогодні у вас особливий день. Я постійно беру участь у благословенні призовників, – зазначив Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. – Ще кілька років багато слів про захист Батьківщини, які ми тут говорили, носили формальний характер. Та сьогодні все змінилось, формальності вже немає. Все, що тут сказане, це те, що прожито, болить, те, що є реальним. Дай Боже, щоб вам не довелось застосовувати незабаром отримані навики в бою, але вміти це робити сьогодні – священний обов’язок кожного громадянина нашої держави. Пам’ятайте, що ви козацького роду. Досвід нашого війська козацького вивчаються в більшості країнах світу. Ми підвередили в цих боях (про АТО, – автор), що ми козацького роду, нас силою неможливо зламати чи перемогти військовою агресію.
Після цього Владика освятив хлопців та всіх присутніх на урочистій відправці. Також кожному солдату священнослужителі вручили Горбанівські ікони Пресвятої Богородиці з молитвою воїна.
– Дорогі наші діти, ми схвильовано дивимось на вас, на майбутніх воїнів, наших захисників. Будьте дружні, допомагайте один одному, – звернулась до хлопців мама призовника Богдана Заіченка. – Ми віримо, що армія стане для вас школою мужності. Але, в яку б частину ви не потрапили, перше, що зробіть, – зателефонуйте своїм батькам, повідомте як ви, де ви і як почуваєтесь.
Під час розмови з журналістами жінка розповіла, що окрім сина, має 5-річну доньку. Саме заради її майбутнього Богдан вирішив піти служити. Також на рішення її сина вплинув приклад батька.
– Я хвилююсь, але це його вибір, – говорить Аліна Григорівна про сина. – Раніше я до цього ставилась більш спокійно, та зараз уже інша ситуація в країні. Його батько – військовий, був у зоні АТО. Відчув, що таке війна, бачив смерть, був контужений.
На завершення солдатам показали свою майстерність вихованці військово-спортивного центру «Воїн». Вони продемонстрували різні трюки.
