Білоцерківський сільський голова Іван Лещенко приймає делегацію з Білої Церкви
Основна мета реформи – змінити на краще життя звичайних людей, незалежно від того, мешкають вони в селі чи місті . Тож вона передбачає покращення медичних, освітніх, адміністративних послуг та контроль бюджету і його витрат на рівні громади.
Одним із кроків реформи децентралізації є укрупнення районів. Сьогодні в нашій державі 490 районів, відповідно до розрахунків передбачається утворення 120. Тож вже в недалекому майбутньому більшість повноважень, які сьогодні виконують районні адміністрації, передадуть органам місцевого самоврядування (радам об’єднаної територіальної громади або раді району).
Децентралізація – це широке делегування повноважень, у тому числі формування і наповнюваність бюджету, від державних органів органам місцевого самоврядування. В Україні вперше децентралізація згадується в Конституції Української Народної Республіки від 29 квітня 1918 року, у якій зазначалося: «не порушуючи єдиної своєї влади, УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, дотримуючись принципу децентралізації».
Нормативні акти, які регулюють процес децентралізації
- Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, ухвалена розпорядженням Кабміну 1 квітня 2014 року.
- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
- Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин». Ухвалення цього закону дало можливість громадам навіть до об’єднання відчути переваги децентралізації, бо збільшилися можливості місцевих бюджетів. Власні ресурси місцевих бюджетів зросли майже втричі.
- Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Наступним кроком мають стати зміни до Конституції щодо децентралізації влади, які на рівні основного закону країни задекларують відхід від централізованої моделі управління та поділ території на громади. Передбачено, що після набуття чинності змін до Конституції, з’явиться інститут префектів. Префект буде представляти виконавчу владу на місцях. Префект призначатиметься Президентом України за поданням Кабінету Міністрів. Передбачено, що префекти діятимуть у кожному районі і в кожній області. До повноважень префекта належатимуть нагляда за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування (ОМС), призупинення дії незаконних актів ОМС і одночасно звернення до суду, оприлюднення повідомлення про зупинку акта ОМС тощо. Водночас він матиме менше повноважень, ніж нинішні місцеві держадміністрації.
Читайте також: Землю поза населеними пунктами передадуть у власність громад
Міфи, які існують навколо реформи децентралізації, та їх розвінчання
- Якщо сільські ради об’єднаються навколо однієї, то всі переваги отримуватиме лише центр, про інші села забудуть. Ніхто не робить «перетягування ковдри» тільки на центр, від об’єднання виграють всі території, не тільки центральна садиба.
- Малі неперспективні села об’єднують із великими й успішнішими. Так, менші села об’єднуються навколо більшого, але мета цього процесу – зробити спроможними всі території громади.
- Не буде сільської ради – не буде села. Сільська рада невеликої громад, по-суті заробляє лише на утримання адмінбудівлі та зарплати виконкому. У селах, які об’єдналися навколо однієї сільради, залишаються старости, наділені багатьма повноваженнями, що й раніше, за винятком розпорядчих функцій.
- У селах закриють школи. Оптимізація мережі навчальних закладів не передбачає їхнє закриття. Навпаки, будуть створюватися опорні школи із сучасним обладнанням, які зможуть забезпечити належний стандарт навчання з відповідною кількістю вчителів. Малокомплектні школи об’єднають із садками, створивши таким чином навчально-виховні комплекси.
- Децентралізація – це не федералізація? Ні. Успішні федеративні країни створювалися із окремих самостійних держав. Наприклад, Сполучені Штати, як пазл, склалися з окремих незалежних штатів. Україна завжди була унітарною країною, і штучно надавати якісь повноваження регіонам означає розхитувати країну. Повноваження передаються не на рівень регіонів, а на рівень об’єднаних громад.
-
інфографіка розроблена експертами Асоціації міст України
На Полтавщині створили 14 об’єднаних громад
Один із напрямків децентралізації – об’єднання територіальних громад (ОТГ). Тобто коли кілька сільських, селищних або міських рад об’єднуються навколо однієї, яка і є центром громади. Таке об’єднання базується на історичних й географічних принципах. Зазвичай це найбільший за чисельністю населення чи об’єктів підприємництва населений пункт; часто раніше він був районним центром.
Після завершення процесу об’єднання заплановано створення приблизно 1500 потужних дієздатних громад. Нині в Україні 159 об’єднаних територіальних громад. Полтавщина входить у п’ятірку лідерів за кількістю створених громад, їх у нас 14:
– 2 міські – Глобинська та Пирятинська;
– 3 селищні – Шишацька, Артемівська й Семенівська;
– 9 сільських – Омельницька, Недогарківська, Пришибська, Піщанська, Червонознам’янська (Кременчуцький район); Білоцерківська (Великобагачанський район), Клепачівська, Новоаврамівська та Покровсько-Багачанська (Хорольський район).
Відстань від центру громади до інших населених пунктів не повинна перевищувати 25 кілометрів. Оптимальна кількість населення – від 3тисяч осіб.
Податки і збори – у бюджет громади
Громада, що об’єдналася, має статус міста обласного значення із можливістю отримувати всі відповідні фінансові ресурси. Вона переходить на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом й отримує дотації безпосередньо, а не через районний бюджет. Об’єднана громада має значно суттєвіші податки і збори, які наповнюють її бюджет: 60% ПДФО, податок на майно, частку акцизного збору й екологічного податку, рентну плату та інше. В інтересах громади мотивувати підприємства, що працюють на її території, реєструватися за місцем перебування, щоб сплачувати податки в місцевий бюджет, а не обласний чи районний центр.
Багато голів територіальних громад стверджують, що тепер і справді відчули себе справжніми господарями на своїй землі, адже можуть самостійно приймати рішення, мають окремі відділи: освітні, фінансові, загальні,земельні, благоустрою тощо. Створюють спроможні комунальні підприємства. Саме таким чином відбувається наближення послуг до людей. Мешканцям громад не потрібно їхати в район по довідку, адже її можна тепер отримати на місці.
Втім є й такі, які хочуть об’єднатися лише заради об’єднання, так би мовити «для галочки». Звідси – прагнення «загнати» в одну громаду увесь район. Хоча таке прагнення й не суперечить закону. Експерти зазначають, що таке об’єднання доцільне, якщо район невеликий за розміром і чисельністю населення, проте на території великого району варто створювати кілька ОТГ.
Крім того, об’єднані громади отримують державну субвенцію. 2016 року з Державного бюджету об’єднаним територіальним громадам на розвиток інфраструктури передбачено субвенцію у розмірі 1 млрд грн. Кошти субвенції розподілилися між 159 об’єднаними громадами за чіткою формулою: залежно від кількості сільського населення і площі громади. Це від 960 тис. грн для найменшої об’єднаної громади до 23 млн грн – для найбільшої. Сума такої субвенції для Полтавської області – 57 млн грн.
Дуже важливо, щоб об’єднана громада була спроможною економічно та фінансово, щоб була можливість рівномірно розбудовувати свою територію. В іншому випадку об’єднуватися лише заради об’єднання немає сенсу.
У Білоцерківській громаді після об’єднання збільшився бюджет, з’явилися кошти на розбудову території
Для того, щоб побачити на практиці, як живе об’єднана територіальна громада, «Коло» вирушило в Білоцерківську сільську раду Великобагачанського району. Приводом для візитку також став приїзд до громади гостей із Київщини. 47 осіб разом із головою Білоцерківської районної ради, сільськими головами, депутатами, керівниками структурних підрозділів ради приїхали до Білоцерківки побачити принцип об’єднання. Варто зазначити, що в Київській області нині створена лише одна ОТГ.
Білоцерківська ОТГ з центром в селі Білоцерківка об’єднала 4 сільські ради, це 18 населених пунктів, де мешкають понад 4 тисячі населення. На території громади функціонує 2 загальноосвітні школи, 2 школи І-ІІ ступенів, 1 НВК, 3 дитячі садки. Функціонують такі відділи: організаційний, земельний, фінансовий, освітній, культури і туризму та відділ благоустрою. Працюють 2 підприємства-гіганти, які сплачують податки на доходи фізичних осіб у місцевий бюджет.
– Я вважаю, що в Білоцерківці об’єднання відбулося з дотримання всіх законодавчих норм: ми підходимо під методику об’єднання, наша громада спроможна і компактна. Ми можемо розбудовувати свої території рівномірно, не обмежуючи сільські ради, які увійшли в це об’єднання, – розповідає Іван Лещенко, Білоцерківський сільський голова. – Бюджет громади на 2016 рік – понад 18 мільйонів гривень, з яких власні доходи – 10,3 мільйона, решта – субвенція із держбюджету на освіту та медицину. Ця сума значно більша, ніж було до об’єднання. Крім того, доходна частина за перший квартал в нас буде перевиконана, вже маємо більше 5 млн грн.
Голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук та Білоцерківський сільський голова Іван Лещенко підписують меморандум про співпрацю
Ділиться Іван Васильович і найближчими планами на майбутнє: на кошти державної субвенції хочуть збудувати дитячий садок у селі Поділ, облаштувати вуличне освітлення в селі Огирівка, в селі Бірки заплановано відремонтувати Будинок культури, в Балаклії створять навчально-виховний комплекс, у Красногорівці й Дзюбиному побудують водогони, у Білоцерківці хочуть капітально відремонтувати дорогу центральної вулиці та доведуть до ладу другий поверх амбулаторії, який нині не використовується.
Сільський голова не приховує, що існує чимало проблем, які потребують щоденного вирішення. Звісно, попереду ще багато роботи, але подолати разом їх набагато простіше, ніж поодинці.
– Організаційні питання виникають щоденно, хоча законодавча база нині вже й працює на громади, але ми починали цю роботу в темряві, не розуміючи далі, як бути в тій чи іншій ситуації. Тим, хто зараз стає на цей шлях, вже простіше. Чимало питань вже вирішені, – зауважив Іван Лещенко.
Нові робочі місця, надбавки вчителям та винагороди обдарованим дітям
Про переваги об’єднання розповіли і в інших ОТГ.
– Директори шкіл зрозуміли, що вони тепер керують не тільки навчальним процесом, а й фінансовим потоком, який надходить. Кожен отримав план асигнувань і вже сам може визначитися, яку суму витратить на спортивне обладнання, а яку на канцтовари та гурткову роботу. Уже з перших місяців створення відділу освіти при громаді директори почали реалізовувати ці кошти, наприклад, для дітей, які беруть участь в художній самодіяльності, закупили тканину для костюмів; купили мати і волейбольні та футбольні м’ячі, спортивну форму. Тепер керівники закладів бачать, які кошти закладені на опалення, на освітлення, де треба зекономити, а де – ні. Директори стали господарниками, а не просто механічними виконавцями, – так про плюси від об’єднання та створення самостійного відділу освіти розповідає начальник відділу освіти Червонознамянської об’єднаної сільської територіальної громади Олена Беркела.
Варто зазначити, що в деяких ОТГ збільшилася надбавка вчителям за престижність з 5 до 20%, крім того, почали знову оплачувати відрядження.
– У нас 20% платять за престижність учителям та дають матеріальну винагороду обдарованим дітям, – розповіла головний спеціаліст відділу освіти Білоцерківської ОТГ.
Об’єднання сприяє також створенню нових робочих місць. Так фінансова децентралізація та зміни до бюджетного кодексу дозволили Шишацькій ОТГ отримати в місцевий бюджет приблизно 6 млн грн. Гроші спрямували на закупівлю техніки й відповідного обладнання для комунального підприємства.
– Ми створили комунальне підприємство, де працевлаштували 25 осіб. До об’єднання комунального господарства в нас не було, діяв лише відділ благоустрою при Шищацькій селищній раді, – розповів Олександр Тутка, голова Шишацької селищної об’єднаної громади.
Процес децентралізації та створення нових об’єднаних громад триває. У найближчому майбутньому заплановано надати право громадам управляти землею не лише в межах населених пунктів, а й поза ними.
До теми: Місцеві ради можуть самостійно реєструвати місце проживання особи
Під час написання матеріалу використана інформація із сайту «Децентралізація влади»: decentralization.gov.ua
