– На перших виборах у 2006 році я набрав 5 відсотків голосів, і посів четверте місце після Андрія Баранова, – згадує Олександр Федорович. – Я тоді знав, що перемогу не отримаю, але близькі та друзі радили мені спробувати. Крім того, сам для себе я зрозумів, що вибори – то найкраще соцопитування. На той час мене у місті знали відсотків 20 населення, ще 20 відсотків про мене чули. Решта – не знали зовсім.
Удруге Олександр Мамай балотувався у мери уже через кілька місяців.
– Анатолій Кукоба, переможець виборів 2006 року, пішов у Верховну Раду, знову оголосили у Полтаві вибори, і я знову, по-інерції, висунув свою кандидатуру на посаду мера, – розповідає Олександр Мамай. – Я знав, що переможцем не стану і у кампанію не вкладав жодної копійки. Як виборцю, мені хотілося, щоб переміг Віктор Животенко, тому я зняв свою кандидатуру і попросив своїх виборців підтримати Віктора Федоровича.
Утретє думка взяти участь у виборах виникла у Олександра Мамая на початку 2010 року.
– За ці роки мій бізнес добре розвинувся, вийшов за межі Полтави, і мій рейтинг у місті теж виріс, – сказав Олександр Мамай.
У останній день жовтня голоси за кандидата віддали майже 62 відсотки виборців.
