Фото з vg-news.ru
Паліативна допомога є важливою складовою системи охорони здоров’я та соціального захисту громадян України і забезпечує реалізацію прав людини на гідне завершення життя та максимальне зменшення болю і страждань.
Паліативна допомога є комплексом медичних, соціальних, психологічних та духовних заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів, які мають невиліковну хворобу та обмежений прогноз життя, а також членів їхніх сімей.
Головні завдання паліативної допомоги - позбавлення від болю, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів хвороби, догляд, психологічна, соціальна та духовна допомога пацієнту та його рідним, як в умовах спеціалізованого медико-соціального закладу – хоспісу, так і вдома.
В Україні 85% – хворих помирають вдома, наодинці, страждаючи від болю, депресії, відсутності належного догляду, інших симптомів хвороби. Невиліковна хвороба викликає різноманітні соціальні проблеми у хворого та членів його родини, пов’язані з потребами догляду.
За дослідженнями ВООЗ, близько 60 % хворих в термінальній стадії потребують паліативної допомоги. Для України це близько 480 тисяч пацієнтів щороку. Окрім того, ця проблема торкається рідних пацієнта, а це, як мінімум, ще двох людей на кожного. Таким чином, паліативної допомоги в Україні потребують щороку близько 1,5 мільйонів.
В січні 2014 року в Полтаві померло 347 людей. Із них 60% - 208 осіб потребували стороннього догляду, а ще мінімум 516 родичів цих померлих безпорадно жили в стані крайнього стресу весь той час, коли їх рідні помирали.
Проблема забезпечення кваліфікованим доглядом безнадійно хворих та людей похилого віку в Полтавській області і в Полтаві досі не вирішена. Причина – брак коштів. Зусиллями ПОБО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги» розробляється концепція доступності паліативної допомоги для громадян м. Полтава «Хоспіс на дому», в разі чього, пацієнт зможе отримувати такі послуги, які надаються хоспісом у себе вдома.
Хоспіс надає допомогу невиліковно хворим пацієнтам, які перебувають у завершальній стадії свого життя, а також хворим з прогресивним, загрозливим життя захворюванням. Мета хоспісу полягає в підтримці гідного рівня життя, дозволяючи пацієнтові жити так, як живуть здорові люди, наскільки це можливо, в обстановці домашнього комфорту. При цьому основною метою є контроль симптомів, а не лікування хвороби.
У хоспісі складається план індивідуального догляду для кожного пацієнта та його сім'ї. Він розробляється та контролюється колективом фахівців різного профілю. Сюди входять: лікар, медична сестра, помічники по будинку, соціальні працівники, юристи, а також добровольці. Вони надають соціальну, емоційну, духовну і психологічну підтримку, а також медичну допомогу. Допомога надається на дому, за винятком особливих обставин, коли може знадобитися стаціонарне лікування.
Читайте також: Профілактика та вчасне діагностування серцево-судинних захворювань – шлях до здоров’я
