Як отримати землю у Полтаві – досвід учасника АТО
Олександр отримав важкі поранення, два тижні пробув у сепаратистів на Сході України. Потрапив до полону під час боїв за населений пункт Металіст разом із Надією Савченко 17 червня 2014 року. Після звільнення та лікування проходив складний шлях реабілітації. За словами Алієва, лише у Київському районі міста на 60 ділянок претендує 120 осіб.
– Йшли до Збройних сил не по ділянки, в березні 2014 року про них ніхто і не чув. Інформація про можливість отримання надійшла до мене вже після участі в АТО, поранень та полону. Я звичайний полтавець, живу на одну зарплатню, тож не мав змоги придбати будь-яку власність. Наразі не маю ні власного житла, ні авто. Навіть отримавши ділянку, навряд чи зможу побудувати на ній будинок, але хоч щось залишу дитині, – розповідає Олександр. – Зателефонував на «гарячу лінію» Держземагентства. Там все детально розповіли, і ми з товаришами вирішили спробувати отримати земельні ділянки. Ще не в змозі тоді самостійно вийти за територію госпіталю, домовилися з адвокатом. На таксі їздили до нотаріуса, зробили на нього всі доручення. Через два місяці адвокат повернув усім трьом кошти, перша спроба провалилась. Потім пішов у райвиконкоми міста. Перш ніж щось писати, просто цікавився, чи є ділянки. Мені прямо говорили: «все украдено до нас». Написав заяву на ім’я мера з вимогою відповісти протягом двох тижнів у письмовій формі. Але писав уже не лише як учасник АТО, а й як інвалід війни, отримав відповідний статус.
За словами Алієва, механізм надання землі для учасників АТО держава ще не розробила, а ось для інвалідів війни він є.
– Багатьом пояснювали відмову тим, що немає документів, які підтверджують участь в АТО. До своєї заяви додав усі необхідні документи, що підтверджують мої права і статуси. Тепер спостерігаю справжню клоунаду, – ділиться досвідом полтавець. – Кілька тижнів тому міськрада відповіла, що ділянок немає. Мою заяву переслали у всі три райвиконкоми міста. Два із них відповіли, що я маю надати знімок карти з місцеперебуванням ділянки, яку хочу отримати (і це знаючи, що її немає!). Через відсутність графічних матеріалів мені відмовили. У третьому райвиконкомі відповіли, що землі у них немає. Відправили мій запит у міськраду з проханням звернутися в облраду чи ОДА, щоб ті дозволили видати ділянку. Дуже активні та зацікавлені в отриманні ті бойові товариші, які винаймають житло. Для них це шанс не платити нарешті за оренду помешкання. Днями зателефонував товариш, сказав, що можна прийти в управління Держземагентства й написати заяву на надання інформації про вільні ділянки. Там мені дали зразок заяви, в якому мав вказати таке: «прошу надати інформацію про вільні ділянки і графічні матеріали, а також прошу надати консультативну підтримку в їх оформленні». Так само потрібно прикріпити документи, які підтверджують участь в АТО. Коли ж отримав графічні матеріали, виявилося, що ділянка розташована на березі річки, де будівництво заборонено. Інша ділянка в іншому районі, який не належить до міста, тому повинен звертатися в сільраду. Днями отримав ще одну відповідь. Як я і очікував, дати мені в користування землю, яку рекомендувало Держземагентство, мені не можуть. Також нещодавно телефонували з Київської райради, щоб подавав документи. Туди не пішов – подав у Ленінську.
На початку березня має бути сесія Ленінської районної ради, тож зараз полтавець чекає на відповідь чиновників.
Про землю у зонах, де будівництво заборонене, Ярослав Сколота говорить так:
– Наразі є місця лише біля кар’єрів, але будівництво на таких територіях неможливе, потрібно робити рекультивацію. Тобто, будувати поки там не можна, треба підготувати ґрунт. Робити це повинна міська рада. Стосовно прибережних зон, то будівництво там в принципі можливе, але потрібно дотримуватись закону: відступити 50 метрів, або 25 метрів, якщо мала водойма. Це повинні визначити фахівці.
