
В черговий раз кожний переживає муки вибору між численними кандидатами. І даремно! Бо про що свідчить багаторічний досвід виборів у владу? Зокрема, ось і про таке: нічого не змінюється, а можливо навіть і погіршується. Маю на увазі перш за все не новобудови чи дитячі майданчики , що повиростали в останні роки, мова тут йде про рівень взаємодії між уже обраними і вчорашнім електоратом, що тимчасово переходить у статус звичайних громадян.
Чому ж так м’яко стелять кандидати, а ми їм віримо ( чи робимо вигляд, що віримо) і чому так жорстко, незручно і образливо «спати» з тими, хто вступив у законні права владарювати над нашими індивідуальними душами і громадськими грошима?
Що стоїть за лаштунками якої-небудь місцевої Ради, адже саме там діє той механізм, який і приводить речі до існуючого стану? Як це не парадоксально звучить, але пусковий механізми приводимо у дію саме ми – звичайні громадяни, не усвідомлюючи і не знаючи про це.
Потрібні докази? Будь-ласка!
Припустимо, є кандидат Х, який саме розсипається перед нами, не має значення чим: чи то лише словами і обіцянками, чи дефіцитною нині крупою, чи ще в який-небудь спосіб. Під таким кандидатом слід розуміти і окрему особу, і організацію по типу партійної.
Отже, кандидат обіцяє полагодити дороги, дахи, побудувати нову дитячу поліклініку, вирішити інші проблеми, які потребують значних матеріальних ресурсів.
Ось тут, шановний ситуативний представник електорату, у Вас і повинні виникати зустрічні питання, які належить задавати у відповідності до рівня майбутньої планованої владної посади кандидата.
Якщо це депутат будь-якого рівня, то незайвим буде запитати у нього, які такі можливості має він для того, щоб обіцянка не залишилася цяцянкою.
Адже відомо, що подібні речі коштують ой як дорого, і переважно вирішуються або з державного бюджету, або з місцевого ( а він малий і не надто гнучкий для змін), або врешті за кошти вірогідних спонсорів.
Державний бюджет не по зубам нашому кандидату, а якщо він має на увазі спонсорів, то нехай назве прізвища і покаже тексти угод між цими спонсорами і компетентними на підписання місцевими органами влади.
Якщо ж за рахунок місцевого бюджету, то звісно, депутат може внести свої пропозиції під час формування бюджету на наступний рік, однак є великим питанням, чи буде такі пропозиції розглянуто, а потім враховано, і чи взагалі є вільні кошти.
Щоб пропозиції кандидата Х було взято до уваги, потрібно, щоб він (вже обраний депутатом) знаходився у складі групи, якою може бути чи велика фракція, що є більшістю в тій раді, чи кілька малих, об’єднаних у коаліцію фракцій, які здатні ефективно працювати.
Якщо ви вірите в останнє, то вам, романтику, далі краще не читати, тому що такий варіант ми відразу відкидаємо, як чисто теоретичний.
Тому залишається все таки пануюча, дисциплінована і згуртована фракція у складі ради. Які ж можливості у нашого кандидата бути членом такої фракції?
Відразу зауважу, якщо кандидат має намір стати учасником візуально домінуючої на сьогодні у політичному житті сили, це, звісно, певна гарантія, однак, не остаточна і непереконлива.
Як показує досвід роботи у місцевій раді, навіть наймонолітніші ряди депутатської фракції може бути розбито посадами та іншими благами, які можуть роздавати більш крупні гравці, наприклад такі, як міський голова.
А вони завжди ведуть свою гру, яка починається задовго до виборчої кампанії. Про посади вже було сказано. А є ще такий прийом, як розставляння своїх по спискам партій, які беруть участь у виборах. Можливо, ваш кандидат саме така людина. Можна в нього про це запитати прямо, хоча, навряд чи він відповість чесно, адже він у списку цієї партії не для того, щоб розкривати карти для загалу. Лише потім, і тільки за умови уважного співставлення можливих інтересів сторін і того, хто за це тягне руку, можна побачити, на чиєму ж боці депутат Х.
Так ось, такий кандидат може досягти більшого, однак дозволю собі засумніватися, що він буде на боці громади, а не на сторожі своїх власних бізнес-інтересів чи інтересів лідерів своєї команди. Нам усім поталанить, коли інтереси громади і вищезгаданого кандидата співпадуть. Чи можемо ми вияснити це зараз, ще до того, щоб врешті зробити вибір?
Візьмемо інший тип обіцянок, як то: перемогти корупцію, налагодити роботу виконавчих органів, спростити процедури тощо.
І тут для вашого кандидата, навіть якщо він щиро вірить у справедливість свої намірів, будуть немалі труднощі. Бо зустрінеться він з іншим явищем – апаратом чиновників. Ось хто діє згуртовано і безапеляційно, тому ця когорта шанованих наших суспільством людей і є вічною та непереможною.
У нашого кандидата, напевно, є стійке уявлення, що він - представник законодавчої влади, а апарат є виконавцем його законодавчих ініціатив. Однак, насправді все не так. Тобто формально все вірно, але на практиці…
Отже, кандидат, що стане депутатом, підготує, наприклад, програму реформування порядків, які на його думку потребують поліпшення, та ще й є частиною його передвиборних обіцянок. Напише, навіть грамотно напише, без помилок і по суті. І…віддасть на погодження (а їм же потім виконувати) виконавчій структурі.
Якщо ви при здоровому глузді, то погодитеся зі мною: ніхто не стане підписувати щось таке собі на шкоду, чи те, яке обтяжить додатковою роботою. Хіба що чиновник сам зацікавлений у погодженні. Тоді він – ваш партнер у дотриманні ваших ініціатив і зобов’язань перед електоратом.
Або ще варіант: розпорядження дав його роботодавець, він же очільник місцевої громади. Тут спрацьовує підлеглість і готовність служити, адже він так і називається – службовець!
Нехай шановні службовці не переносять вищесказане на всю їх роботу, яку вони переважно роблять професійно, адже мої твердження стосуються лише взаємодії з депутатами.
Запитайте у вашого кандидата Х, якими ресурсами він володіє, щоб виконати і цю частину обіцянок?
І серед усіх посад найважливіша, без сумніву, є посада міського голови. Ось до кого варто придивлятися. Всі ситуації, описані вище, можна прикласти і до кандидатів на цю посаду, однак вже з точністю до навпаки.
Може статися, що після такого кастингу кандидатів ви розгублено розведете руками: так за кого ж голосувати?
Звісно, наш кандидат Х йде в ради з найкращими намірами, в крайньому разі, особисто він щиро в це вірить і буде переконувати вас до останнього.
Проблема лише в тому, що ті, хто прагне працювати у владі і має щирі наміри, зіштовхнуться з вищевикладеними ситуаціями, і відповідно, стоятимуть перед дилемою: чи пробувати боротися з системою, чи підкоритися їй. От де роздвоєння особистості, випробування для духу і характеру. Чи готові кадидати, які сьогодні так гучно обіцяють, до таких розкладів?
Я виявився не зовсім готовим, вважаючи все це неможливим для себе: коли немає можливості працювати на громаду, пристосовуватися не вважаю за потрібне.
Можливо цей досвід стане в нагоді теперішнім кандидатам, тим з них, хто сьогодні носить рожеві окуляри переконання виконати бодай одну обіцянку перед своїми виборцями.
А поки я не йду у депутати, бо маю шанс зіграти на боці громади, у компанії тих, хто хоче змінити життя і собі, і своїм сусідам, і власній країні. Грати у команді, де спільно встановлюються і дотримуються правила гри.
Де є розуміння, що наше існування стало можливим лише за умови, що у кожного є задача прислужитися спільноті людей і зробити це якнайкраще.
Шкода, що такої команди досі немає, а є лише окремі неорганізовані гравці.
Про правила ведення колонок читайте тут.