Що ж розпочнемо з воріт міста, себто вокзалів. А точніше з їхніх туалетів. На "Полтаві-Київській" довелось в пошуках цієї таємної кімнати пограти у загадковий квест. Адже хоч і новенькі помітні вказівники були, вокзал довелось обійти два рази. Зрештою, останній з них показував стрілку від вокзалу та напис "Туалет. 30 метрів". А пройти довелось майже 100. Ось він омріяний артоб'єкт. Зрозуміло, що платний -1,25 гривні. Цікаво інше - окремі двері були підписані "Кімната для інвалідів". І заклеєні написом "Не працює". Шкода людину з обмеженими фізичними можливостями, яка "відмахає" 100 метрів і таки потрапить в цей туалет. А там напис "Не працює кімната".
Йдемо далі, вокзал "Полтава-3". Тут вказівники на потаємну кімнату є. Правда знаходиться він аж у внутрішньому дворі і теж платний – 0,75 гривні. Добре, хоч пристойний. В житті доводилось такі туалети бачити, що ці два - це просто чисто та стерильність.
А це таємні кімнати на вокзалі "Полтава-2".
На вокзалі "Полтава-Південна" вивіска туалет помітна не гірше, ніж вокзал. Проте доступ туди теж платний – 1 гривня.
З другої спроби вдалось знайти туалет на автостанції "Полтава-1". Він в підвалі, і також платний. Хоча ні запахів, ні бруду немає. Навіть плиточні малюнки на стіні.
Що ж до громадських туалетів у місті. Тут довелось запитувати під час знайомства з мешканцями міста. Один з них зорієнтував мене на громадський туалет за кінотеатром імені Котляревського.
Вартість – 1 гривня, проте і стан пристойний. Навіть невеликі вказівники є.
Поряд в торговому центрі виявися ще один туалет. Вартість таж. Проте навіть турнікет є.
Туалет в районі "Білої Альтанки".
Йдемо далі, ще один туалет знайшов у Парку Перемоги. Вартість теж одна гривня.
Проте все чисто і, навіть перед тим, здається, все вимили. Чесно скажу, ви не бачили такого ж туалету в парку нашого Рівного. Та і в інших містах ситуація теж не блискуча….
Тож очікуваних туалетних жахів я не знайшов.
Що ж до туалетів у кафе, то тут претензій, крім "Старого міста", немає. Навіть на стадіоні "Ворскла" вказівники на туалети добре помітні. Втім, якщо вже дуже "притисло", то мешканці міста радили мені напроситись у якийсь музей чи державну установу.
А… Ще за завдання треба було потрапити до туалету у міськраді. Ще в четвер я потрапив на сесію міської ради. Тому без докорів сумління не тільки пройшов у туалет міськради, а й спокійнісінько просидів у холі більш ніж півгодини. Підзаряджав ноутбук та сидів в Інтернеті. А мене ніхто й не питав, що я тут роблю.
