Про новий фільм розповідають на сайті telegraf.com.ua. «Дзеркала » – не пряма біографія Цвєтаєвої. Із життя поетеси взято кілька епізодів, пов’язаних із чоловіком Сергієм Ефроном, білим офіцером, який став агентом НКВС (і згодом розстріляним тим же НКВД). Ось вона подорослішала – зраджує Ефрону з його другом Костянтином Родзевичем.
Ось вона хоче втопитися. Ось вона вагітна сином Георгієм, який переживе її на кілька років і загине на війні. Ось вона повертається в СРСР. От їй остаточно погано – заарештовують чоловіка, а потім доньку. Ось вона в Єлабузі. Ось вона вішається. Не можна сперечатися з тим, що на долю Цвєтаєвої випало багато страждань, які надломили б і більш врівноважену жінку.
У фільмі поетеса обожнює гучні фрази, може розіграти трагедію через те, що хтось на кухні не туди поставив сіль. Вона готова писати вірші кров’ю і уявляти, як їй відрубують голову. При цьому в «Дзеркалі» занадто мало поезії, її, вважай, зовсім немає – якщо не брати до уваги кілька геніальних рядків, які прориваються через режисуру.
Більшості ж екранна Цвєтаєва, швидше за все, здасться сильною жінкою, здатною запросто перемогти кого завгодно – свою епоху, свого чоловіка, свою депресію. Зрештою вона здасться. Захисники фільму згадають, що Цвєтаєва з тих самогубців, для яких було офіційно дозволено відспівування. Її суїцид був розглянутий як нещасний випадок, результат відчаю доведеної до краю жінки...