Надія Кучер, журналіст
Знайдіть час, аби прочитати книгу! Цієї суботи пропоную вам, любі читачі, дізнатися про книгу Андрія Кокотюхи "Поховання Аделі". І, можливо, сторінки саме цієї книги вам захочеться погортати, відпочиваючи від буднів. До речі, днями
Кокотюха гостював в редакції "Кола".
З перших кількох сторінок книжки мені, вибачайте, згадалося
оце. До болю знайомим здався сюжет... Забігаючи наперед, скажу: легке розчарування книгою після перших 10-20 сторінок аж ніяк не робить автору книги "мінусу". Навпаки, лише зацікавлює читати, читати до кінця, не зупинятися, поки не промайне думка: "так ось чому!".
Отже, "Поховання Аделі" Андрія Кокотюхи. Здавалося б, звичайний сюжет більшості детективних історій – чоловік убиває власну дружину. Що особливого, окрім відчуття зла? Правда, нічого. Поки що. Уява майже відмовляється чекати, що там далі розповідатиме письменник, як саме чоловік "замітатиме" сліди після вбивства дружини – в голові миттєво з’являється безліч варіантів розгадки. І от тут автор книги ніби говорить сюжетом: "стоп, а тепер досить блукати сторінками, просто дочитуючи до останньої сторінки, тепер слідкуйте за кожним словом". Навіть привідкрию вам трошечки завісу – 85. Саме ця цифра змінює ставлення до книги. Саме ця цифра примушує покинути усе і прочитати, не відриваючись, до останньої сторінки. А над словами, прочитаними на останній сторінці, не роздумуватиме хіба людина, яка не має анінайменшого вміння відчувати:
"...не заморочуйся, хто кого чим любить."
Детективна історія вповні виправдовує стиль класичної соціальної драми, але разом з тим – тримає в стані напруженості мозок до останньої літери. Навіть якщо ви не любитель детективного жанру – "Поховання Аделі" спробує це розвіяти...
Андрій Кокотюха. фото з сайту www.lvivpost.net
Трохи про автора книги
Сучасний український письменник. Народився 1970 року. За даними інтернету, мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Його книги можна не лише читати, а й подивитися (пише кіносценарії). Написав сценарії для кількох документальних фільмів з циклу „Кримінальні історії” (ICTV), «Чужі помилки» (СТБ).
Читайте також
«Вихідні з книгою»: «Історія незалежності України» братів Капранових
"
Вихідні з нигою": "Теплі історії до кави" Надійки Гербіш
