Полтавку оштрафували на сім тисяч за пандус для інвалідного візка. Фото Надії Труш
Цю суму жінка виплачує частками щомісяця й донині, залишилося сплатити 2,5 тисячі гривень. Після розголосу у всеукраїнських ЗМІ люди почали збір коштів, аби заплатити штраф. Однак пані Жанна навідріз відмовляється від допомоги, каже, щиро вдячна за небайдужість, та грошей не візьме, якщо винна – відповідатиме сама.
Порушила закон, аби жити повноцінно
Пандус та прибудова до нього в будинку на вулиці Михайла Грушевського мають ошатний вигляд, навіть багатий. Такі пандуси у Полтаві – рідкість. Територія доглянута, поряд – висаджені квіти, декоративні кущі. До того, як переїхати у квартиру на першому поверсі, Жанна Миколаївна жила, як сама говорить, «у в’язниці на четвертому поверсі багатоповерхівки». Нині ж, каже, почувається повноцінною людиною, бо може майже без перешкод вибратися на вулицю. Та за можливість перебувати на свіжому повітрі полтавці доводиться ось уже два роки сплачувати штраф – 20-25% із невеликої пенсії.
– Після того, як я купила квартиру на першому поверсі, влітку 2014 року звернулася до органів місцевого самоврядування з проханням побудувати пандус із вулиці. Люди пішли мені назустріч, надали необхідні дозволи. Маю рішення Октябрського (зараз Шевченківського – авт.) райвиконкому, яке дозволяє мені будувати пандус, спираюсь на низку законів, зокрема, «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності». Я зробила проектну документацію, її затвердили на сесії райради. Коли все було готове, виявилося, ДАБІ (Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області – авт.) не прийняв у мене заявку про початок будівництва. Я намагалася подати її, але не прийняли. Аргументували тим, що у мене немає документа на оренду землі під пандус, отже, й на будівництво права не маю. Кинулася брати в оренду землю, куди тільки не писала: у міськвиконком, земельний кадастр, депутатам, маю цілу папку різних відповідей. Вийшла колізія законів. Ухвалили закон, згідно з яким передадуть землю громадам, а місто вже не може розпоряджатися землею. Але механізму передачі землі немає. Я сподівалася, що закон доопрацюють швидше, передадуть землю мешканцям будинку, я тоді б могла у них взяти в оренду землю. Коли вже був розроблений проект, закуплені будівельні матеріали, я вирішила на свій страх і ризик звести пандус. Розуміла, що частково порушую закон, але не хотіла жити у в’язниці на першому поверсі, так само, як раніше, – розповіла Жанна Щеголькова.
Постраждала захищає організацію, яка її оштрафувала
До ДАБІ претензій Жанна Миколаївна не має, як пояснила сама. Навпаки, хоче, аби посадовців не засуджували, а зрозуміли.
– Люди діяли в рамках закону. Хтозна, треба було штрафувати чи ні. Але претензій у мене немає. Нехай є штраф, але ж тепер можу жити нормально, виходити на вулицю. Коли прийшли і сказали припинити будівництво, я відразу припинила. На той момент не встигла лише вставити скло, а так все було готове. Я вдячна всім людям, й ДАБІ, що зрозуміли мою ситуацію. Дуже хочу, аби люди, які напали на посадовців, зрозуміли, що ті просто виконували свою роботу, – говорить полтавка. – Так, видно, що пандус – дорога споруда. Річ у тому, що я отримала спадщину від батьків покійного чоловіка і вирішила кошти витратити на те, щоб спорудити нормальний красивий пандус за всіма правилами. Можливо, комусь прибудова до пандуса здається і розкішшю, але для мене це необхідність. Люди он балкони та лоджії добудовують…
«Живу як заєць. Я злочинець»
На запитання, чому мовчала два роки, чому про ситуацію стало відомо лише зараз, говорить, втомилася чекати доопрацьованого закону і захотіла таким чином достукатися до нардепів.
– Чому я майже два роки не хотіла розголосу історії з пандусом? Тому що реакція суспільства була б передбачуваною – обурення і намагання допомогти. Але питання – у законодавчій базі. Не всі закони та постанови доопрацьовані та добре продумані. Зокрема, закон про землю. Земля начебто й належить народові, але чи так це на практиці? Чекала, поки депутати доопрацюють і розроблять механізм передачі землі громадам. Скільки чекати? Вже більше двох років люди, які будують будь-що в місті, опинилися поза законом. Чому громадяни мають страждати, а держава замість того, аби захищати їхні права, спонукає порушувати закон? Розпочинаючи 2014 року зведення пандусної споруди, я розуміла, що частково порушую закон. Але чекати кілька років, поки закон доопрацюють, не захотіла, адже життя минає і просидіти його у квартирі не хочеться. Хотілося б, аби суспільство не засуджувало чиновників, які виконують свої посадові обов’язки і діють в рамках чинного законодавства. Очевидно, ДАБІ вимушене було накласти штраф, адже закон порушили. Але питання пандусних добудов так і не вирішили. Тому треба міняти законодавчу базу. Живу як заєць, розумію, що на сьогодні я злочинець, вчинила незаконно. Заплачу штраф, але ж проблему це не вирішує. Моя проблема не одна, подібних дуже багато, і в Полтаві, і в інших містах. Тим паче зараз, коли з АТО повертаються воїни, – говорить пані Жанна.
Проблему взяв на контроль Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю
Майже відразу після того, як історія Жанни Щеглової стала відомою на всю Україну, ситуацію під особистий контроль узяв Валерій Сушкевич, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю.
– Коротка інформація щодо «дикого» полтавського прецеденту з штрафуванням жінки на візку за збудований нею пандус.Мав дуже принципову розмову з керівництвом Державної архітектурно-будівельної інспекції. Задоволений розумінням з їхнього боку недопустимості того, що сталось. Впевнений, що Жанні кошти повернуть. Чекаю принципової оцінки цього випадку з боку керівництва ДАБІ. Маю інформацію, що розслідування всіх обставин цієї неправової та цинічної історії завершиться 1 серпня, – написав він на своїй сторінці у соціальній мережі.
Інформацію підхопили всеукраїнські та місцеві медіа, заявили, що Жанні Миколаївні повернуть кошти, які вона вже виплатила, та скасували штраф. Але насправді це практично неможливо, тому що на сьогодні немає механізму повернення коштів із державного бюджету.
– З телеекранів прозвучало, що мені скасують штраф. Якщо так станеться, значить справедливість є. В інакшому разі, якщо держава вважає, що присудити інваліду-візочнику з пенсією 1200 гривень штраф 7 тисяч гривень за зведення пандуса – це законно, я сплачу його. Принципово не візьму грошей, це моя позиція. Я вдячна людям за небайдужість, чуйність, але виплачу штраф сама.
Українське законодавство поки що не передбачає преференцій (пільг) для людей із інвалідністю, а процес оформлення дозвільних документів складний і часто виснажливий, особливо для людей із обмеженими можливостями.
Директор департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Віктор Мирунко повідомив, що зараз триває процес узаконення проекту добудови і введення його в експлуатацію.
– Інформація, яку подали ЗМІ, геть перекручена. Жінка не має жодних претензій до інспекції. Крім того, я не маю права штрафувати, у департаменті є 14 головних інспекторів, це процесуально незалежні особи. Їй залишилося виплатити 2,5 тисячі гривень, жінка запевняє, що платитиме сама, від допомоги відмовляється. Я працюю в департаменті лише 3 місяці, після розголосу вивчаю документи, зараз допомагаємо їй оформити первинний документ. Не наш департамент надає дозвіл, а людина декларує намір вести будівництво. Зараз допомагаємо усі необхідні папери впорядкувати. Щодо відсутності договору на оренду землі та необхідності такого договору, можу сказати так: де і що будувати, вирішує міська влада. На пандус дозволу не треба. Але ж там є ще й прибудова – 8м2, от на прибудову дозвіл треба. За законом, ця прибудова незаконна, але з погляду людяності – ми «за», якщо міська влада – також «за», – сказав Віктор Мирунко, керівник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.
Аби не сидіти без діла, жінка-інвалід шукає роботу вдома
Після сюжету на одному з всеукраїнських телеканалів українці почали збір коштів. Але Жанна Миколаївна хоче працювати, а не брати допомогу. Жінка говорить, радо б перекладала з російської на українську чи навпаки, редагувала. Ще дуже б хотіла навчитися hand made, створювати щось власноруч, наприклад, свічки, прикраси тощо. Тому була б рада, аби хоча б зрідка хтось навідувався до неї, аби навчити новому.
Примітка: номер телефону Жанни Миколаївни можна запитувати у редакції.
«У мене багато друзів, я працювала у школі, в управлінні освіти, ніколи не буваю сама. Хтось прийде сміття винести, інший телефонує, мовляв, зараз на ринку, питає, що купити. Кожного дня приходить донька».
Довідково: 1 пандус встановили у Полтаві 2015 року – на вулиці Огнівській, 12. Як відповіли «Колу» на запит, протягом 2016 року міська влада планує облаштувати 6 пандусів за адресами: вул. Залізна, 15; вул. Євгена Сверстюка, 23; вул. Степового Фронту, 30; вул. Колективна, 8; вул. Маршала Бірюзова, 80; вул. Зигіна, 4.
До теми: На Полтавщині планують створити реабілітаційний центр для «спинальників»
