Густий дим огортав всі дерева і низько слався над Ворсклою.
– Минулого року відпочивали на цьому ж місці, то гілок для вогнища довелося діставати у великому радіусі, – розповів Олексій, полтавець. – А тепер із кумом купили дрова і клопоту не маємо. Правда, вони трішки вологі, але розпалилися легко.
Щось серйозне на вогнищах мало готували – обмежувалися під смаженням сала, хліба та картоплі.
– Шашлик під Полтавою не любимо готувати, – розповіла Лариса, полтавка. – Бо дуже багато людей і важко відпочити. А їздимо за місто кілометрів за 20 в сторону Гадяча. Там є своя місцинка, вже готова яма із цеглою та сміттєва яма. Там дуже красиво і зручно. Туди практично ніхто не приїздить, хоч і легко автомобілем заїздити. А сьогодні вирішили полегшено посидіти на природі, бо завтра збираємося на кладовище.
Залишені вогнища самотньо догорали, але дощ загасив за людей покинутий вогонь.
Відпочиваючих було багато – кому не було місця, той сідав прямо на дорозі.
