Текст наводиться без правок.
www.profi-forex.org
«Здрастуйте, громадяни міста Донецьк!
Нещодавно в Інтернеті я побачив фрагмент мітингу від 17 березня на головній площі вашого чудового міста. І, зізнаюся, я не очікував такої «популярності» у присутніх там ораторів і рефлексуючого народу. Звичайно, гурт «ДДТ» час від часу дає концерти для мешканців міста. Радий, що минулого року наша програма «Иначе» зібрала повний зал, і атмосфера була дуже доброзичливою. А після концерту ми з задоволенням спілкувалися зі слухачами, обговорюючи програму. Увечері я сидів за столом з друзями, яких у мене в вашому місті чимало, і ми обговорювали більш серйозні соціально-економічні проблеми регіону.
Добре розумію, що життя простих людей тут не солодке. Але ніхто за тим столом не знав тоді, до якого відчаю, ворожнечі та ідеологічної громадянської війни дійдуть в недалекому майбутньому Україна, та й Росія теж. Неосвічена злоба, хамство і вульгарність в криках багатьох телеведучих та активістів на трибунах мене, не буду брехати, вражає. Виходить, що у всіх ваших бідах, тотальній корупції і крадіжках можновладців та їх наближених винні Шевчук і Макаревич? От уже не чекав, що я занапастив цілу Донецьку область! Чи не здається вам, що ця ненависть до письменників, поетів, музикантів, які не поділяють ту чи іншу державний погляд на події, чимось нагадує спалення книг нацистами в гітлерівській Німеччині? Адже ви проти фашизму, а як це схоже на нього.
Я розумію багатьох людей, які вийшли на Майдан і щиро хотіли кращої долі Україні, її Сходу і Заходу. Крута мрія – позбутися тотальної брехні та злодіїв, побудувати краще в світі, державу, де будь-яка людина, незалежно від національності, був би захищений від свавілля «сильних світу цього» справедливими законами. Як сказав один французький соціаліст: «Ринкова економіка можлива, але не можна людьми торгувати...»
Революція – справа складна. Стікається на жар її вогню маса бажаючих погріти свої нечисті руки. Тому часто революція перетворюється на шалену агресію з усіх боків, погроми і кров. Я дуже сподіваюся, що в Україні все буде не так. Я противник усілякого правого і лівого радикалізму. Як нас вчить історія, радикали всіх мастей вміють нещадно руйнувати, але будують – інші. Коли я дізнався про законопроект, який обмежує права російської мови, був обурений не менше, ніж ви. Я сподівався, що новий уряд ухвалить розумне рішення про державний статус двох мов, як це давно відбулося в Канаді, Бельгії, Швейцарії, Фінляндії тощо.
Кілька років тому гурт «ДДТ» брав участь у турі, присвяченому тисячоліттю хрещення Русі. Проїхали з українськими друзями-музикантами 26 міст України з безкоштовними концертами. Скрізь, на всіх площах, ми говорили: «Україна і Росія – брати і сестри! Політики сварять нас, а ми не здаємося і любимо одне одного, і жити нашим братнім народам разом тисячі років!»
Я ніколи не був фанатом ні ваших, ні наших правителів. Господь дав мені очі й вуха, і бачив я, що й ті, й інші говорять одне, а роблять інше, і більше думають не про народ, а про свою владу і кишені. Не шахтар повинен служити державі, а держава шахтарю. У Росії, також, як і у вас, багаті багатіють, а жебраки бідніють. Дума кожного дня друкує закони, що обмежують громадянські права. Все тримається на газі та нафті, яка дуже швидко закінчується. Звичайно, і нам, і вам необхідно боротися за свої права. Жоден уряд в світі нічого не давав народу просто так.
Але пропаганда ненависті, якої зараз так багато з усіх боків, не народжує добра. Ненависть, як і радикалізм нічого не створює, тільки руйнує... І ще – я був на громадянських війнах. Зі своїми друзями-фронтовиками ми багато говорили про те, що Україна і Білорусь останнім часом не воювали і, слава Богу, не знають, що це таке, тому й народи добріші...
Вихід з історичного свавілля був завжди один – оратори розбігалися, а ми разом з старими, жінками та дітьми залишалися розсьорбувати цю криваву кашу. Я ставлюся з повагою і намагаюся зрозуміти різні думки. Ніколи не дозволяв собі низько ображати, тим більше позаочі, опонентів. Навіщо нам з вами додавати зло, якого і так у світі надто багато?
Люблячий Росію і Україну,
Юрій Шевчук.
Честь маю».
Із сайту vesti.ua.
