Як полтавцям безпечно взяти кредит

Під які ві­д­со­т­ки ни­ні ре­а­ль­но да­ють кре­ди­ти, яка про­це­ду­ра, які до­ку­ме­н­ти мо­ж­на ви­ма­га­ти у кре­ди­то­рів, за що не по­т­рі­б­но пла­ти­ти, по­ці­ка­ви­ло­ся «Ко­ло».



Фото з сайту tagfond.com





Лист до «Ко­ла»

«До­б­рий день, ша­но­в­на ре­да­к­ція!

Хо­чу зве­р­ну­ти­ся до чи­та­чів, осо­б­ли­во до пе­н­сі­о­не­рів.

Ме­ні 58 ро­ків, я пе­н­сі­о­не­р­ка, ви­хо­ва­ла 5 ді­тей. На­ду­ма­ла ро­би­ти ре­монт. На очі тра­пи­ло­ся ого­ло­шен­ня про на­дан­ня кре­ди­ту. За­те­ле­фо­ну­ва­ла. При­є­м­на ді­в­чи­на Іри­на ро­з­по­ві­да­ла кра­си­во: обі­ця­ла кре­дит на 10 000 гри­вень на 5 ро­ків. Що­мі­ся­ця пла­ти­ти 177 гри­вень, за офо­р­м­лен­ня –  500 гри­вень. Тро­хи гро­шей у ме­не бу­ло, тро­хи по­зи­чи­ла, на­зби­ра­ла 500 гри­вень. По­ї­ха­ла офо­р­м­ля­ти. Зу­стрі­ла ме­не Іри­на при­ві­т­но, ро­з­по­ві­ла, що спо­ча­т­ку тре­ба до­че­ка­ти­ся із ба­н­ку пі­д­т­ве­р­джен­ня, що кре­дит да­дуть. Ко­ли при­йш­ло пі­д­т­ве­р­джен­ня, я за­пи­та­ла де зна­хо­дить­ся банк, во­на щось про­бу­р­мо­ті­ла і ні­чо­го не ска­за­ла. За­пла­ти­ла гро­ші. Іри­на офо­р­ми­ла до­ку­ме­н­ти, за­пи­та­ла, на яку ка­р­т­ку пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти гро­ші. Я ві­д­по­ві­ла. Іри­на ска­за­ла: че­кай­те. Офо­р­ми­ла я до­ку­ме­н­ти 22 лю­то­го зра­н­ку, до ве­чо­ра по­вин­на бу­ла отри­ма­ти гро­ші. За те­ле­фо­ном для до­ві­док, який я по­п­ро­си­ла, по­дзво­ни­ла уве­че­рі 22 лю­то­го. При­є­м­ний чо­ло­ві­чий го­лос ро­з­по­вів, що офо­р­м­ляв до­ку­ме­н­ти ти­ж­день то­му і на­сту­п­но­го дня їх отри­мав. Я че­ка­ла до 25 лю­то­го, але гро­шей не бу­ло. Зно­ву за­те­ле­фо­ну­ва­ла до Іри­ни. Во­на спо­ча­т­ку ви­м­к­ну­ла те­ле­фон, а пі­с­ля дру­го­го дзві­н­ка ска­за­ла: «я ні­чо­го не знаю, те­ле­фо­нуй­те за но­ме­ром». Ме­ні так ві­д­по­ві­ли: днів че­рез 5 отри­маю ли­с­та, де бу­де вка­за­но, ко­ли на­дій­дуть гро­ші, але пе­ред тим тре­ба за­пла­ти­ти пе­р­ші вне­с­ки. Ось так я за­ли­ши­ла­ся бі­ля ро­з­би­то­го ко­ри­та. Гро­шей не­має, ще й у бли­зь­ких на­по­зи­ча­ла­ся на пе­р­ший вне­сок. Як­що бу­де­те дру­ку­ва­ти, не на­зи­вай­те мо­го прі­зви­ща – со­ро­м­но пе­ред су­сі­да­ми. З по­ва­гою до Вас, чи­та­ч­ка».

До речі,  полтавці висловили свою думку про кредити

По кре­дит – з ві­рою у без­ко­ри­с­ли­ву до­по­мо­гу

– В ук­ра­ї­н­ців за­кла­де­но на ме­н­та­ль­но­му рі­в­ні до­по­ма­га­ти у скру­ті бли­ж­ньо­му. Це не при­та­ман­но аме­ри­ка­н­цям та єв­ро­пей­цям, які до­по­мо­гу ча­с­то сприй­ма­ють з то­ч­ки зо­ру іс­ну­ю­чої на За­хо­ді по­го­дин­ної опла­ти пра­ці: як­що я ви­тра­тив пе­в­ний час на по­міч бли­ж­ньо­му, це мо­же ко­ш­ту­ва­ти сті­ль­ки-­то. Ві­ра на­ших лю­дей у те, що їм на­да­дуть без­ко­ри­с­ли­ву до­по­мо­гу, не­до­ста­т­ня фі­нан­со­ва гра­мо­т­ність – з та­ким «ба­га­жем» ідуть ук­ра­ї­н­ці по кре­ди­ти, – ро­з­по­ві­дає Вла­ди­с­лав Гон­ча­ре­н­ко, до­к­тор еко­но­мі­ч­них на­ук, про­фе­сор ка­фе­д­ри мі­ж­на­ро­д­ної еко­но­мі­ки Пол­та­в­сь­ко­го уні­вер­си­те­ту еко­но­мі­ки й то­р­гі­в­лі. –

Кре­ди­ти ни­ж­че 17% рі­ч­них мо­же на­да­ва­ти ли­ше дер­жа­ва.

Не мо­же ви­да­ва­ти­ся кре­дит під ві­д­со­т­ки, ни­ж­чі, ніж ва­р­тість се­ре­д­ньо­го де­по­зи­ту в ба­н­ку. Це не є еко­но­мі­ч­но ло­гі­ч­ним.

У Єв­ро­пі вкла­д­ни­ки ба­н­ків мо­жуть ро­з­ра­хо­ву­ва­ти, у кра­що­му ви­па­д­ку на 1% рі­ч­них. В Ук­ра­ї­ні се­ре­д­ня ва­р­тість де­по­зи­ту у ба­н­ку 17-18% рі­ч­них.

Як­що про­по­ну­ють гро­ші де­ше­в­ше, ніж під 18% рі­ч­них, тоб­то де­ше­в­ше, ніж їх­ня се­ре­д­ня ба­н­ків­сь­ка де­по­зи­т­на ста­в­ка, за­ду­май­те­ся, чо­му це ро­б­лять. На­що да­ва­ти вам гро­ші під 5% рі­ч­них, як­що мо­ж­на по­к­ла­с­ти їх у банк під 18%?

Гро­ші за ни­ж­чи­ми, ніж се­ре­д­ні ба­н­ків­сь­кі, ві­д­со­т­ко­ви­ми ста­в­ка­ми, мо­же ви­да­ва­ти ли­ше дер­жа­ва. При­чо­му дер­жа­ва ви­ді­ляє у держ­бю­дже­ті ко­ш­ти не на кре­ди­ти, а на со­ці­а­ль­ну до­по­мо­гу і ли­ше окре­мим гру­пам на­се­лен­ня, які, згі­д­но із за­ко­но­дав­ст­вом, під неї пі­д­па­да­ють.

Пе­ре­ві­р­те «кре­ди­т­ну ко­н­то­ру» за ба­зою

В Ук­ра­ї­ні ви­да­ва­ти кре­ди­ти мо­жуть ли­ше 3 ти­пи ор­га­ні­за­цій: ба­н­ки, кре­ди­т­ні спі­л­ки й лом­ба­р­ди, в окре­мих ви­па­д­ках – фі­нан­со­ві ком­па­нії, які ко­н­т­ро­лю­ють­ся дер­жа­в­ни­ми ор­га­на­ми. Са­ме то­му ша­х­раї ча­с­то в ого­ло­шен­нях сві­до­мо уни­ка­ють сло­ва «кре­дит», а пи­шуть «по­зи­ка», «по­зи­ч­ка», «гро­ші», «да­мо», «по­зи­чи­мо».

Ор­га­ні­за­ції, які ви­да­ють кре­ди­ти, по­вин­ні ма­ти сві­до­ц­т­во про ре­єст­ра­цію фі­нан­со­вої уста­но­ви. Та­ку ре­єст­ра­цію та лі­це­н­зу­ван­ня ді­я­ль­но­с­ті здій­с­ню­ють 2 дер­жа­в­ні ор­га­ні­за­ції:

– На­ці­о­на­ль­ний банк (ре­єст­рує ба­н­ки);

– На­ці­о­на­ль­на ко­мі­сія з ре­гу­лю­ван­ня ри­н­ків фі­нан­со­вих по­с­луг (ре­єст­рує кре­ди­т­ні спі­л­ки й лом­ба­р­ди).

Як­що сві­до­ц­т­ва про фі­ну­с­та­но­ву не­має, от­же, осо­ба не має пра­ва за­йма­ти­ся кре­ди­т­ною ді­я­ль­ні­с­тю.

Ре­єст­ри усіх фі­нан­со­вих уста­нов мо­ж­на знай­ти в Ін­те­р­не­ті. Ба­н­ки мо­ж­на пе­ре­ві­ри­ти у дер­жа­в­но­му ре­єст­рі ба­н­ків на сай­ті На­ці­о­на­ль­но­го ба­н­ку. Ре­єстр кре­ди­т­них спі­лок та лом­ба­р­дів є на сай­ті На­ц­ко­м­фі­н­по­с­луг.

Сві­до­ц­т­во про ре­єст­ра­цію в яко­с­ті фі­нан­со­вої уста­но­ви до­ці­ль­но про­си­ти без­по­се­ре­д­ньо у фі­р­мі, ку­ди при­йш­ли по кре­дит. Але не факт, що той до­ку­мент, який вам по­ка­жуть, бу­де спра­в­ж­нім, як пра­ви­ло, по­ка­зу­ють ксе­ро­ко­пії.

– Кра­ще по­пе­ре­д­ньо за­те­ле­фо­ну­ва­ти за но­ме­ром фі­р­ми, де вам про­по­ну­ють кре­дит, і за­пи­та­ти про ор­га­ні­за­цій­но-­пра­во­ву фо­р­му уста­но­ви (банк чи кре­ди­т­на спі­л­ка), а по­тім пе­ре­ві­ри­ти на­я­в­ність ці­єї уста­но­ви у ві­д­по­ві­д­но­му Дер­жа­в­но­му ре­єст­рі на сай­ті НБУ чи На­ц­ко­м­фі­н­по­с­луг – ра­дить Вла­ди­с­лав Гон­ча­ре­н­ко. – Сьо­го­д­ні до­сить ча­с­то тра­п­ля­ють­ся ви­па­д­ки ко­ли ша­х­раї ма­с­ку­ють­ся під кре­ди­т­ну спі­л­ку. Не­що­да­в­но по те­ле­ба­чен­ню ба­чив сю­жет про те, як по­зи­ча­ль­ник за­хо­пив у за­ру­ч­ни­ки пра­ців­ни­цю кре­ди­т­ної спі­л­ки «Аль­я­нс-­Ук­ра­ї­на» і ви­ма­гав на­дан­ня кре­ди­ту, оскі­ль­ки він вніс ко­ш­ти у спі­л­ку для отри­ман­ня кре­ди­ту, йо­му ві­д­мо­ви­ли у йо­го ви­да­чі і не по­ве­р­та­ли вне­се­ні гро­ші. Як ви­яви­лось, та­кої кре­ди­т­ної спі­л­ки в Дер­жа­в­но­му ре­єст­рі не іс­нує.

Ми да­мо гро­ші, але спо­ча­т­ку ви нам за­пла­тіть

За­зви­чай, усі ви­тра­ти фі­нан­со­вих уста­нов на офо­р­м­лен­ня кре­ди­тів за­кла­де­ні у про­це­н­т­ній ста­в­ці. Як­що вам про­по­ну­ють: да­мо ко­ш­ти за най­ви­гі­д­ні­ши­ми умо­ва­ми, ось спо­ча­т­ку за­пла­тіть за офо­р­м­лен­ня кре­ди­ту (чи вне­сіть якусь су­му, пе­р­ший вне­сок) – це озна­ка мо­ж­ли­во­го ша­х­рай­с­т­ва.

До­го­вір по­т­рі­б­но чи­та­ти. До­го­вір чи­та­ти не­мо­ж­ли­во

Оче­ви­д­но, що пі­д­пи­су­ва­ти до­го­вір, не чи­та­ю­чи, не мо­ж­на. Але 95% ук­ра­ї­н­ців це ро­б­лять.

При­чин цьо­го дві:

– су­б’єк­ти­в­на: ук­ра­ї­н­ці до­ві­р­ли­ві,

– об’є­к­ти­в­на: до­го­во­ри ча­с­то на­пи­са­ні дрі­б­ним шри­ф­том і з не­зро­зу­мі­ли­ми фо­р­му­лю­ван­ня­ми;

– При цьо­му про­ко­н­су­ль­ту­ва­ти­ся у не­за­ле­ж­но­го фа­хі­в­ця-­юри­с­та чи фі­нан­си­с­та, фі­ну­с­та­но­ви не да­ють, – за­зна­чає Вла­ди­с­лав Гон­ча­ре­н­ко. – Лю­ди­на про­сить по­чи­та­ти до­го­вір – бе­ріть, чи­тай­те дрі­б­ним шри­ф­том кі­ль­ка сто­рі­нок не­зро­зу­мі­ло­го те­к­с­ту. Усе ні­би для то­го, щоб сти­с­ну­ти текст за­ра­ди еко­но­мії па­пе­ру. Щось не зро­зу­мі­ло – при­є­м­на ді­в­чи­н­ка-­пра­ці­в­ник все по­яс­нить. Але ви­не­с­ти до­го­вір не да­дуть, мо­ти­ву­ю­чи тим, що це ко­ме­р­цій­на та­є­м­ни­ця, слу­ж­бо­ва ін­фо­р­ма­ція, що го­ло­в­ний офіс не до­зво­ляє це ро­би­ти то­що. Мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти «при­ве­с­ти юри­с­та сю­ди», до­б­ре ус­ві­до­м­лю­ю­чи, що ча­с­то це не­мо­ж­ли­во.

Скі­ль­ки ко­ш­ту­ють «де­ше­ві» ві­д­со­т­ки

За­зви­чай лю­ди оби­ра­ють кре­ди­ти за ві­д­со­т­ко­вою ста­в­кою: де ни­ж­ча, ту­ди й пі­ду. На­спра­в­ді ж про ре­а­ль­ні ві­д­со­т­ки по­зи­ки ді­з­на­ти­ся прак­ти­ч­но не­мо­ж­ли­во.

– Ві­д­со­т­ко­вим ша­х­рай­с­т­вом за­йма­ють­ся як дрі­б­ні афе­ри­с­ти, так на­віть ве­ли­кі лі­це­н­зо­ва­ні ба­н­ки, – за­зна­чає Вла­ди­с­лав Гон­ча­ре­н­ко. – У Єв­ро­пі банк зо­бо­в’я­за­ний не про­с­то озву­чи­ти, а й да­ти лю­ди­ні ро­з­д­ру­кі­в­ку ефе­к­ти­в­ної про­це­н­т­ної ста­в­ки, пе­ре­п­ла­ти за кре­ди­том. Це су­ма гро­шей, яку лю­ди­на за­пла­тить, як­що ві­зь­ме цей кре­дит. Ук­ра­ї­н­сь­кі ба­н­ки, як пра­ви­ло, озву­чу­ють у ре­к­ла­мі ли­ше ві­д­со­т­ко­ву ста­в­ку і не го­во­рять, що, крім цьо­го, при­йдеть­ся за­пла­ти­ти ще: ко­мі­сію за офо­р­м­лен­ня кре­ди­ту, ко­мі­сію за знят­тя го­тів­ки, стра­хо­в­ку жит­тя, стра­хо­в­ку пре­д­ме­та за­ста­ви та ін­ші ра­зо­ві чи пе­рі­о­ди­ч­ні пла­те­жі. Тож, та­кий по­ка­з­ник, як про­це­н­т­на ста­в­ка, ні­ко­ли не має бу­ти для лю­дей орі­є­н­ти­ром при ух­ва­лен­ні рі­шен­ня про отри­ман­ня кре­ди­ту, ці­ка­ви­ти вас по­вин­на су­ма пе­ре­п­ла­ти за кре­ди­том. Її мо­ж­на по­ра­ху­ва­ти із гра­фі­ка, в яко­му ма­ють бу­ти вка­за­ні не тіль­ки пла­те­жі про­це­н­тів, а й всі ін­ші обо­в’я­з­ко­ві пла­те­жі згі­д­но з кре­ди­т­ним до­го­во­ром. Лю­ди по­вин­ні ви­ма­га­ти, щоб на цьо­му гра­фі­ку бу­ло на­пи­са­но «ін­ших пла­те­жів, крім вка­за­них на цьо­му гра­фі­ку, не­має». До ре­чі, кре­ди­т­ні спі­л­ки, на ві­д­мі­ну від ба­н­ків, як пра­ви­ло не при­хо­ву­ють ре­а­ль­них про­це­н­тів по кре­ди­тах і не хо­ва­ють їх у до­да­т­ко­ві пла­те­жі. То­му кре­ди­ти спі­лок у ба­га­тьох ви­па­д­ках є, на пе­р­ший по­г­ляд, до­ро­ж­чи­ми, хо­ча це ча­с­то не так. Спі­л­ки це ро­б­лять  не то­му, «що во­ни та­кі до­б­рі», а щоб не по­т­ра­пи­ти під опо­да­т­ку­ван­ня, адже всі до­да­т­ко­ві пла­те­жі, крім про­це­н­тів, у них об­кла­да­ють­ся по­да­т­ком.

Експеремент «Ко­ла»

Жу­р­на­ліст за­те­ле­фо­ну­ва­ла у кре­ди­т­ні уста­но­ви, зі­р­ва­в­ши їх­ню ре­к­ла­му зі сто­в­пів. Пред­ста­ви­ла­ся слу­ж­бо­в­цем із зар­пла­тою 1200 гри­вень і по­п­ро­си­ла 10 ти­сяч гри­вень кре­ди­ту на ві­д­по­чи­нок.

– Кре­дит офо­р­ми­ти мо­ж­на за до­бу, – по­ві­до­ми­ли у пе­р­шій уста­но­ві. – Як­що ма­є­те за­ро­бі­т­ну пла­ту 1200 гри­вень, отри­ма­ти 10 ти­сяч бу­де скла­д­но. Але ви­рі­ши­ти про­бле­му мо­ж­на, як­що у вас хо­ро­ша кре­ди­т­на іс­то­рія або ма­є­те не­офі­цій­ний до­хід. При­хо­дь­те із па­с­по­р­том, іде­н­ти­фі­ка­цій­ним ко­дом, до­ві­д­кою про до­хо­ди, по­ру­чи­те­лів не тре­ба. Ко­ш­ти за кре­ди­том отри­ма­є­те на ру­ки.

За ін­шим те­ле­фон­ним но­ме­ром ві­д­ра­зу про­си­ли на­зва­ти офі­цій­не мі­с­це ро­бо­ти, ро­бо­чі ко­н­та­к­ти, мо­в­ляв, щоб пе­ре­ві­ри­ти пла­то­спро­мо­ж­ність. При цьо­му на­зву сво­єї кре­ди­т­ної уста­но­ви по те­ле­фо­ну не на­зва­ли, по­ре­ко­ме­н­ду­ва­ли при­йти в офіс.

У тре­тій ін­шій кре­ди­т­ній уста­но­ві свою на­зву та­кож не ска­за­ли, а кре­дит по­о­бі­ця­ли на 3 ро­ки із мі­ні­ма­ль­ни­ми ві­д­со­т­ка­ми – 0,1 рі­ч­них.

– Важ­ко ви­зна­чи­ти, чи да­дуть Вам кре­дит на 10 ти­сяч, але при­хо­дь­те із до­ві­д­кою про до­хо­ди, па­с­по­р­том, іде­н­ти­фі­ка­цій­ним ко­дом, щось ви­рі­ши­мо, – по­о­бі­ця­ли за че­т­ве­р­тим но­ме­ром.

В ос­тан­ньо­му за­кла­ді по­о­бі­ця­ли да­ти кре­дит на 5400 гри­вень і за­про­си­ли при­йти. Як за­пе­в­ни­ли, гро­ші жу­р­на­ліст отри­має то­го ж дня.

Автори: Тетяна Цирульник та Надія Кучер