Що несе такий режим та куди ховатись у разі наступу бойовиків, далі у матеріалі.
До слова, редакція «Кола» в жодному разі не хоче сіяти паніку серед населення, а тільки проінформувати та дати поради .
Офіційно
26 січня 2015 року Уряд ухвалив розпорядження №47-р, яким встановив режими підвищеної готовності та надзвичайної ситуації. Як пояснили на Урядовому порталі, таке рішення необхідне для координації дій державних органів влади, аби захистити населення, територію і майно. А також для функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, аби подолати наслідки надзвичайної ситуації державного рівня соціального та воєнного характеру, які спричинило загострення ситуації на деяких територіях України, загроза вчинення терористичних актів.
Простіше:
Режим підвищеної готовності включає в себе посилене патрулювання місць найбільшого скупчення людей, різноманітних об’єктів підвищеної небезпеки, інфраструктури і забезпечення безпеки населення. Над цим працюватимуть органи влади та всі силові структури області.
Як оборонятимуть Полтавщину
З цього приводу голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко провів брифінг для журналістів. Подробиці читайте у матеріалі "Аби Полтавщину не застала Маріупольська трагедія, запланували заходи з оборони області"
Про сховища
Голова області запевняє, що сховища області на 90% відповідають вимогам. Проте існують складнощі з тими приміщеннями, які знаходяться в житлових будинках.
– Після аналізу стану споруд цивільного захисту з’ясувалось, що не всі вони відповідають вимогам, – розповів Валерій Головко. – Це ті споруди, що знаходяться у житлових будівлях. За 20 років ці приміщення рейдерським шляхом захопленні мешканцями цих же будинків. Висилити цих людей, їхнє майно з будівлі правове підґрунтя маємо, ми це робитимемо, але не так швидко, як хотілось би. Набагато краща ситуація з будівлями цивільного захисту, які знаходяться поза межами житлових будинків. Вони на 90% відповідають рівню захисту громадян. Думаю, за кілька тижнів уже відповідатимуть на 100%.
Кому яке сховище
Де ж саме знаходяться сховища, в яких можна буде сховатись у разі війни, ми запитали у Віктора Стеблянка, який очолює управління із питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації та Володимира Леонова, начальника відповідного управління міської ради.
Захисні споруди Полтави
– Щодо гімназії №33, то ця захисна споруда не є в експлуатації ще з 1987 року. Не вистачає коштів, щоб підвести відповідні комунікації, – зазначив Володимир Леонов.
Сховище, розташоване під Полтавською дитячою міською клінічною лікарнею
Чимало полтавців продовжують вважати, що підвали в старих будинках, зведених ще в 50 - 60-х роках минулого століття, є захисними спорудами. Проте це зовсім не так. Такі підвальні приміщення зняті з обліку захисних споруд ще 1993 року, згідно з директивами начальника штабу цивільної оборони України (№5 від 24. 06. 1993 року). Вони переведені до фонду найпростіших укриттів – підвалів, і вже не належать до захисних споруд. У Полтаві ці підвали знаходяться за такими адресами:
– Жотвнева, 22, 46, 32, 51, 55/2;
– Козака,10;
– Пушкіна 44, 47, 139;
– Фрунзе12, 18, 27,4;
– Сінна, 32 та інші.
У деяких з таких приміщень ще збереглися спеціальні великі двері, які колись були герметичними.
Що говорить закон
Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України, ухвалений 2012 року. У статті 32 кодексу зазначено, що до захисних споруд цивільного захисту належать:
1) сховище – герметична споруда для захисту людей;
2) протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;
3) швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.
Для укриття та захисту також призначені підвальні, напівпідвальні та цокольні приміщення.
– У законі чітко прописано, що укриттю в захисних спорудах, в Полтаві, як вже зазначалося, це гімназія №33, ДЕПО та дитяча лікарня, підлягають працівники найбільшої працюючої зміни, а також хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце, – наголосив Леонов.
Загалом обласна та місцева влада повинні завчасно створити фонд таких споруд.
Віктор Стеблянко твердить, що найкраще укриття для населення – це все-таки підвали житлових будинків.
Жителям багатоповерхівок радить у разі війни ховатись у підвали, жителям приватних будинків (в тому числі мешканцям сільської місцевості) – у погреби чи окопи. По суті, це прописано і в Кодексі цивільного захисту.
– Назвати кількість спеціалізованих сховищ на підприємствах не можу, оскільки вони для службового використання, – пояснив Віктор Стеблянко. – Але зазначу, найпростіших сховищ, тобто для широкого загалу людей, у 100 разів більше, ніж спеціалізованих. 100 – це пропорція досить суттєва. Не знаю, хто що і де каже про те, що у підвалах ховатись небезпечно, але нині на Сході країни люди ховаються саме у підвалах своїх будинків. Вони проводять там максимальну кількість годин, оскільки ніхто не знає, коли почнеться обстріл. Люди там навіть ночують. Тоді, коли припиняється обстріл, можна піднятись нагору, взяти необхідні речі вдома чи нагріти чаю, і з нову спуститись. Ніхто ж не буде їхати для всього цього за кілька кілометрів. Тому не варто опиратись на спеціалізовані захисні споруди. І в минулі часи, і сьогодні такі сховища розраховані для переховування робочої зміни того підприємства, яке працюватиме в особливий період.
Шукати порятунок радять у сільській місцевості
У разі бойових дій на нашій територій чиновник вкотре порадив виїздити в сільську місцевість. Для цього варто скористатись власним автомобілем, якщо такий є. Людей, які не мають власного транспортного засобу, вивозитиме громадський транспорт.
– Найкраще виїздити в сільську місцевість, на дачі. Адже в містах у такій ситуації може не бути газу, світла, води. Транспорт перевізників у цьому випадку буде максимально задіяний. Залишити місто людям допоможуть. Будуть розроблені спеціальні маршрути і всіх сповістять про це додатково через ЗМІ. Від’їжджатимуть вони від штатних зупинок, – пояснив Віктор Стеблянко.
Ще під час минулої зустрічі з журналістом «Кола» (№31, 3 липня – 6 серпня 2014 року: « Куди ховатися, якщо завтра війна») начальник управління пояснював: у селі простіше вижити, ніж у місті, там завжди знайдуться їжа та питна вода (наприклад, із колодязів), а ще в сільській місцевості набагато рідше ведуться бойові дії, бо там слабша інфраструктура, захоплювати немає чого.
Про систему оповіщення
У випадку надзвичайно ситуації, імовірного наступу, обстрілу увімкнуть сирени.
– У такому разі жителі населеного пункту почують сигнал «Увага всім!». Водіям, які почують сирени, слід сигналити, аби звернути увагу на це якомога більшої кількості людей. А потім потрібно увімкнути телевізори чи радіоприймачі, які зараз є у багатьох на телефонах, щоб прослухати детальніші роз’яснення: що сталось і що необхідно робити. Перш за все, такі повідомлення транслюватимуть національні ЗМІ, державні телерадіокомпанії. Але в жодному разі не слід панікувати, намагайтесь бути спокійними, – порадив Віктор Стеблянко.
Вчасно попередити про лихо не завжди реально, як би прикро це не звучало. Про що свідчить нещодавня трагедія у Маріуполі.
– Якщо це, наприклад, авіаційний удар, то наближення таких літаків відстежити можливо, – сказав Стеблянко. – Із тої миті, коли ми зрозуміємо, що у наш бік прямують літаки, за певний час до початку атаки зможемо попередити населення. Якщо ж йдеться про застосування установки «Град», як це було в Маріуполі, то про це попередити нереально. Установка «Град» 40 снарядів вистрілює за 20 секунд.
Як діяти в таких ситуаціях
Інфографіка Юлії Деркач
Міський голова Полтави також порадив мешканцям подбати про свої підвали
