"Смерть – це стріла, пущена в людину, а життя це лише мить, протягом якої ця стріла летить".
Такі слова прозвучали на панахиді за загиблим у Іловайському котлі Олександром Мочаловим, бійцем батальйону "Донбас". Вона відбулася об 11 годині у Свято-Успенському соборі.
Вшанувати пам’ять героя, який ціною власного життя рятував своїх побратимів, прийшли кілька сотень людей. Несли квіти, українські прапори, свічки. На церемонію прощання і перепоховання прийшли також товариші загиблого із батальйону, в якому разом служили та інші побратими. Вони на руках несли труну загиблого.
Нагадаємо, батько тривалий час шукав сина по ДНК і місяць тому знайшов. В Олександра залишилися мати і дружина з донькою.
– Олександр їхав під Іловайськ, коли українські батальйони оточили вороги, знав, що буде дуже не легко, – розповів Владика. – Служив розвідником. Завдяки йому врятовано життя багатьох. Коли ворожий снаряд влучив в автомобіль, і хлопців відкинуло, Олександр наказав хлопцям сховатися на узбіччі, а сам продовжував допомагати іншим.
Його знайшли біля одного із автомобілів, із санітарною сумкою через плече. Ймовірно, надавав допомогу пораненим.
Олександр народився не у Полтаві – на Кубі, де прожив до року разом із батьками-військовими. Захоронили Олександра на Алеї героїв на Боженківському кладовищі.
Також цього дня в Кременчуці прощаються ще з одним бійцем.
