Після того, як на засіданні обласної сесії деякі активісти виступили проти замісної терапії (ЗПТ), зокрема, використання метадону, як замінника вуличних наркотиків для залежних, представники БО "Світло надії" зібрали журналістів, щоб навести усі аргументи "за" і "проти" ЗПТ.
Щоправда, запевнили: ситуація, яка сталася на сесії, і прес-конференція, яка відбулася сьогодні, 8 травня, – збіг. Максим Демченко, виконавчий директор організації пояснив це тим, що не усі партнери програми встигли швидко ознайомитися зі звітом.
Організація, яка уже кілька років успішно використовує замісну терапію та має підтримку як міжнародних організацій, так і обласної влади, добре підготувалася дати відповідь про свою роботу. Сам звіт оприлюднили на 22 сторінках.
Усі звинувачення активістів відкидають, апелюють до того, що діють в рамках закону. А щоб довести аргументи не словами, а діями, влаштували невелике театралізоване дійство. За допомогою спеціально оформлених кубиків показали, що мають більше свідчень ефективності замісної терапії.
– Нещодавно дізнався про те, що троє активістів у Полтаві розповідали про те, що замісна терапія – це погано і є, за їхніми словами, альтернативні способи лікування, – говорить Сергій Жук, керівник напрямку адвокації "Світла надії". – При цьому які саме способи не вказують. Фактичного матеріалу слова цих активістів не мають.
За даними "Світла надії" та обласного наркодиспансеру, статистика виконання програми поширення наркоманії на Полтавщині виглядає так:
Щоб привселюдно показати, що собою являє так звана метадонова терапія, представники "Світла надії" запаслися терезами, кубиками та табличками, правда, російськомовними. Втім, прес-конференцію в держаному закладі також проводили здебільшого не державною, російською мовою.
– Замісна терапія й полягає у тому, аби давати пацієнту, який має діагноз "наркозалежність", медичний препарат і протягом усього лікування супроводжувати його (це роблять медики, соцпрацівники, психологи). Метадон не викликає ейфорії, тоді як ціль наркотиків якраз і полягає в тому, аби викликати ейфорію. Тому метадон – не заміна одного наркотику іншим, в чому нас звинувачують, а медичний препарат. Це такий же препарат, який використовується для лікування цукрового діабету, – каже Демченко.
Його колега Сергій Жук в свою чергу наводить наступний аргумент, яким апелюють активісти, які звинувачують "Світло надії" та обласний наркодиспансер у незаконному розповсюджуванні метадону. Мовляв, пацієнти виносять препарат, щоб продати його. На що відразу відповідають: зробити це майже неможливо, адже навіть якщо така ситуація й може виникнути, пацієнт не зможе винести більше третини дози, яку отримує, адже знаходиться під контролем. А якщо й виносить, то разом із слиною, спльовуючи.
На заході був присутній медик, завідуючий стаціонарним відділенням Полтавського обласного наркологічного диспансеру Вадим Клорфайн. Він ситуацію прокоментував так:
– Людина, яка купує слину або висушені рвотні маси, робить це не для того, аби отримати задоволення. Мабуть, це його система самолікування. Чому виникає така проблема? Якби у нас був вільний доступ до препаратів і для того, щоб стати учасником замісної терапії, не потрібно було ставати на наркологічний облік, ситуація була б дещо іншою, – висловився Клорфайн. До слова, директора обласного наркодиспансера Ігоря Мацицького, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем щодо "метадонової дієти", на прес-конференції не було.
Серед озвучених раніше опонентами "Світла надії" "проти" – програми замісної терапії, яка діє у нашій державі, немає в Росії, а у деяких країнах узагалі на метадон табу.
– Щодо Росії, не можу відповідати, наркологія у цій країні не відповідає нормам міжнародного права. Все інше повна дезінформація. У всьому світі, зокрема у країнах Європи, програма замісної терапії розвивається, щорічно розширяється, відкриваються нові види препаратів. Міф про те, що програму закривають – неправда. Єдине, що відбувається: змінюють препарати, із дорогих на більш дешеві. Вдумайтеся, денна вартість замісної терапії становить 4 долари. Наркотик на день коштує у десять разів дорожче, – говорить Демченко.
Ще один із аргументів, на недоцільність якого вказують реалізатори замісної терапії у Полтаві: позбавлення від наркотичної залежності за допомогою релігії.
– Це дуже дивний аргумент. Програма замісної терапії дає людям шанс одужати, мати родини, народити дітей, – говорить Сергій Жук.
Його слова визвалася підтвердити безпосередня учасниця програми замісної терапії. Жінка каже, своїм успіхом у роботі та родинному щастю завдячує саме програмі замісної терапії.
– Я і мій чоловік уже десятий рік перебуваємо у програмі замісної терапії, завдяки їй маю родину, дитині змогла дати належну освіту. Нам не підходить курс реабілітаційних центрів, тому маю хорошу роботу у Європі, де, до слова, отримуємо препарати в аптеці у Австрії і при цьому немає думок продати отримане. Навіть бувають випадки, коли не маю можливості особисто отримати, то мій шеф, який відноситься до моєї проблеми толерантно, сам привозить мені із аптеки виписаний лікарем препарат. В Україні ж ситуація кардинально інша. Але програма потрібна, без неї ми помремо.
За словами Інни, полтавські учасники ЗПТ готують акцію, яку планують провести 14 травня, коли буде відбуватися друге пленарне засідання обласної ради.
– Багато людей беруть відгул на роботі. щоб прийти і сказати, що ми теж громадськість. Я впевнена, дивлячись на мене можна дуже здивуватися, що я учасник програми замісної підтримувальної терапії. Точно так ви можете жити і не знати, що поряд з вами живе сусідка, яка варить борщі своїй родині, але при цьому є учасником програми ЗПТ, – ділиться Інна.
Тож 14 травня у Полтаві знову слід очікувати мітинг. Без акцій протесту останнім часом робота депутатів не проходить.