Володимир Біжик біля свого будинку. Фото з сайту tsn.uaДо речі, сьогодні, 24 квітня, у Полтаві мітинг: військові пенсіонери вимагають більше грошей
Про незвичайний будинок Володимира Біжика нещодавно дізналася вся Україна.
Останнє місце служби – Полтава, а житло мають дати у Боберці
Володимир Біжик прослужив у збройних силах Радянського Союзу та незалежної України 20 років. З них 17 – у ракетних військах. Останнє місце служби – Полтава.
– За часів Радянського Союзу, по закінченню служби військовослужбовці могли претендувати на житло у будь-якому місті України, крім Києва. Потім щось у законах змінилося і квартиру давали лише у тому місті, де військовий закінчив службу. Таким для нашої родини стала Полтава, куди ми у 1999 році приїхали з Ужгороду, – розповідає Світлана Біжик, дружина Володимира Біжика, журналісту «Кола». – Тут нам навіть гуртожитку не дали, а виділили для родини куток у казармі по вулиці Остапа Вишні, 15. У нас тоді уже було 2 дітей: старшому – 16, молодшому – 2 роки. Тож я подивилася на такі умови і поїхала до своїх батьків у село Боберка Львівської області. Через півроку чоловік звільнився на пенсію по хворобі і теж приїхав до нас.
– У 1999 році моя військова пенсія становила 200 гривень, і ще по 20 гривень давали на дітей. Тож прибуток родини складав 240 гривень, а орендувати однокімнатну квартиру у Полтаві коштувало близько 250, – додає Володимир Біжик. – Я якраз переніс операцію на серці. Працювати не міг, тому грошей на життя у Полтаві у нас не було. На чергу на житло мене поставили (тоді у ній стояло близько 1000 військовослужбовців), але чекати на квартиру я поїхав на Львівщину. Про це було вказано у документах про звільнення.
З Полтави довелося виписатися, бо для оформлення пенсії потрібна була прописка за місцем проживання. У рідній Боберці родина жила у будинку батьків Світлани. Але згодом туди переселився й її брат зі своєю родиною. Тож питання про окреме житло постало з усією гостротою. Родина перебралася у стару хату, яку їм здали в оренду фактично за «дякую».
А у 2006 році Біжики отримали звістку, що втратили своє місце у черзі, де відстояли уже 7 років.
– Ви та члени вашої родини зняті з квартирного обліку у військовій частині А-0361 у місті Полтаві. Ваша особова житлова справа буде зберігатися у частині на протязі 5 років, по закінченню терміну зберігання вона буде знищена, – читає копію протесту військового прокурору полтавського гарнізону від 31 січня 2006 Світлана Біжик.
До речі, квартирна черга у Полтаві зменшиться на 3 родини, повідомляли на одній з останніх сесій міської ради.
Як будував будинок
– Пенсія у мене зараз 1600 гривень, – розповідає Володимир Біжик. – Тож грошей на матеріал немає, а пляшки скрізь валялися, тому вирішив, що з них викладемо хоча б фундамент. Потім передумав, що фундамент зведу з гравію – наберу у річці та горах, а з пляшок – стіну. Згодом вирішили будувати увесь будинок з пляшок.
Пляшки збирали майже 6 років усією родиною, купували на звалищах у циган по 15 копійок за пляшку. На саме будівництво пішло 2 роки. Потім Володимир Біжик зробив перерву ще на 2 роки – бо хворів.
Наразі будинок площею понад 150 метрів зведений. Залишилося зробити тільки внутрішні роботи. Основне питання: засклити вікна, щоб узимку не намело снігу. Лише скло, за підрахунками Володимира Біжика, обійдеться у 4700 гривень. На питання журналіста, скільки коштів потрібно до повного завершення будівництва відповів, що близько 100 – 150 тисяч гривень.
Добитися квартиру чи півкрвартири малореально
На пенсії Володимир Біжик уже 13 років. Надії отримати житло у Полтаві родина уже не має – термін зберігання документів, 5 років, уже минув. Тож навіть довідку про те, що родина не отримала квартиру, вони взяти не можуть. Кажуть, свого часу була можливість відсудити квартиру у держави – адвокати бралися за такі справи за умови передачі їм у випадку успішного завершення половини вартості квартири.
– Я у перші роки намагався добитися, щоб мене поставили на чергу на Львівщині, – розповідає Володимир. – Дійшов навіть до командуючого Прикарпатського округу. Там мені юристи пояснили, що поставлять на чергу лише за місцем проживання, тобто, у Боберці, глухому селі, де державне житло роками не будувалося. Тож шансів, що я його отримаю тут – ніяких.
Довідка «Кола»:
На Україні 45 тисяч військових – безхатченків
За даними Міністерства оборони України, за роки існування Українського війська для військовослужбовцям надали 83 тисячі квартир. В очікуванні власного помешкання залишилися 45 тисяч, майже 11,5 тисяч це сімї військових пенсіонерів. Середній вік безхатченків Міноборони — 55 років.
Старший син у родині пішов по стопам батька – служить капітаном прикордонних військ на Луганщині.
Довідка «Кола»:
Пляшкові будинки у світі
Будинок з пляшок на Черкащині за 2 роки збудував Іван Гарбінський. Опалюється дровами. На початку ХХ століття будинок з пивних пляшок збудував американець Вільям Пек у штаті Невада. На житло пішло 10 тисяч бляшок. У Калінінграді збудували найбільший будинок з пляшок у світі – 3 поверхову дачу.
До теми: Якщо раптом війна: екс-мера Полтави заберуть воювати, чинного мера залишать керувати
