Повертаючись з чергового відрядження, дивлюся в обличчя людей, які їдуть у маршрутці. Ми завели звичку мегаполісів насуплено відводити очі в бік або голосно розповідати в трубку про свої проблеми. Років 5 тому в московському метро дивлячись на нашу з другом широку посмішку, жіночка спеціально закоркувала двері на зупинці, щоби зло сказати: «Вам потрібно у психушку». У цю хвилину їй можна було домалювати пару з вуст, як у будь-якому мультику. Вона дихала дуже швидко і дуже коротко.
15-20 вдихів-видихів на хвилину - це і є – «бути в стресі» або «злитися». Щаслива людина навіть дихати не поспішає, не те, що жити – лише 2-3 вдихи-видихи на хвилину. (Секс і щастя, до речі, трохи різні речі).
Я довго не замислювалася над своїм диханням. Ну хіба людина у здоровому глузді буде думати: дихаю я – чи не дихаю? Або: є в мене залізо в крові чи немає? Без заліза в організмі життя не можливе, але ніколи не замислюєшся про це, а в магазині відвалюєш купу грошей за золото, хоча для нас цінніше залізо. Так і дихання. Поки дихаєш, поки й не помічаєш його.
Коли ми народжуємося, то перше, що робимо – глибокий вдих – і починаємо кричати, а коли помираємо - видих – це останній порух в нашому житті. І все, що відбувається з нами – між одним вдихом і одним видихом. Хіба не диво?
Найкоротший шлях керувати своїм розумом і емоціями – за допомогою дихання. Адже уповільнивши вдихи-видихи ми заспокоюємося. Аптечні засоби «відпочивають», це факт. Та сама затерта фраза «так, заспокойся, зроби 10 повільних вдихів-видихів».
Ще один подарунок природи: з диханням з нашого організму виходить 90% токсинів. Але подарунок міцно запакований: середньостатистична особа використовує свої легені лише на 30%. Тож модні засоби для очищення організму конкуренцію з природою – з встроєним у нас диханням - не витримають.
Але це все меркантильна «фігня». Бо найцінніше, що дає дихання, усвідомлення кожного моменту свого життя. Що ти насправді робиш і що відчуваєш. Можливість бути чесним із собою: страус, який прятав голову в пісок емоцій, десь зникає, і становишся левом, що прямо дивиться в очі будь-якій ситуації у своєму житті.
Десь так. Тож дихайте вільно, шановні громадяни нашого безкінечно цікавого і різного суспільства.
