Новий КПК декларує принцип процесуальної рівності сторін

Статті
Таня Цирульник15 травня 2012 о 12:152935 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Новий КПК декларує принцип процесуальної рівності сторін
Кримінально-процесуальний кодекс України, за який 13 квітня проголосували 271 з 283 присутніх депутатів, наразі Президент вже підписав.
До цього діяв його попередник, прийнятий у 1960 році.

Юристи очікують запровадження нового КПК з ентузіазмом. Попри його недосконалість, справи у судах будуть рухатися значно швидше, «захист» у суді отримає більше прав, а правосуддя здійснюватиметься з оглядом на практику європейського суду. Головне, щоб статті нового Кримінально-процесуального кодексу не залишилися просто декларативними.

Найрезонансніший випадок недосконалості слідства на Полтавщині – справа Вікторії Санжарівець: неповнолітню дівчину півтора року протримали за ґратами, справа кілька разів поверталася на додаткове розслідування, затримана заявила, що зізнання вона написала під тиском (Фото Тетяни Цирульник) Найрезонансніший випадок недосконалості слідства на Полтавщині – справа Вікторії Санжарівець: неповнолітню дівчину півтора року протримали за ґратами, справа кілька разів поверталася на додаткове розслідування, затримана заявила, що зізнання вона написала під тиском (Фото Тетяни Цирульник)

До теми: Вікторія Санжарівець вимагатиме від держави моральної компенсації

Додаткового розслідування не хочуть

Серед позитивів нового КПК: розумні процесуальні строки (від 2 до 6 місяців), після яких суд має винести рішення, а інститут дорозслідування відмінять.

– З власного досвіду та досвіду колег: досудове розслідування часто дуже гальмує судовий розгляд та є неприйнятним з огляду на конвенцію прав людини. У новому КПК його не буде, – роз’яснює Світлана Карнаух, адвокат Полтавського відділення Спілки адвокатів України, член кваліфікаційно-дисциплінарної Палати адвокатури Полтавської області. –

У мене нещодавно була справа: у Вищому спеціалізованому (Верховному) суді для цивільних та кримінальних справ визначали долю людини через 7 років після того, як стався злочин. Справа 7 років знаходилася у провадженні, кочувала з одного суду до іншого, а підсудний весь цей час жив в очікуванні вироку. Людину, врешті-решт, взяли під варту і дали 5 років позбавлення волі. Де тут дотримання Конвенції, де задекларовано право людини на справедливий судовий розгляд у розумні строки?

Під варту братимуть в особливих випадках, а захист отримає більше прав

– Взяття під варту – дуже «болючий момент», – розповідає Світлана Василівна. – По старому кодексу ця міра запобіжного заходу по тяжких і особливо тяжких злочинах була абсолютно адекватною. Новий кодекс пропонує цю міру запобіжного заходу у виняткових випадках. Кримінальними справами будуть займатися слідчі судді, й саме вони розглядатимуть питання взяття під варту. Інші заходи, що стосуються обмеження прав і свобод людини як-то: взяття інформації з комунікативних ресурсів людини, обшук, виїмка та інші слідчі дії будуть здійснюватися тільки за рішенням слідчого судді. Введуть також практику домашнього арешту.

У суді, на думку адвокатів, існує стереотип віддавання переваги стороні обвинувачення. Новий Кримінально-процесуальний кодекс декларує принцип процесуальної рівності та змагальності сторін.

– Обвинувачення, за моїми спостереженнями, має більший вплив на суддів, ніж захист, бо це державний орган і тут діє певний корпоративний інтерес, – говорить Світлана Карнаух. – Як втілити обіцяну «змагальність» у дію? Захист так і залишається спостерігачем у слідчих діях, стороною, яка клопочеться про здійснення якихось заходів. А чи є у мене право допитати свідка, здійснити впізнання, якими правилами я повинна користуватися при здійсненні цих дій і яке доказове значення мають усі мої докази – кодекс мовчить. Він гарно декларує, що захисту й обвинуваченню надаються рівні можливості щодо збирання доказів, але реалізувати це право я не можу, бо не бачу правил, як це робити. Закон України про адвокатуру, яким ми користуємося, не дозволяє навіть вимагати від службовців елементарної інформації щодо особи. Це ціла проблема – «витягти» від установ, організацій, органів влади конкретну інформацію, бо їх ніхто не зобов’язує це робити.

Тому базовим матеріалом для вирішення долі людини зазвичай стають докази, які збираються органами досудового слідства – прокурором та слідчими.

В Україні запровадять суд присяжних

Згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом, поряд із судом функціонуватиме інститут присяжних.

– Я особисто досить скептично ставлюся до суду присяжних. Суд має кваліфікацію, тут менше звертають увагу на емоції й стереотипи. А у суді присяжних, за моїми спостереженнями під час закордонної практики, збираються люди абсолютно далекі від кримінального права. Вони дуже багато уваги приділяють зовнішнім, вербальним чинникам. Гадаю, виправдано буде довірити вникати у суть обвинувачення фахівцям галузі права. З іншого боку, інститут присяжних повинен мати місце хоча б по категорії особливо тяжких справ, де можлива судова помилка.

Сторони можуть примиритися

–  Протистояння потерпілого й обвинуваченого у суді – це, по суті, питання відшкодування збитків, принесення публічних вибачень тощо. Якщо це приватне обвинувачення, то більшою мірою треба прислухатися до думки потерпілої людини. Раз вона вибачила, то і держава повинна більш лояльно поставитися до того, хто зумів випросити прощення і компенсувати заподіяну шкоду. Отже, в обвинуваченого буде можливість домовитися з потерпілою стороною й скоротити провадження по справі, у якій він визнає себе винним. Люди домовляться, підпишуть угоду, з моменту її підписання, як говорить кодекс, сторона обвинувачення вже не має права продовжувати процеси збирання доказів тощо. По категорії приватного обвинувачення, коли немає державного інтересу, це однозначно виправдано. З іншого боку, інститут примирення може спровокувати ситуацію, коли сторони, попри їхню волю, змушуватимуть укласти цей договір і не обов’язково на вигідних умовах, – зазначає Світлана Василівна.

Вибивати свідчення стане важче

Поняття «очевидна недопустимість доказів» існувало й у старому кримінально-процесуальному кодексі. Але якщо раніше обмежувалися декларацією верховенства права та презумпції невинуватості, то нині його доповнили такі європейські інститути як: повага до людської гідності, розумні строки здійснення судочинства.

– Дуже радує норма про безпосередність дослідження доказів, – зазначає Світлана Василівна. – Для захисника «ударом нижче пояса» було, коли небезпечний для обвинувачення свідок не з’являвся на судові засідання, а у суд подавали заяву «прошу прийняти до уваги мої попередні покази, які я надавав у кабінеті слідчого». Тепер, згідно з новим КПК України, такі «заявочки» не проходять, передбачено особистий допит у суді, й адвокат має можливість задати всі питання по суті справи.

Прописано у новому КПК й широке застосування технічних засобів. Зокрема допит свідка можна проводити у відеоформаті.

– Найчастіше допит під тиском може проводитися у випадках з економічними злочинами: там докази треба здобувати, маючи майстерність, досвід. А на відеоплівці можна буде побачити, у якому психологічному, психічному стані знаходилася людина й чи здатна вона розуміти повною мірою значення своїх слів, – зазначила Світлана Василівна.

Нині ж, якщо затриманий подає заяву про застосування насильства або психологічний тиск, часто вона малоефективна. Перевірку проводить прокурор, який не зацікавлений у тому, щоб обвинувачення розвалилося, і за результатами перевірки виноситься рішення про відсутність підстав для порушення кримінальної справи стосовно дізнавача чи оперуповноваженого.

Краще судити за новим КПК

Юристи не заперечують: є велика спокуса притримати справи, щоб продовжити їх розгляд після прийняття нового КПК України.

– У мене є наразі справа про економічний злочин, який розслідували 4 роки. Вона пройшла від суду першої до апеляційної інстанції, потім повернулася на досудове розслідування і щойно вона надійшла до суду, її удруге направили на додаткове розслідування. Якби цього інституту не було, суд в особі конкретного судді змушений би був винести рішення: винна особа чи ні. У квітні справу призначили до слухання, а 13 квітня у Верховній раді був прийнятий КПК, який би дозволив винести рішення по суті, а не двічі запроторювати її на досудове розслідування. Справді, у мене як у захисту виникала спокуса гальмувати розгляд цієї справи або інших, де докази захисту дуже серйозні, щоб правосуддя здійснювалося саме за правилами нового КПК.

Розслідування столичних журналіс тів для "Кола": Чим обернеться новий КПК

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter