У Полтаві вона розвивається вже з 2009 року, зазвичай спортсмени їздили в інші міста й країни для відвідування спеціальних семінарів. А ось недавно майстер із капоейри контра Местре Сазукі відвідав Полтаву з семінаром.
У перерві між тренуваннями ми взяли в нього невелике інтерв’ю:
– Розкажіть про враження від поїздки в Полтаву? Як Вам наше місто?
– Чесно кажучи, я нічого не знав про Полтаву раніше і не мав конкретних очікувань від поїздки. Я тут уперше, і для мене все нове, тому це дуже цікавий досвід. За кілька днів я, звичайно ж, все не дізнався ні про країну, ні про місто, але мені дуже сподобалася Полтава, і я бачу, що тут є можливість проводити цікаві заходи. Ваше місто – це відкритий майданчик для діяльності, тому можна сміливо розвивати капоейру.
– Що для Вас капоейра?
– Я почав займатися капоейрою досить рано і нічим не займався, крім неї. Мені зараз 36, а капоейрою почав займатися з шести років. Я був капоейристом, коли був дитиною, підлітком, юнаком і дорослим чоловіком. Коли подорослішав, капоейра стала моєю роботою. Вона допомагала мені в багатьох життєвих ситуаціях, на кожному етапі життя, змінювала і покращувала мене. Я б не хотів говорити шаблонними фразами на кшталт «a capoeira é a minha vida» («Капоейра – це моє життя – авт.). Багато розкидаються нею, але для мене це реальність всього життя. Говорю це з безпосередністю, адже вона дійсно є моїм життям. Я не можу сказати, що капоейра – це просто спорт, для мене набагато більше, це фундаментальна річ у моєму житті.
– Що вплинуло найбільше на Ваш розвиток?
– У ранньому віці у мене не було якихось ідолів або орієнтирів. Коли ти дитина, тобі хочеться гратися, просто весело проводити час з друзями-капоейристами. Але коли я подорослішав, хотів у всьому наслідувати свого майстра Местре Суїні, який навчив мене всьому. Я хотів бути такою самою людиною, як і він, таким же розумним, успадковувати його манери і форму того, як він веде групу. Мене вражає досі, що він може передбачити речі, які відбудуться через 5-10 років.
– У Вас є спортивний девіз?
– У мене немає свого девізу, але мені дуже подобається фраза мого майстра Местре Суїні: «Quem não se organiza não se estabelece» («Хто не може себе організувати, той не може твердо стояти на ногах»).
– Що б Ви порадили капоейристам в Україні?
– Намагайтеся бути «комплексним» капоейристом, дізнатися про капоейру в усіх її аспектах. Вона проявляє себе в різні моменти в різних формах – танець, акробатика, музика, боротьба, тому потрібно знати і вміти все, ставати різнобічними!
Довідка «Кола»
Капоейра (порт. Capoeira, /ka.puej.ɾɐ/, більш точна транслітерація з португальської – капуейро) – бразильське національне бойове мистецтво, що поєднує в собі елементи танцю, акробатики, гри і супроводжується національною бразильською музикою. Як бойове мистецтво відрізняється використанням низьких положень, ударів ногами, підсічок і в деяких напрямках великою кількістю акробатики.
Сучасна капоейра, на відміну від її ранніх форм, рідко використовується з бойовою метою. Звичайна практика – це безконтактний бій, хоча існують чемпіонати світу з повноконтактній капоейрі. Капоейра – форма мистецтва, в якому традиції визначають порядок проведення зустрічей, зовнішній вигляд учасників, музику й атестацію капоейристів.
26 листопада 2014-го капоейра отримала статус культурної спадщини ЮНЕСКО і його захист.
Нагадаємо, що нещодавно у Полтаві проходив семінар з капоейри.