Топ-8 змін в освіті: чого слід очікувати. фото osvita.ua
Проте держава планує чергові зміни. Чого варто очікувати уже в найближчому майбутньому, читайте далі у нашому матеріалі.
Студенти, для яких новий навчальний рік розпочався у вересні минулого 2014 року, мали нагоду стати одними із перших, хто відчув на собі так зване життя по-новому. Саме тоді забрав чинності закон про вищу освіту, який урядовці називають першою реальною реформою після приходу нової влади. Основна ідея цього закону – університетська автономія в академічній, організаційній та фінансовій сферах. Поряд із таким нововведенням влада збирається ретельно перевірити якість усіх без винятку вишів. Тобто і державних, і навчальних закладів приватної форми власності.
Виші-банкроти
Ще у грудні 2014 року Міносвіти і науки України рекомендувало переглянути доцільність подальшого функціонування 53 вишів. З них під ліквідацію ризикували потрапили чотири полтавські: Полтавська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», Пирятинська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», Криворізький інститут «Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління», Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч». До закінчення навчального року керівництво може самостійно вирішити долю установи: або самоліквідуватись, або об’єднатись із іншими навчальними закладами. В іншому випадку, Акредитаційна комісія до травня 2015 року проведе перевірку. За її результатами визначать, бути чи не бути вишам. Загалом же до завершення навчального року кількість вищих навчальних закладів в Україні стане меншою на 60 ВНЗ та відокремлених структурних підрозділів. Відповідне рішення ухвалили за результатами чергового засідання Акредитаційної комісії у Міністерстві освіти і науки. Замість анонсованих раніше чотирьох, на Полтавщині ліквідують три виші. У цей список потрапили: Полтавська філія ПВНЗ «Європейський університет», Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» та Пирятинська філія ПВНЗ «Європейський університет».
– Це не повна ліквідація, а рекомендація. «Світоч», приміром, який закривається, сам подався на оформлення банкротства і зараз проходить відповідну процедуру. Для цього закладу уже не рентабельно самим працювати. Так само й іншим, – пояснив Євгеній Ленський, директор Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації.
Нові документи про вищу освіту
Виші самостійно виготовлятимуть та видаватимуть документи про вищу освіту.
– Питання, пов’язані із визначенням технічного опису бланків документів про вищу освіту (наукові ступені), їхнього дизайну, способу та місця виготовлення, визначаються вищими навчальними закладами самостійно, – трактує закон.
Вартість виготовлення документа про вищу освіту державного зразка не перевищуватиме двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 гривні.
Національне виховання увійде до навчальних програм
Національно-патріотичне виховання знайде конкретне відображення у навчальних програмах предметів, де, розглядаючи теми з того чи іншого предмета, здійснюватиметься національно-патріотичне виховання. Зараз у МОН працюють над розробленням нової програми предмета «Захист Вітчизни». Крім того, національну самосвідомість збираються виховувати на прикладах досягнень українських вчених на уроках хімії, біології, фізики чи математики. Щоправда, як саме це буде відбуватися, у Міносвіти поки що не вирішили.
Закриття шкіл і дитсадків
В Україні впроваджують адміністративну реформу, в рамках якої так чи інакше відбудеться ущільнення територіальних громад. Як наслідок – закриття шкіл і дошкільних закладів у сільській місцевості. Крім того, минулого 2014 року була чинною норма, згідно з якою реорганізація або ліквідація дитсадка була можливою лише за згоди територіальної громади, то цьогоріч вона уже недійсна. Тобто влада має повне право ліквідувати заклад без згоди територіальної громади, якщо знайде для цього підстави. Начальник Департаменту освіти і науки Євгеній Ленський цю ситуацію бачить так:
– Моя позиція така: оптимізація, про яку усі говорять, це не просто шлях закриття. Споживач, у цьому випадку батьки, обере навчальний заклад, який буде вважати найкращим. Сільські школи – це досить складне питання, – погоджується Євгеній Ленський.
Будівництво шкільного округу
Серед причин того, що деякі сільські школи перебувають нині на межі закриття, а то й уже не функціонують, – відсутність нормального транспортного сполучення.
інфографіка Юлії Деркач (2 шт)
– Актуальним залишається питання побудови шкільного округу у Полтавській області. Буде впроваджуватися спеціально програма «Через освіту до соціально-економічного процвітання регіону». Адже освіта як галузь економіки не може розвиватися окремо від інших галузей. Проаналізувавши усі можливості адмінреформи, можна створити навчальний заклад, який дасть змогу отримати загальну середню, позашкільну, спортивну освіту, навіть одержати першу професію, – розповідає про своє бачення змін очільник полтавської освіти Євгеній Ленський. – Уявіть собі батька, який уранці вивів дитину за хвіртку будинку, а о 17-й годині йому привезли дитину, яка протягом цього часу навчалася, їла, відпочивала, відвідала гуртки, музичну школу, – каже Ленський. – Усе це має бути безкоштовно. Батьківської доплати узагалі не повинно бути: ні на ремонти, ні на інші потреби. Я, як колишній директор школи, знаю, що майже усі навчальні заклади виживають у першу чергу за рахунок батьківської допомоги.
Має пан Ленський план вирішення і цієї ситуації. За його словами, аби кошти, які держава виділяє на кожного школяра, надходили до конкретного навчального закладу, в батьківській допомозі для організації ремонту чи харчування не було б потреби. Це можливо, якщо будуть чіткі розрахунки, переконаний головний освітянин області.
– Я працював у школі №7, її потужність – 274 дитини. Після перебудови класів, яку я здійснив, можна збільшити кількість учнів до трьохсот. Можна мати там у плюсі до півмільйона на рік. Цього достатньо для того, щоб школа розвивалась. А далі треба, щоб кожен керівник думав, як розвивати навчальний заклад, – переконаний Ленський.
До слова, ідея, яку пан Ленський збирається впроваджувати у нашій області, чудово діє уже понад кілька десятків років у Європі.
Хочуть змусити батьків відповідати за шкільну освіту свого чада
Ленський хоче лобіювати в області збільшення відповідальності батьків за шкільну освіту своєї дитини. При цьому аналогічного навантаження з педагогів знімати не будуть.
– Але учитель не повинен терпіти того, що, приміром, приходить дитина із сім’ї, де виховують за допомогою насильства, у школу і переносить цей нагатив на інших. Є такі випадки, що діти б’ють не лише інших дітей у школі, а й учителів, – каже Ленський. – Пропоную дати навчальному закладу право відмовляти у наданні освітніх послуг батькам, які систематично порушують статут і правила внутрішнього розпорядку. Це взаємозв’язок.
В отриманні освіти дитині не відмовлятимуть. Якщо ідея буде впроваджена у життя, то матиме такий вигляд: якщо дитина через виховання батьків щось порушила в одному навчальному закладі – йде у наступний. І якщо таких випадків буде більше чотирьох, через суд забирають дитину і за рахунок батьків навчають її у спеціалізованому закладі.
Схоже, пан Ленський підтримує ювенальну політику, коли дитину вилучають із родини.
– Батьки зможуть повернути дитину, але варто виховувати таких громадян, які потрібні нашій державі, – переконаний Ленський.
Церквам дозволять створювати власні школи
Верховна Рада ухвалила законопроект №1447, що надає релігійними організаціями право засновувати навчальні заклади державного стандарту освіти. А саме: дошкільні, загальноосвітні, позашкільні і професійно-технічні та виші.
Ініціативу підтримали 259 народних обранців, повідомляє Інститут релігійної свободи.
– Сьогодні будь-яка людина може самостійно засновувати приватний навчальний заклад, а релігійні організацій не можуть І це є наслідком нашого пострадянського трактування принципу відокремлення держави від церкви. Держава не має права втручатися у справи церкви, а церква не повинна втручатися у справи держави, але вони можуть взаємодіяти. І найбільш успішною ця взаємодія в усьому світі є саме у сфері освіти – прокоментувала нардер Лілія Гриневич, голова Комітету з питань науки і духовності. На Полтавщині про таке нововведення поки говорити зарано, але ми продовжимо стежити за темою.
Шкільних медалістів визначатимуть по-новому
Міністерством освіти і науки затверджено нове Положення про золоту медаль та срібну медаль. Список претендентів на нагородження золотою або срібною медалями визначається керівником навчального закладу за результатами річного оцінювання в 10-у класі та першому семестрі 11-го класу і затверджується на засіданні педагогічної ради шляхом ухвалення відповідного рішення.
Учні, які не можуть підтвердити результати навчальних досягнень у 10-у класі з незалежних від них обставин (навчання на тимчасово окупованій території України, в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей), нагороджуватимуть золотою та срібною медалями за результатами навчальних досягнень в 11-у класі. Золоту медаль вручатимуть випускникам шкіл, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають 10-12 балів з предметів навчального плану (крім осіб, які навчаються за екстернатною формою). Срібну медаль отримають ті, хто за період навчання у старшій школі досяг високих успіхів та за результатами семестрового, річного оцінювання та підсумкової атестації буде мати 10-12 балів та достатній рівень (не нижче 9 балів) не більше ніж з двох предметів навчального плану. Крім того, відтепер отримати почесну шкільну відзнаку зможуть учні, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту в професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.
