Welcome to Полтава: Як Дюг по вокзалах фестивалив

Головні пасажирські транспортні вузли Полтави щиро здивували. Цілком логічний висновок після мандрівки міськими авто- та залізничними вокзалами. На п’ятірку не дотягують, але тверду четвірку ставити можна. Мій прискіпливий погляд - це в рамках проекту "Інше місто". Те, що у Полтаві два залізничних вокзали – знав і раніше. Благо, проїжджав раніше потягом. Щоправда, у стилі "Будете проїжджати поряд – проїжджайте". Тепер же довелося оцінити. Ближчий для мене залізничний вокзал "Полтава-Київська". Чому ближчий? Тому що він мене перший зустрічав, та й до центра міста він теж ближче. Тим паче, залізничні "ворота" справили позитивне враження. Невеличкий і компактний вокзал, свіжий ремонт, світлодіодні інформаційні табло, додатково інформація про потяги транслюється на плазмові монітори. Вказівники теж на місці. Навіть до платного залу (за написом на дверях - авт.) мене вільно пустили, розповіли меню. Словом, хоч каву з тістечками пий, а хоч і так сиди. Особлива повага - за новенький критий перехід на коліями. Урбаністично-сюрреалістичний перехід Невеличка чудасія трапилась з пошуком туалету, але про це - в іншій публікації. Вона буде присвячена суто туалетам. Таку пікантну тему з благородними перевезеннями краще не змішувати. Другий вокзал "Полтава-Південна" від центру міста далі. Поки туди їхав, усмак протрясся на бруківці. Ще й крізь голосне бряжчання тролейбуса примудрився розмовляти по телефону. Зручно, можна "отим бряцанням" відкараскатись від набридливих співрозмовників. Одразу видно, що начальник вокзалу дядько солідний. А зліва мабуть продаж квитків на вхід. А вокзал… Нормальний вокзал. Щоправда, ремонт не завадив би уже. А то по психологічній зручності значно програє "Полтаві-Київській". Щоправда, експозиція при вході порадувала. Навчально-бойовий комплект А як же знайти інші вокзали? У XXI сторіччі, як порядна людина, лізу в Інтернет. Тут не буду довго розповідати – все це розтовкмачено на transport.poltava.ua. І де знаходиться, і як доїхати… Від "Полтава-Київська"до найближчої автостанції "Полтава-3" – три хвилини пішки. Вона найновіша з трьох. І, як мені здалося, найменша. З десяток платформ надворі та урбаністичний мінімалізм усередині. Простенько і зі смаком. Посміхнув розклад руху автобусів. Крім звичної інформації, вказано і марку автобуса. У короткій і зрозумілій хлопському розуму формі. Наприклад, "Мерс". Найближча до центру автостанція "Полтава 2" – найстаріша. Тут усе в стилі стареньких автовокзалів. Обстановка і загальний рівень облагородженості нічим не кращий таких же старенький вокзалів у Рівному, Хмельницькому, Кам'янці-Подільському (це я з власного досвіду - авт.) Потерті лавки з накриттям на вулиці, старенький зал та каси всередині. Стареньке, воно і в Африці стареньке. До речі, що не зручно – на жодному з них не здибав автомата для поповнення рахунка мобільного. А телефон то їсти просить. Довелось йому терпіти до автостанції "Полтава-1". Тут і рахунок поповнити вдалось, і карту міста купити, туалети, кафе та всі інші зручності є. Табло відправлень ще в стилі пізнього соціалізму, проте інфу дублюють на моніторах. Прогрес ступає великими кроками. Словом, у XX сторіччі у Полтаві таки встигли побудувати нормальний вокзал, якого досі чекає Рівне. Що ж стосується аеропорту. То він як і у Рівному схожий не мед. Ніби і є, але й нема. Себто працює "на ладан". Дописую і заздрю колезі, котра поїхала у Рівне. Там два вокзали. Їх пішки обійти можна хвилин за сорок. А я по полтавських катався години три. Хоча для Полтави це добре. Місто й має бути містом . А про конфузи і сміховинки двох днів перебування обіцяю написати завтра зранечку, бо треба ще приготувати смачний плов на вечерю :)