Журналіст Володимир Федорін народився у 1971 році в Одесі. Навчався на «класичній філології» і працював перекладачем з англійської та латини. В Росії був заступником редактора у газеті «Ведомости» та часопису «Smartmoney». Проте згодом переїхав до України і став редактором та засновником журналу «Forbes Україна».
Володимир – один з дюжини журналістів, які покинули у 2013 році журнал, після того як його викупив олігарх Сергій Курченко.
Володимир Федорін (фото – telekritika.ua)
Але зараз автор цікавий нам перш за все як співрозмовник великого реформатора, інтерв’ю з яким зайняли велику (527-сторінкову) книгу.
«Ґудбай, імперія. Розмови з Кахою Бендукідзе» вийшла у квітні 2015 року у «Видавництві Старого Лева». Перша розмова Володимира і Кахи, яка увійшла сюди, датується березнем 2009 року (тільки півроку пройшло від кількаденної війни Грузії з Росією). На той час про успішні реформи в цій країні мало хто знав. Книга-дослідження Лариси Буракової «Чому Грузії вдалося» вийшла в світ тільки два роки потому.
Обкладинка книги (фото – starylev.com.ua)
Варто трохи розповісти про самого Каху Автанділовича. До 2004 року цей грузин довгий час жив у Росії і активно займався бізнесом. По суті, Бендукідзе був олігархом – генеральним директором холдингу «Об’єднані машинобудівні заводи», на якому працювали десятки тисяч людей. Проте у 2004 році під час зустрічі з новим (на той час) Президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі він отримав несподівану пропозицію очолити міністерство економіки. Далі він став державним міністром з координації економічних реформ, і саме під його керівництвом команда сміливих грузинських реформаторів змогли змінити країну до непізнаваності (для тих, хто бачив її стан до 2004 року).
Проте для більшості населення країни реформи і зміни як такі не завжди сприймаються як благо, особливо спочатку. Це один з тих чинників, що гальмує реформи в нашій країні – ніхто з політиків не хоче старатися для майбутнього, втрачаючи рейтинг прямо зараз. У 2012 році до влади прийшла партія «Грузинська мрія», і тепер проти частини тодішніх керівників заведено кримінальні справи.
Після втечі Януковича у лютому 2014 року і подальшій зміні владних еліт Каха Бендукідзе став частіше приїздити до України. Реформатор хотів ділитися своїми знаннями і досвідом заради успішних змін у нашій країні. Майже під час кожного його приїзду Володимир Федорін записував з ним інтерв’ю. Декілька розмов – безпосередньо у Грузії (для цього журналісту доводилося їхати самому). Ще частина – з допомогою «скайпу».
Каха Бендукідзе (фото – tsn.ua)
Таким чином, читаючи книгу, можна побачити, як змінювалося ставлення Кахи Автанділовича до українських політиків. Спочатку він покладав на них певні надії. Хоча і говорив, що ситуація в Україні така, якої ще не бачив ніде в світі – економічна криза, військова агресія, популізм у владі, корупція. Виступи Бендукідзе завжди збирали великі аудиторії, їх радо передруковували всеукраїнські ЗМІ, проте складалося враження, що чиновники його вперто не чують.
З плином часу (а реформи, за словами грузина, потрібно здійснювати відразу, доки є великий кредит довіри від народу) настрій Бендукідзе щодо України ставав ще скептичніший. У одному з інтерв’ю троє співрозмовників (разом з екс-міністром економіки України Павлом Шереметою) детально обговорюють причину того, що тодішній склад уряду Арсенія Яценюка не справився з завданням, яке на нього покладалося. Сумно і дуже прикро читати цей розділ. Надто він песимістично виглядає. Але правдиво.
Сама книга складається з розділів, які стосуються певної теми («Політика», Університет», «Україна») чи частини життя Бендукідзе («Грузія», «Біологія», «Вигнання» тощо). Кілька розмов пройшли разом з третім співбесідником – Михайлом Ходорковським, вищезгаданим Павлом Шереметою та Альфредом Кохом.
Екс-міністр економіки Павло Шеремета (фото – ucu.edu.ua)
На мою думку, цю книгу необхідно прочитати всім, хто хоче (а особливо може) впливати на події в країні, області, місті, районі, подвір’ї. «Розмови…» читаються повільно, там багато специфічної інформації, яка буде зрозуміла тільки спеціалістам, проте в ній зосереджені думки великої людини.
Каха Автанділович поклав кілька років життя і відмовився від бізнесу для того, щоб зробити свою країну кращою для життя. Теперішній розвиток Грузії, яким користуються його політичні опоненти (і грузинський народ) – велика заслуга його як двигуна, який рухав команду вперед.
На жаль, минулого листопада серце Кахи Бендукідзе зупинилося.
Цитата: «І, звісно, виховання змушує нас брехати. В чоловіка запитуєш, чи думає він про майбутнє. «Та йди ти, я живу спонтанно». Так відповісти може митець. Але якщо бізнесмен каже, що взагалі не думає про майбутнє, не робить бізнес-планів, не має ні стратегії, нічого, то він не підійме грошей на біржі, не отримає кредиту у банку. Знаю по собі, як ми всі брешемо».
