Андрій Гречаник навіть у акустиці вміє бути дуже емоційним
Останній раз гурт «Дороги Меняют Цвет» виступали у рідному місті ще на початку літа. Тому за три місяці шанувальники вже встигли за ними скучити.
Концерт вийшов «майже» акустичним. Сам соліст Андрій охарактеризував це як "переакустика" або "недоелектрика". Крім клавішника Олексія Олешка, заявленого ще у анонсах, на сцені з’явився і Андрій Братанов – барабанщик. Саме ударні зробили концерт не зовсім акустичним, хоча і звучали досить м’яко.
Андрій Гречаник завжди відверто спілкується із своїми слухачами. Він не раз говорив, що ДМЦ разом із шанувальникам – одна велика сім’я.
- Це буде незвичайний вечір, адже непередбачуваний навіть для мене. Бо я не знаю, які буду співати пісні та що говорити у мікрофон. Але знаю точно, що буде сумно, - розпочав свій виступ співак.
Шанувальників зібралось небагато, але вони підтримували артистів як могли
Звісно, концерт сумним не був, але акустичне звучання зробило його більш пластичним та оксамитовим. Але це не позбавило емоційності та фірмового ДМЦшного надриву, що відчувався у багатьох піснях.
До трек-листа увійшли нові та старі пісні, деякі із них такі стародавні, що встигли стати «народними» - «Сирень», «Под солнцем ЮБК», «За ветхою избой». Інші – з альбомів «Весна мозга», «Все по…» та анонсованого нового альбому «Партизанская любовь», що гурт презентує уже восени.
- Я цю програму у майбутньому хочу назвати «Музей листів Антона Павловича Чехова». Під Москвою є однойменний музей і мене розчулило саме формулювання. Я почав читати ці листи і зрозумів, що це по-справжньому та дуже відверто. І така назва якраз підходить для наших пісень, бо які б із них ми не зіграли – вони відверті, - вже за кулісами пояснив лідер гурту.
Андрій розповів, що для виступу йому гітару дав Валерій Власенко ("Арахнофобія")
Щирості у піснях "ДМЦ" вистачає. Особливо у «Как ты там», що присвячена Марії Акініній, скрипальці, що трагічно загинула. А не менш відверті композиції «Спасибо, больно», «Устал умирать», «Луна», «Как паук» гарно підходять для акустичного концерту. Не обійшлося без «трагічної» за словами артиста «Історії про собаку». Жартівлива пісня доводить, що Гречаник уміє писати пісні не тільки про сумне. Не менше було надриву і в «Оставьте меня в покое», що так актуальна в теперішніх політичних реаліях.
Андрій досить радикально прокоментував ситуацію в країні:
- Я довго готував відповідь на питання, що ж у нас відбувається в країні. Однозначно відповісти не можна, та і відповідати в принципі не варто. Тому що знайдуться ті, що вирве мені язика і скаже, що я не правий. У той час, коли люди один одного штиками заколюють, обирати чиюсь сторону не можна. Я не буду займатися дешевим патріотизмом, бо це – зрада.
Акустичні концерти у Полтаві завжди схожі на квартирники - ніхто не танцює
А далі він пожартував, що журналісти завтра все перекрутять і напишуть по-іншому і додав, що йому все це дуже набридло.
- Я заздрю своєму синові, бо він не тямить, що сталося. І я згадую ті часи, коли я був маленьким зайчиком і ходив у дитсадок. Тоді розвалювався Радянський союз, а я чекав вечірньої казки. А зараз я зрозумів, що відчували мої батьки у той час. Вони бачили як руйнувалось їхнє життя та ідеали, це саме відбувається і зараз. Так складно все, що хочеться з’їсти мікрофон, - поділився соліст.
Акустичний варіант "ДМЦ" тепер доповнився і барабанами
В ексклюзивному інтерв’ю, що незабаром з’явиться на «Коло», Гречаник розповів, чому гурт так довго не коментував свої позиції та як проходять їх концерти у Росії.
На завершення Андрій зазначив, що гурт нікуди не переїжджав, вважає себе українським і висловив мабуть найбільш правильну для сьогодення позицію:
- Це час, коли важко задушити у собі ненависть та злість, і важко любити. А любов – це наше все.
