У Раді зареєстровали законопроект про кримінальне переслідування за наклеп і образу. Фото zakarpattya.net.ua
Законопроект №5034 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи)» зареєстрований у парламенті 19 серпня, повідомляє Інститут масової інформації.
Наклепом вважатиметься згідно першої частини статті 151-1 законопроекту «умисне або через несумлінне ставлення до перевірки інформації поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь і гідність іншої фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи, або наклеп на публічну особу, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь і гідність або ділову репутацію публічної особи».
Депутат пропонує карати подібні «злочини» штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Окремо виділений «злочин» про наклеп, що міститься у публічному виступі.
«Наклеп, що міститься в публічному виступі, публічно демонструється в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, або те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк від одного до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років», - йдеться у законопроекті.
Ще більшого покарання нардеп вимагає за наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
«Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо вони поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, карається штрафом від п‘ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк від одного до двох років, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років», - йдеться у законопроекті.
Згідно першої частини статті 151-2 1 образою вважається приниження честі та гідності іншої особи, виражене в непристойній формі. Образа карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Як і в положеннях щодо наклепу, окремо виділена образа в публічному виступі.
«Образа, що міститься в публічному виступі, публічно демонструється в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, або те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк від одного до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років», - йдеться у законопроекті.
Як зазначає «Центр демократії та верховенства права», це вже не перша спроба повернути владі механізм тиску на свободу слова. З моменту прийняття нового Кримінального кодексу на розгляд Верховної Ради неодноразово вносилися законопроекти, спрямовані на криміналізацію наклепу.
Свого часу відповідні законопроекти реєстрували Леонід Черновецький (2004 рік), Володимир Аніщук (2005 рік), Василь Кисельов (2006 рік та 2010 рік), Антон Яценко (2008 рік), Віталій Журавський (2012 рік). Останньою такою найгучнішою спробою стало ухвалення Верховною Радою так званих «диктаторських законів» 16 січня 2014 року.
Кожного разу подібні законодавчі ініціативи викликали широкий осуд не лише українських та міжнародних правозахисних і медійних організацій, але й таких міжнародних інституцій як ОБСЄ, Рада Європи, Комітет ООН з прав людини.
Центр наголошує, що запровадження кримінальної відповідальності за «наклеп» чи «образу, як передбачено законопроектом, автоматично ставить під загрозу будь-яке журналістське розслідування і створює презумпцію імунітету чиновників від публічної критики. Подібні ініціативи, особливо в країнах з дуже низькою довірою суспільства до судових та правоохоронних органів, ризикують створити серйозний «охолоджувальний ефект» для ЗМІ і розвитку демократії в цілому, адже остання неможлива без вільної політичної дискусії.
До теми: Нацрада оштрафувала 18 полтавських телерадіокомпаній за нерозкриття структури власності
