фото з сайту deita.ru
За кілька годин до 2015-го Президент Петро Порошенко підписав його. Закон, ухвалений поспіхом, претендує на черговий державний скандал.
Як ухвалювали держбюджет-2015
29 грудня 2014 року Верховна Рада після бурхливих нічних обговорень о 4-й ранку ухвалила державний бюджет. За нього проголосували 233 народні обранці з 329. На жаль, традиційно не обійшлося без скандалів. Нардепи голосували за проект бюджету без основних показників і внесених змін. Частина нардепів заявляла, що не хоче голосувати за документ, якого не бачила, звинувачувала Уряд у шантажуванні. Під ранок бюджет все-таки затвердили. 31 грудня Петро Порошенко підписав Закон «Про державний бюджет на 2015 рік». Відповідне повідомлення з’явилося на офіційному сайті Глави держави о 22 годині 40 хвилин.
Бурхливе обговорення під час ухвалення бюджету – це не всі скандали. У початковому проекті закону, поданого Урядом на розгляд до Верховної Ради, в розділі «Прикінцеві положення» зазначено: «Народним депутатам і членам Кабінету Міністрів України (крім тих, які очолюють міністерства, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції) місячна заробітна плата нараховується тільки в розмірі посадового окладу». Передбачалося, що максимальний місячний розмір зарплати працівників органів державної влади та суддівської винагороди обмежується 15 розмірами мінімальної зарплати. У бюджеті ж, за який проголосували, відсутня норма, яка передбачала нарахування зарплати нардепам і членам Кабміну в розмірі посадового окладу. Аналогічно немає й норми стосовно введення максимального місячного розміру зарплати працівників держорганів та суддівської винагороди у 15 мінімалок. Разом із тим скасовано норму про нарахування зарплати нардепам і членам Кабміну тільки у розмірі посадового окладу. Через кілька днів після того, як Україною прокотилася хвиля невдоволення через це, на сайті Верховної Ради опублікували заяву, мовляв, усе – за законом. У прес-службі Верховної Ради пояснили: скасування пільг і виплат передбачено іншим документом – Законом «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який поряд із бюджетом було надруковано у газеті «Голос України» від 31 грудня 2014 року. Згідно з цим законом, 2015 року максимальний місячний розмір зарплати нардепів, членів Кабміну, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується сімома розмірами мінімальної зарплати, а за скорочення чисельності працівників – десятьма розмірами. У зазначеному максимальному розмірі не враховуються: виплата допомоги при тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки. Як йдеться у поясненні, Конституційний Суд 2008 року заборонив вносити Законом «Про державний бюджет» зміни до інших законів. Тому відсутність у законі про держбюджет норм про обмеження заробітних плат високопосадовців відповідає вимогам чинного законодавства.
Загалом же бюджет затвердили «у сирому вигляді». Кабмін зобов’язаний до 15 лютого подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до бюджету за результатами переговорів із міжнародними фінансовими організаціями.
– Цей бюджет, як і всі попередні, далекий від досконалості, тому переглядатиметься не пізніше 15 лютого. Його коригуватимемо відповідно до результатів переговорів із міжнародними фінансовими установами, – сказав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час прес-конференції.
Ймовірно, він мав на увазі зустрічі з представниками країн, які надаватимуть чергові кредити Україні. З 7 січня уряд уже почав працювати з кредиторами. Міністр фінансів Наталія Яресько вже озвучила суму кредитів, необхідних Україні, – це 15 млрд доларів.
Щонайменше місяць Україна житиме за «тимчасовою бухгалтерією»
На сайті Верховної Ради в ухваленому Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» сказано, що доходи держбюджету складають 475,9 млрд грн. У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» вказана цифра 575,8 млрд грн. Цифри відрізняються й за загальним та спеціальним фондами. Ситуація така: Кабмін писав законопроект і просив у ньому більший бюджет, однак в результаті затвердили менший.
Також важливо не забувати, що бюджет ухвалили «без урахування тимчасово окупованої території АРК Крим та м. Севастополь». Крим, як окрему адміністративну структуру, не фінансуватимуть. Проте створять Держслужбу з питань АР Крим та Севастополя з бюджетом в 0,003 млрд грн. Але нічого не сказано за окуповану територію Донбасу. Тобто в надходження фактично зараховані й кошти від підприємств, що перебувають на окупованій території Сходу і які податків до нашого бюджету не сплатять. Проте окуповані території отримають кошти з загальноукраїнського бюджету, про це свідчать дані додатків до бюджету. Наприклад, передбачаються медична та освітня субвенції Алчевську, Антрациту, Артемівську, Донецьку, Енергодару, Луганську. Українська влада збирається виділити кошти навіть Кіровському районному суду Макіївки та Антрацитівському міськрайонному суду Луганської області (перебувають у зоні окупації). Загалом чиновників можна зрозуміти, з одного боку це українська територія, там живуть громадяни України. Тому треба давати гроші й брати податки. Та з іншого боку ця частина держави не контрольована. Ситуація з окупованим Донбасом все більш стає схожою на чорну діру в космосі: невідомо, як рахувати видатки і надходження.
Цього року Україна планує витратити грошей більше, аніж заробити. Тобто можна сміливо вважати, не вистачатиме приблизно не 63 мільярди гривень, як очікують, а більше.
Додатки до держбюджету на 2015 рік не публікували 13 днів
На сайті ВР 13 днів були відсутні додатки до держбюджету. Саме в них міститься детальна інформація про доходи і видатки державного бюджету. Втім, опубліковані 12 січня додатки не убезпечують бюджет від можливих та, можна припустити, обов’язкових змін. Мінфін отримав дозвіл вносити зміни до бюджету з урахуванням наданих державі кредитів. Крім того, як уже було зазначено, зміни до бюджету вносити можуть до 15 лютого. А це означає, що нардепи можуть зменшувати, збільшувати чи й узагалі скасувати (враховуючи непередбачувану ситуацію на Донбасі) фінансування.
Спершу – оборона, освіта і наука – потім
Уряд збирається врізати витрати майже у всіх сферах, проте радикально збільшити кошторис військових та силовиків. Ключова мета закону про бюджет – оборона. Армійський бюджет на 2015 рік збільшують у кілька разів. На фінансування міністерства оборони виділяють 40,2 мільярда гривень, тоді як 2014 року він складав 15,1 мільярда. І в цю суму не входять додаткові трансфери на проведення АТО, які парламент виділяв окремими рішеннями. Найбільша стаття військових витрат – забезпечення армії та військова підготовка. Вона складе понад 30 мільярдів гривень, тоді як минулого року на це виділяли 11 мільярдів. На розвиток озброєння та нову техніку пустять 5,2 мільярда, що також більше у кілька разів, аніж минулого року.
Бюджет-2015 уже назвали «котом у мішку», Україну лякають
дефолтом
Новим бюджетом уряд змінив податкову систему, ухваливши так звану податкову реформу (про неї ми детально писали в одному з минулих номерів газети). Документ уже встигли жартівливо охрестити «котом у мішку». Бюджет-2015 передбачає жорстку економію. Однак, як пишуть політологи у всеукраїнських ЗМІ, якщо «затягування пасків» (про яке ми писали в двох останніх номерах «Кола»), не супроводжуватиметься реальними реформами, то серед населення, яке катастрофічно бідніє, цілком можливі серйозні протести. Українців лякають дефолтом (невиконанням фінобов’язків).
Втім, робити чіткі прогнози щодо бюджету, навіть уже прийнятого, зарано. Українцям поки що залишається робити справу, в якій вони загартовані, як ніхто, – чекати.
Продовження бюджетної теми читайте у наступних публікаціях на нашому сайті.
