Хто такі сердюки та як виникло прізвище

Статті
Ольга Правденко29 грудня 2015 о 08:504476 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Хто такі сердюки та як виникло прізвище
Прізвища Сердюк, Сердюченко, Сердюков, Сердюківський досить популярні по всій території України, від Сходу до Заходу. Втім, навіть їхні власники не часто задумуються, звідки походять ці прізвища.

Хто такі сердюки та як виникло прізвищеОдяг та обмундирування козака-сердюка. Фото з сайту vignette2.wikia.nocookie.net

Ким були сердюки

Своїм корінням Сердюки, Сердюкови, Сердюківські та Сердюченки сягають козацької доби. Як відомо, сердюки або серденята – це вояки найманих піхотних частин, що утримувалися в гетьмана Війська Запорозького у другій половині XVII – першій половині XVIII століття. Вони складали гвардію гетьмана. Сердюків набирали переважно з українського населення, козаків Гетьманщини й Запоріжжя. Середній сердюцький полк нараховував 400-500 вояків. Вони відбували військову службу на кордонах, всередині країни, охороняли гетьманську резиденцію. Указом московського царя від 14 липня 1726 року сердюцькі полки ліквідували.

Читайте також: Параска Плитка-Горицвіт – самотня перлина Гуцульщини

Перші згадки про сердюків належать до 1665 року. На думку історика Миколи Крикуна, цих вояків початково називали «серденятами» від імені «Сердневого полку», що служив гетьманові Правобережної України Петру Дорошенку. Сердюки або серденята були професійними військовиками, вони поступово перетворилися на українську військову формацію. Однак походження терміну «сердюк» не зрозуміле. У романтичній «Історії русів» (у книзі подано яскраву, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року, автор невідомий, – прим. авт.) його етимологію виводили від суворої і сердитої вдачі сердюків. На думку ж історика Миколи Костомарова, цей термін походив від назви типу яничарських штурмових підрозділів в Османській армії – «серденгечті» в перекладі з турецької – безжальні. За версією Олексія Сокирка, семантика слова «сердюк» могла походити від султанських найманців-ополченців «гьонюлю», що в перекладі з турецької означає, «волонтерів, які воюють з серцем, бажанням».

До теми: Князь Ієремія Вишневецький – патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана Хмельницького

Основний масив сердюків, які служили на Лівобережній Україні, походив з українського етнічного середовища. Цьому сприяв політичний статус Гетьманщини, відокремленої від західноєвропейських ринків найманства.

Дійсно, згідно з тлумаченнями різних словників української мови, на Лівобережній Україні кінця XVII – початку XVIII століття «сердюк» – це щонайперше козак найманих піхотних полків, який був на повному утриманні гетьманського уряду, по суті, охоронець гетьмана. У Лубенському козацькому полку у побутовій мові слово «сердюк» інколи вживалося у значенні «сердитий, дратівливий».

Сердюк – це ще й українське прізвище, відоме з XVII століття, а також назва багатьох населених пунктів. У сучасній Україні залишилося лише два села з назвою Сердюки – у Полтавському та Олевському районах (Житомирська область). На Сумщині біля села Іваниця у Недригайлівському районі є Сердюків ліс.

Полтавські Сердюки

На Полтавщині у XVIII столітті було чимало людей із козацького середовища з прізвищем Сердюк. 1738 року був отаман Максим Сердюк у Переяславському полку; на 1734 рік відомий Матвій Сердюк, значковий товариш Білицької сотні Полтавського полку. Із джерел, які дійшли до нашого часу, ми знаємо також Петра Сердюка отамана І полкової сотні Полтавського полку (1751 рік); Андрушко Сердюк був десятником села Рибці другої сотні Полтавського полку (1721 рік). Згідно з реєстром полку, 1722 року серед шляхти Миргородського полку значиться Сердюк Харко, а Влас Сердюк був отаманом Городиської сотні того ж таки Миргородського полку у 1725-1730 роках; Федір Сердюк був хорунжий, осавулом Гадяцької полкової артилерії, в якій служив у 1735-1736 роках.

У селі Назарівка, яке входило до складу Лубенського козацького полку, за десять кілометрів від теперішнього районного центру Лубни, також мешкали Сердюки. Це село разом із сусідньою Шершнівкою, згідно з універсалом гетьмана Скоропадського, було закріплене за бунчуковим товаришем Петром Івановичем Кулябкою, який 1754 року продав його своєму братові Василеві. Уродженець Лохвицького повіту, дослідник української старовини Василь Милорадович, який наприкінці XVIII століття побував тих краях, під враженням написав:

– … Мальовничий краєвид молодого соснового лісу та безлічі верб на болоті, хаотично розкидані купи хат, серед вишневих садків, з криницями-журавлями у дворах, обнесених очеретяними загорожами... Народ кріпкий, широкогрудий, плечистий, середнього зросту, темно-русий і русий. Мова яскрава, своєрідна, буква «і» часто замінялася буквою «о». На одязі помітний мацківський і сліпорідський вплив, чоловічий і жіночий одяг обшитий чорним сукном. Очіпки прострочені, поверх них носять стрічки…

Здається, ці села ніколи не були кріпацькими, в них, мабуть, жили здебільшого козаки-сердюки, які їх й розбудовували. Ймовірно, у Назарівці церкви таки не було, бо ті, хто там народився, називали її не інакше як «хутір», але у сусідній же Шершнівці, згідно з переказами, була старовинна українська православна церква:

– …У ній помосту не було, церква була на долівці і дзвіниця дранкою покрита, – згадував Милорадович. – У церкві був образ скорбної Божої Матері, кілька старовинних книг. На одній з них напис: «По заповіту архімандрита Харківського і колеґіуму ректора Василя належить у церкву Шершнівську Успенську у вічну пам’ять блаженної його кончини, 1799 рік, січень 5 дня.

Десь за півтора року після жовтневого перевороту більшовиків у Петрограді Назарівку причислили до Лубенського повіту Полтавської губернії, а від березня 1923 до лютого 1932 року вона була підпорядкована Харківській губернії.

Читайте також: Полтавська Мазепіана – історична пам’ять як поле битви

У роки української революції було створено Лубенський сердюцький кінно-козачий полк, як кінний полк армії УНР. Він постав у липні 1918 року, згідно з наказом уряду гетьмана Павла Скоропадського, з кадрів 8-го гусарського Лубенського полку, українізованого ще у вересні 1917 року. Першим командиром полку став полковник Омелянович-Павленко. Станом на 27 червня 1918 року до складу полку входили 32 старшини, 4 урядовці, піп, 608 муштрових і 169 немуштрових козаків.

На Полтавщині протягом 1930-1940-х років минулого століття були репресовані 32 особи з прізвищем Сердюк. Ось репресовані більшовицькою владою Сердюки Полтавщини:

– Авраам Парфентійович, 1879 року народження,

– Аврам Прокопович, 1874 року народження,

– Василь Борисович, 1898 року народження,

– Василь Іванович, 1896 року народження,

– Василь Махтеєвич, 1889 року народження,

– Василь Прокопович, 1883 року народження,

– Гаврило Опанасович, 1870 року народження,

– Гордій Радіонович, 1892 року народження,

– Григорій Йосипович, 1889 року народження,

– Іван Васильович, 1886 року народження,

– Іван Васильович, 1909 року народження,

– Іларіон Олексійович, 1883 року народження,

– Макар Семенович, 1903року народження,

– Марія Григорівна, 1912 року народження,

– Марія Іванівна, 1921 року народження,

– Михайло Романович, 1891 року народження,

– Мусій Фокійович, 1884 року народження,

– Олександр Прохорович, 1902 року народження,

– Петро Іванович, 1894 року народження,

– Петро Йосипович, 1887 року народження,

– Петро Маркович, 1892 року народження,

– Петро Семенович, 1880 року народження,

– Сергій Іванович, 1900 року народження,

– Семен Микитович, 1898 року народження,

– Павло Федотович, 1908 року народження,

– Тихін Дмитрович, 1894 року народження,

– Яків Васильович, 1895 року народження,

– Федот Данилович, 1874 року народження.

На сьогодні кількість людей із прізвищем Сердюк оцінюється в декілька десятків тисяч. Вони проживають в різних країнах світу: Україна, Росія, США, Канада тощо.

Читайте також: Сільський ренесанс Юрія Фединського: як на Полтавщині відроджують кобзарство (ФОТО, ВІДЕО)

Олександр Панченко, доктор права Українського вільного університету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter