Іноземці Полтаву вважають містом толерантним. Кажуть, Харків для них набагато страшніший. Можливо, саме тому у Полтаві й немає централізованого органу, общини, які б займалися проблемами асиміляції іноземців. «Прибульців» ставлять на облік, а решта – самотужки.
Фото з uude.ruБагатіїв серед іноземців мало
Найбільше іноземців, за даними управління Державної міграційної служби області, у Полтаві, Кременчуці, Кременчуцькому, Полтавському, Лохвицькому та Гадяцькому районах. Найменше – у Чорнухинському, Козельщинському, Гребінківському районах – адже вони найбільш віддалені від обласного центру та менш населені.
А оскільки найбільша кількість іноземців перебуває у вишах, керівництво цих закладів бере на себе ледь не всю відповідальність за них.
У Полтавській державній аграрній академії з іноземними студентами працюють понад 30 років. Період навчання поділяється на 2 частини: рік – на підготовчому факультеті чи відділенні та безпосередньо навчання за обраним фахом або у складі окремої групи, або разом з українськими студентами. Іноземних студентів приваблюють медицина та інженерні спеціальності, найменше – аграрні, колись були популярні спеціальності, пов’язані зі спортом.
– Перший рік дуже важкий для іноземців: вони не знають мови, і часто навіть уявлення не мають про країну, до якої приїхали, – розповідає Юрій Скиданенко, заступник декана факультету підготовки іноземних громадян аграрної академії. – Багато залежить від характеру студента: якщо захоче інтегруватися – у нього це вийде. Є й такі, хто й за 5 років не зміг звикнути до України. Був випадок, коли разом зі студентом-іранцем рік жила у гуртожитку його мати, ходила навіть на навчання. Потім поїхала додому, а син самостійно продовжив навчання.
За словами Юрія Скиданенка, Полтаву вважають спокійним містом. Тому особливих проблем у іноземців тут не виникає.
– У всіх іноземних студентів є телефони деканату або проректора, тож якщо затримає міліція по перевірці документів, нам дзвонять, і ми підтверджуємо, що це наш студент та допомагаємо вирішити проблему. Випадки, коли вони скоювали злочини – рідкість. Буває, що до них ставляться вороже місцеві мешканці. Найчастіше чомусь це трапляється у період із жовтня по грудень: перестрінуть нашого студента: «А чого ти до нас приїхав?» Ми тоді пояснюємо, що «приїхав», бо ми – європейська країна, і полтавці теж їздять до інших країн на навчання, відпочинок. Був випадок, коли побили нашого студента з Африки. Хлопець вийшов з магазину, його оточили чоловік 10. Тоді він зателефонував друзям у гуртожиток, вони відразу вискочили на підмогу, зав’язалася бійка. Обійшлося синцями. Але такі випадки – рідкісні. І «розбирається» молодь часто самостійно. В інших випадках доводиться звертатися до міліції. Загалом, якщо студентів з однієї країни небагато, вони поводяться спокійніше, якщо у якийсь рік їх збирається достатня кількість – вони почуваються досить впевнено.
Зазвичай іноземці з цікавістю вивчають країну, до якої приїхали навчатися: і гопак вчать танцювати, і вишиту сорочку приміряють, залюбки співають українські пісні. Є й такі, хто тримає нейтралітет.
– Істинних мусульман, які б суворо дотримувалися релігійних традицій, мало. Вони виконують намази 5 разів на день, але заняттям це не заважає – адже чіткої прив’язки у часі тут немає. По п’ятницях ходять до мечеті, просять, щоб ми скорочували для них останню пару. Ми з розумінням ставимося до цього і вносимо корективи до навчального процесу. Є студенти-католики, які у грудні святкують Різдво, і 24-25 у їхній країні вихідні. Тому ми, по можливості, йдемо назустріч.
Шлюби між іноземними студентами й українцями – не є рідкістю. За словами Юрія Дмитровича, буває, батьки приходять у деканат, просять вплинути, але ж це не входить у повноваження вихователів.
– Нещодавно бачив нашого студента, який 1998 року закінчив підготовчий факультет, одружився з українкою, поїхали жити до Йорданії, але там не склалося, вони повернулися до України. Мають дитину, усе добре.
– А ще у ході розмови виявилося, що іноземні студенти у більшості не багаті. Вартість навчання в Україні та Полтаві зокрема у порівнянні з іншими країнами, не висока, тому їдуть сюди середній клас або недостатньо забезпечені.
Іноземці – про полтавське життя
Мухаммад – уродженець Палестини. У Полтаві навчається у медичній академії вже кілька років.
– По завершенню навчання планую вступати до аспірантури у Німеччині, тому вже зараз ходжу на курси німецької мови. У Полтаві здебільшого спілкуюся російською та англійською мовами. За 3 роки тут найважчим було звикнути до морозів. Дуже холодно, але навіть у холод не можу носити на руках рукавички – не звик. Не схвалюю те, що українці вживають алкоголь. Мій батько – автомеханік, одного разу дав мені понюхати серветку, просочену спиртом – це ввесь мій досвід по «вживанню» спиртного.
Олександр, уродженець Гани. У Полтаві навчався 1 рік, нині – у Лондоні.
– Я до Полтави приїхав на навчання, бо мені дуже рекомендував мій дядько, який за часів Радянського Союзу навчався у Москві. Це було дешево. Але не зараз. Навчання дуже дороге, гуртожитки жахливі, українські студенти кілька разів у мене позичали гроші й не повертали. Тому батьки доклали грошей і я перевівся до Англії.
Баті, походить із угорських циган.
– Я з дитинства в Україні. Батьки переїхали сюди, коли був маленьким. Тому я себе вважаю українцем. Проблем у мене у спілкуванні в Україні не виникає, мені тут подобається. Живу в Харкові, але по роботі часто буваю в Полтаві. Уся моя рідня працює на ринку «Барабашово».
Мухамед, уродженець Іраку.
– Я третій рік у Полтаві, мені тут подобається. Нам ніхто не заважає, не ображає. Був час, що міліція просто «дістала», перевіряла нас постійно. Нині все нормально, не займають. Тут ми вчимося в медакадемії, я і ще двоє моїх друзів. Ось буквально сьогодні говорив зі свої товаришем: як же ми будемо далі жити, ми ж сумуватимемо за Україною, нам тут добре. Тому, можливо, що навіть зостанемось тут жити, але це ще невідомо. Знаю, що мої земляки залишаються в Полтаві, працюють лікарями.
Правоохоронці постійно шукають нелегалів
За словами правоохоронців, великих клопотів іноземці їм не завдають. Відсоток порушників закону серед них – незначний. Проте часто у місті можна побачити, як міліціонери зупиняють громадян із неслов’янською зовнішністю для перевірки документів. Як пояснили журналісту, шукають нелегальних мігрантів.
Проте ці дії правоохоронців називають незаконними.
Працівники міліції перевіряють документи в іноземних студентів (Фото Тетяни Цирульник)– Для того, що перевірити документ у будь-кого треба, щоб були підстави. Зокрема: порушення громадського порядку, підозра на скоєння злочину, якщо на людині є сліди злочину, на неї вказали свідки, переслідується у порядку адміністративного судочинства. Тільки у цих випадках можуть правоохоронці вимагати документи. Але перед цим повинен віддати під козирок, назвати прізвище, ім’я, посаду, надати посвідчення міліціонера й дати переписати номер. Пояснити причину обґрунтовану, чому людину зупинили на вулиці – стаття 5 закону про міліцію, – зазначає Андрій Діденко, координатор харківської Хельсінської правозахисної групи.
Проте іноземці кажуть, що до цього вже звикли. При собі завжди мають студентське посвідчення, яке пред’являють, не сперечаючись.
Скільки зарубіжних гостей на Полтавщині
Станом на вересень 2012 року, за даними Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, зареєстровано: 5 739 іноземців.
1145 – з метою навчання. Найбільше: з Азербайджану (120), Ірану (129), Туркменістану (376) , Тунісу (66).
81 – мають право на працевлаштування. Із них найбільше поляків – 32 особи та росіян – 15 осіб.
5 – працюють за міжурядовими угодами.
7 – релігійних діячів.
11 – біженців.
260 – у приватних справах
До теми: Полтаву відвідав шведський журналіст-ревізор
