Юристи очікують запровадження нового КПК з ентузіазмом. Попри його недосконалість, справи у судах будуть рухатися значно швидше, «захист» у суді отримає більше прав, а правосуддя здійснюватиметься з оглядом на практику європейського суду. Головне, щоб статті нового Кримінально-процесуального кодексу не залишилися просто декларативними.
![Найрезонансніший випадок недосконалості слідства на Полтавщині – справа Вікторії Санжарівець: неповнолітню дівчину півтора року протримали за ґратами, справа кілька разів поверталася на додаткове розслідування, затримана заявила, що зізнання вона написала під тиском (Фото Тетяни Цирульник)](http://s1.kolo.poltava.ua/images/page-thumb/102472801/0/99/9934/5111.jpg)
До теми: Вікторія Санжарівець вимагатиме від держави моральної компенсації
Додаткового розслідування не хочуть
Серед позитивів нового КПК: розумні процесуальні строки (від 2 до 6 місяців), після яких суд має винести рішення, а інститут дорозслідування відмінять.
– З власного досвіду та досвіду колег: досудове розслідування часто дуже гальмує судовий розгляд та є неприйнятним з огляду на конвенцію прав людини. У новому КПК його не буде, – роз’яснює Світлана Карнаух, адвокат Полтавського відділення Спілки адвокатів України, член кваліфікаційно-дисциплінарної Палати адвокатури Полтавської області. –
У мене нещодавно була справа: у Вищому спеціалізованому (Верховному) суді для цивільних та кримінальних справ визначали долю людини через 7 років після того, як стався злочин. Справа 7 років знаходилася у провадженні, кочувала з одного суду до іншого, а підсудний весь цей час жив в очікуванні вироку. Людину, врешті-решт, взяли під варту і дали 5 років позбавлення волі. Де тут дотримання Конвенції, де задекларовано право людини на справедливий судовий розгляд у розумні строки?
Під варту братимуть в особливих випадках, а захист отримає більше прав
– Взяття під варту – дуже «болючий момент», – розповідає Світлана Василівна. – По старому кодексу ця міра запобіжного заходу по тяжких і особливо тяжких злочинах була абсолютно адекватною. Новий кодекс пропонує цю міру запобіжного заходу у виняткових випадках. Кримінальними справами будуть займатися слідчі судді, й саме вони розглядатимуть питання взяття під варту. Інші заходи, що стосуються обмеження прав і свобод людини як-то: взяття інформації з комунікативних ресурсів людини, обшук, виїмка та інші слідчі дії будуть здійснюватися тільки за рішенням слідчого судді. Введуть також практику домашнього арешту.
У суді, на думку адвокатів, існує стереотип віддавання переваги стороні обвинувачення. Новий Кримінально-процесуальний кодекс декларує принцип процесуальної рівності та змагальності сторін.
– Обвинувачення, за моїми спостереженнями, має більший вплив на суддів, ніж захист, бо це державний орган і тут діє певний корпоративний інтерес, – говорить Світлана Карнаух. – Як втілити обіцяну «змагальність» у дію? Захист так і залишається спостерігачем у слідчих діях, стороною, яка клопочеться про здійснення якихось заходів. А чи є у мене право допитати свідка, здійснити впізнання, якими правилами я повинна користуватися при здійсненні цих дій і яке доказове значення мають усі мої докази – кодекс мовчить. Він гарно декларує, що захисту й обвинуваченню надаються рівні можливості щодо збирання доказів, але реалізувати це право я не можу, бо не бачу правил, як це робити. Закон України про адвокатуру, яким ми користуємося, не дозволяє навіть вимагати від службовців елементарної інформації щодо особи. Це ціла проблема – «витягти» від установ, організацій, органів влади конкретну інформацію, бо їх ніхто не зобов’язує це робити.
Тому базовим матеріалом для вирішення долі людини зазвичай стають докази, які збираються органами досудового слідства – прокурором та слідчими.
В Україні запровадять суд присяжних
Згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом, поряд із судом функціонуватиме інститут присяжних.
– Я особисто досить скептично ставлюся до суду присяжних. Суд має кваліфікацію, тут менше звертають увагу на емоції й стереотипи. А у суді присяжних, за моїми спостереженнями під час закордонної практики, збираються люди абсолютно далекі від кримінального права. Вони дуже багато уваги приділяють зовнішнім, вербальним чинникам. Гадаю, виправдано буде довірити вникати у суть обвинувачення фахівцям галузі права. З іншого боку, інститут присяжних повинен мати місце хоча б по категорії особливо тяжких справ, де можлива судова помилка.
Сторони можуть примиритися
– Протистояння потерпілого й обвинуваченого у суді – це, по суті, питання відшкодування збитків, принесення публічних вибачень тощо. Якщо це приватне обвинувачення, то більшою мірою треба прислухатися до думки потерпілої людини. Раз вона вибачила, то і держава повинна більш лояльно поставитися до того, хто зумів випросити прощення і компенсувати заподіяну шкоду. Отже, в обвинуваченого буде можливість домовитися з потерпілою стороною й скоротити провадження по справі, у якій він визнає себе винним. Люди домовляться, підпишуть угоду, з моменту її підписання, як говорить кодекс, сторона обвинувачення вже не має права продовжувати процеси збирання доказів тощо. По категорії приватного обвинувачення, коли немає державного інтересу, це однозначно виправдано. З іншого боку, інститут примирення може спровокувати ситуацію, коли сторони, попри їхню волю, змушуватимуть укласти цей договір і не обов’язково на вигідних умовах, – зазначає Світлана Василівна.
Вибивати свідчення стане важче
Поняття «очевидна недопустимість доказів» існувало й у старому кримінально-процесуальному кодексі. Але якщо раніше обмежувалися декларацією верховенства права та презумпції невинуватості, то нині його доповнили такі європейські інститути як: повага до людської гідності, розумні строки здійснення судочинства.
– Дуже радує норма про безпосередність дослідження доказів, – зазначає Світлана Василівна. – Для захисника «ударом нижче пояса» було, коли небезпечний для обвинувачення свідок не з’являвся на судові засідання, а у суд подавали заяву «прошу прийняти до уваги мої попередні покази, які я надавав у кабінеті слідчого». Тепер, згідно з новим КПК України, такі «заявочки» не проходять, передбачено особистий допит у суді, й адвокат має можливість задати всі питання по суті справи.
Прописано у новому КПК й широке застосування технічних засобів. Зокрема допит свідка можна проводити у відеоформаті.
– Найчастіше допит під тиском може проводитися у випадках з економічними злочинами: там докази треба здобувати, маючи майстерність, досвід. А на відеоплівці можна буде побачити, у якому психологічному, психічному стані знаходилася людина й чи здатна вона розуміти повною мірою значення своїх слів, – зазначила Світлана Василівна.
Нині ж, якщо затриманий подає заяву про застосування насильства або психологічний тиск, часто вона малоефективна. Перевірку проводить прокурор, який не зацікавлений у тому, щоб обвинувачення розвалилося, і за результатами перевірки виноситься рішення про відсутність підстав для порушення кримінальної справи стосовно дізнавача чи оперуповноваженого.
Краще судити за новим КПК
Юристи не заперечують: є велика спокуса притримати справи, щоб продовжити їх розгляд після прийняття нового КПК України.
– У мене є наразі справа про економічний злочин, який розслідували 4 роки. Вона пройшла від суду першої до апеляційної інстанції, потім повернулася на досудове розслідування і щойно вона надійшла до суду, її удруге направили на додаткове розслідування. Якби цього інституту не було, суд в особі конкретного судді змушений би був винести рішення: винна особа чи ні. У квітні справу призначили до слухання, а 13 квітня у Верховній раді був прийнятий КПК, який би дозволив винести рішення по суті, а не двічі запроторювати її на досудове розслідування. Справді, у мене як у захисту виникала спокуса гальмувати розгляд цієї справи або інших, де докази захисту дуже серйозні, щоб правосуддя здійснювалося саме за правилами нового КПК.
Розслідування столичних журналіс тів для "Кола": Чим обернеться новий КПК