Спадок колишнього мера Полтави Кукоби ділять у суді дві його найближчі людини

Ситуація
Таня Цирульник28 лютого 2013 о 12:304588 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Спадок колишнього мера Полтави Кукоби ділять у суді дві його найближчі людини
За спадок колишнього мера судяться.
Після смерті Анатолія Кукоби, першого мера Полтави, пройшло більше 2 років. За цей час йому встановили 2 пам’ятних знаки, ледь не назвали вулицю його ім’ям та й досі не поділили його спадщину. Під питанням не лише особисте майно,  а й сфери впливу у ГО «Фонд захисту і підтримки талановитих дітей». У залі суду – донька та вдова мера. У фонді захисту й підтримки талановитих дітей засновники ділять сфери впливу Благодійна громадська організація  «Фонд захисту й підтримки талановитих дітей» у Полтаві діє уже 20 років. Його засновником став Анатолій Кукоба, нині голова фонду – його вдова. Серед співзасновників фонду й донька мера – Анна Бенюк. За її словами, нині долучитися до справ організації вона не має можливості. – Для мене неоднозначна ситуація з «Фондом захисту й підтримки талановитих дітей», одним зі співзасновників якого я є. На фонді числяться готель «Галерея» та кілька об’єктів нерухомості, авто. Маю інформацію, що після смерті батька майно фонду почали розпродувати. Я, як співзасновник, згоди на це не давала. Між тим, у статуті фонду прописано, що рішення у фонді ухвалюються за наявності трьох четвертих складу засновників. Я надсилала письмові звернення до дружини батька як голови фонду з проханням надати мені звіт про роботу фонду за 2011- 2012 роки та план заходів на 2013, але відповіді не отримала. На засідання засновників фонду, де ухвалюються важливі фінансові рішення, мене не запрошують.  Мої звернення на місцевому рівні до прокуратури результату не дали. Планую піднімати це питання на державному рівні, проситиму надсилати депутатські запити, хоча сподіваюся, що до цього не дійде. Щоб запитати про роботу громадської організації «Фонд захисту й підтримки талановитих дітей», журналіст звернулася до його керівництва. Голова Фонду надіслала письмову заборону про розміщення будь-яких даних щодо її професійної діяльності. Із заяви про заборону публікування інформації, що містить персональні дані, який надійшов на адресу редакції: Зі слів представників редакції газети «Коло» мені стало відомо про факт щодо збору інформації з метою подальшої публікації, що містять персональні дані. Я (прізвище, ім’я, по-батькові заявника) не даю згоду на поширення моїх персональних даних, а саме на розповсюдження та розміщення інформації у ЗМІ з посиланням на моє прізвище, ім’я, Не даю згоду на розголошення відомостей про моє особисте життя з моїм померлим чоловіком Кукобою Анатолієм Тихоновичем, з яким я перебувала у зареєстрованому шлюбі, Не даю згоду на розголошення відомостей з посиланням на мої особисті взаємовідносини зі своїми близькими та родичами, Не даю згоду на розміщення будь-яких даних щодо моєї професійної діяльності, Не даю згоду на розміщення інформації, що стосується фактів мого особистого життя, пов’язанного із прийняттям спадщини, у тому числі ходу судового процессу щодо поділу спадщини після померлого Кукоби Анатолія Тихоновича, з яким я перебувала у зареєстрованому шлюбі. На питання, у межах своїх повноважень, відповів Анатолій Лобач, директор «Фонду». Заходи стали менш масові, оскільки надходження коштів і благодійної допомоги до фонду ускладнилося. – ГО «Фонд захисту й підтримки талановитих дітей» після смерті Анатолія Кукоби, який був його почесним головою, ініціатором створення і його засновником, роботи не припинив. Фонд очолила його дружина, Віра Кальник. Вона повноцінний голова, згідно статуту щоквартально проводяться збори засновників (в числі яких Анна Бенюк – примітка автора), усіх їх запрошуємо у телефонному і, деяких, у письмовому режимі. Чіткого відвідування зборів усіма засновниками у нашому статуті не прописано. Для ухвалення рішень має бути присутня більша половина засновників, при вирішенні статутних, майнових, фінансових питань і формування членства в фонді – необхідно більше трьох четвертих голосів засновників, – пояснив Анатолій Лобач, директор фонду. За словами Анатолія Лобача напрямок роботи фонду за ці 2 роки не змінився. – Поки Анатолій Тихонович був живий, він залучав кошти своїм авторитетом. Тепер, коли ми звертаємося до підприємств, деякі допомагають, а деякі, хто за життя Анатолія Тихоновича завжди підтримував, тепер відмовляють.  Колись Анатолій Кукоба своїми зв’язками міг допомогти талановитій дитині – зателефонувати до керівника вишу, наприклад, і попросити знайти можливість зарахувати її на безкоштовне навчання, або ще про якусь пільгу попросити. Звісно, ми так уже не можемо. Зазначу, що завжди дають підтримку і міський голова, і губернатор, і голова обласної ради. Роботу ми не припиняємо, намагаємося традиційні заходи, які започаткував Анатолій Кукоба, продовжувати: це й вітання дітей у лікарнях до Великодня, нагородження юних талантів на 1 червня і дітей з інтернатних закладів до Дня знань, щорічні дитячо-юнацькі художні конкурси. От наприкінці року у нас традиційні «фондівські» новорічні ранки для дітей, єдині у місті, які проводяться безкоштовно. У 2011 році їх було два, у 2012 коштів вистачило лише на один, запрошено 120 дітей. Також більше 10 років фонд видає за власний кошт і безкоштовно розповсюджує календарі, створені на основі творчих робіт переможців наших конкурсів (накладом 1000 примірників кожного року, так заплановано і на 2013 рік). Загалом усього за 2012 рік ми охопили своєю діяльністю більше 2000 дітей, з яких приблизно 750  отримали відзнаки, подарунки й сувеніри.
  • У 2012 році ГО «Фонд захисту й підтримки талановитих дітей» провів 18 заходів. На 2013 поки що заплановано 14.
Спадок ділять 2 близькі людини Майно екс-мера нині ділять у суді. З ким донька Анатолія Кукоби зустрічається у суді, «Коло» не вказує. Коли матеріал готувався до друку, журналіст отримала письмову заяву про заборону публікування інформації, що містить персональні дані. – Мої батьки розійшлися на початку 90-х років, – розповідає Анна Бенюк, донька Анатолія Кукоби. – Батько почав відразу жити з новою дружиною. Ще у 90-х роках він написав заповіт, у якому йдеться, що усе майно, яке матиме на момент смерті, заповідає мені. Коли батько помер, його вдова пішла до нотаріуса по свою долю майна. Як особа, позбавлена спадку, що на момент смерті була законною дружиною Анатолія Кукоби, вона претендувала на частку від: – офісного приміщення площею 153 квадратних метри, – автомобіля «Мерседес», який я йому подарувала з нагоди 60-річчя, – банківського рахунку (розголошувати розмір заборонено), – трикімнатна квартира.

Те, що вдова мала статус пенсіонерки, давало їй право на частину спадщини. Сума на банківському рахунку невелика, усі розмови про нібито мільйонні статки, які ми ділимо, неправда. Цей позов був дещо несподіваним для мене, я навіть просила знайомих, щоб відговорили її від цього кроку. Потім я звернулася із зустрічною заявою до нотаріуса про те, що претендую на частку спільно нажитого майна подружжя за період з 2004 року (у цей час набрав чинності Сімейний Кодекс, який урівняв цивільний шлюб з законним). Усе, що було придбано подружжям у період їх спільного життя, було оформлено на дружину батька. Вона на даний момент є власницею кількох магазинів, квартир у центрі міста. Має будинок у передмісті, там гарна ділянка з пасікою, ставочком. Якщо вона хоче поділити те, що батько залишив особисто мені, то я пропоную поділити й те, що вони нажили у період, починаючи з 2004 року. Якщо мій батько жив разом зі своєю дружиною і оформлював на неї майно, то я, як спадкоємниця, теж маю право на його частину. Починаючи з грудня 2011 року ми регулярно зустрічаємося у залі суду. Поза судом ми стосунки не підтримуємо, – говорить Анна Бенюк. – На цих засіданнях вдова заявляє, що до 2007 року не була дружиною мого батька, а лише працювала помічником Анатолія Кукоби як народного депутата і товаришувала з ним. На суді у якості доказу – книга про мого батька, яку вона видала у 2004 році, підписавшись як «Віра Кукоба», зазначивши у передмові, що цю книгу вона видає як «щаслива дружина Кукоби Анатолія Тихоновича» . В книзі також наведені численні фото їхнього спільного життя.  Мене особисто дуже обурює, що коли вдові та її родичам треба було користуватися прізвищем Кукоба, то вони його використовували, а потім, коли треба ділитися майном, вже від нашого прізвища відмовляються. Близькі родини, з якими спілкувався журналіст «Кола», до ситуації ставляться обережно: не така уже й висока ціна питання, щоб вирішувати його у суді.  Проте мирової угоди, напевно, таки не буде. До теми: Полтавський історик пише книгу про колишнього мера Кукобу Полтавцям до річниці смерті Кукоби показали про нього фільм

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter