Полтавці, у яких 13 дітей, розповіли як отримували квартиру 18 років

, адже на цих квадратах проживають батьки з 13 дітьми. І нарешті на урочистостях до 8 Березня цього року міський голова Олександр Мамай вручив багатодітній матері Людмилі Бриновій сертифікат на отримання 4-кімнатної квартири. Але навіть нове житло не вирішує проблеми повністю. Адже 15 людей все одно не можуть повноцінно розміститися у 4-кімнатній квартирі. До теми: Полтавська влада за 2 роки роздала 362 квартири Отримували довго, бо самі відмовлялися Бриновим пропонували кілька квартир – холодні «жедівські» і без ліфта на 10 поверсі. Але вони не погоджувалися на варіанти, які їм не підходили. У двокімнатну квартиру, де і досі живе ця велика родина, Віталій та Людмила Бринови перебралися з однокімнатної, коли чекали на 4 дитину 1995 року. – Ми жили із трьома дітками у свекрухи в однокімнатній. Тоді сюди перейшли. А з 1997 року, коли вже нас п’ятеро було, почали писати листи. Бо в черзі ми стояли як багатодітні ще з 1995 року. Тоді думали, що нам щось дадуть. – розповіла Людмила Іванівна. – Але нас запевнили ще тоді, що хоч і 10 дітей у нас буде, то нам нічого не дадуть так просто. Діти народжувалися, але черга не рухалася. 2007 року Віктор Ющенко ініціював програму з отримання житла для багатодітних сімей, але Полтавщини вона не торкнулася. У Людмили Іванівни не одна папка із документами та перепискою Найпершою пропозицією після кількох років оббивання порогів і листування з міськрадою стала двокімнатна квартира на Станіславського, 10. Людмила Іванівна розповіла, що тоді здивувалася пропозиції: – Це ще 35 квадратних метрів житлової площі, без виписки із цієї двокімнатної. Із ремонтом, на першому поверсі. Але у нас тоді було 10 неповнолітніх дітей. Як би ми розділилися чи роз’їхалися по двох квартирах? До теми: Діти із полтавських багатодітних родин показували свої таланти на сцені 2008 року Бринови отримали пропозицію – дві 2-кімнатні квартири на Героїв Сталінграда, 15. У колишньому «жедівському» будинку на першому поверсі переплануванням хотіли об’єднати дві квартири. За словами Бринових, квадратні метри житлової площі витискали усіма способами: прибрали комірчини, балкон, зменшили кухню. Єдине – у квартирі було два санвузли, що дуже важливо для великої родини. Цей варіант проблеми Бринових все одно не вирішував: – Ми ходили дивитися. Там невеликі квартири, кухня – 7 метрів, за умови якщо із ванної зробити душову кабіну. Житло не відповідало нормам. За законом України, нам повинні були дати житло із розрахунку 13,65 метра на людину. Там рахували квартиру по 8 квадратів на людину. Якби ми разом із «жедівськими» квартирами отримали і майданчик між ними, то і так не вистачило б. 2009 року квартиру повинні були отримати від Юлії Тимошенко. Бриновим телефонували із Києва і повідомляли, що Державна іпотечна установа придбала суміжні квартири на 2 і 3 кімнати у новобудові на бульварі Б. Хмельницького, 21. Родина чекала тільки офіційної відповіді. Бринови були вкрай здивовані, коли дізналися, що 5-кімнатне житло віддали іншій багатодітній родині із 5 дітьми: – Це було за Матковського. Коли ми вже почали писати у міськвиконком скарги, чому нам стільки років квартиру не дають, то нам сказали що ми самі відмовлялися від того, що нам пропонували. І надали список, від чого ми відмовилися. Там була ось ця квартира від уряду Тимошенко, на яку ми чекали. Як же так, якщо її для нас купили? – і досі дивується Людмила Іванівна. – Ми ніколи не писали ніяких письмових відмов від того, що нам давали. До теми: У Полтаві подарували ще 2 квартири воїнам-афганцям Остання пропозиція – 2-кімнатна квартира на 90 м². Віталій і Людмила Бринови їздили дивитися на цю квартиру на Леваду в районі зупинки «Поліклініка». – Ми дивилися квартиру,– розповіла Людмила Іванівна. – Я тільки ось очі примружила, аби цей варіант нікуди не зник, і поставила Олександру Федоровичу питання на прийомі: а, можливо, будинок? За словами матері-героїні, мер міста дозволив придивитися будинок за 70 тисяч доларів (приблизна вартість запропонованої 2-кімнатної). Але потім думку змінив, і родина знову пішла дивитися квартиру. Проте за 1,5 місяця пошуку приватного будинку квартира із 2-кімнатної на 90 м² перетворилася на 3-кімнатну із 80 м². – Останнє, що ми почули у відповідь – те, що відмовилися від квартири, хоча письмово такого не було. Нам сказали, що раз ми будинок захотіли, то ту квартиру вже віддали. Нам запропонували вже інший варіант на Станіславського, 6-А. Там 10 поверх. Я, вагітна тоді двійнею, сміливо піднялася на 10 поверх пішки. А там квартира під дахом, холодна, стеля вологи набрала і на підлозі утворилася калюжа. Тоді ще дізналася, що ліфт близько року не працюватиме, а мені як же з двійнею ходити? – ділиться останніми поневіряннями Людмила Іванівна. –  У нас і так у цьому будинку ліфт не працював, на 7 поверх усе і з дачі піднімали, і з дітьми ходили, поки не змусили новий ліфт поставити. Квартиру отримали порожню, але Мамай обіцяв допомогти Отримання квартири в районі зупинки «Фурманова» вважають маленькою перемогою. Людмила Бринова розповіла, що вони вже бачили майбутнє житло: – Ми отримали ще тільки сертифікат. Але нам вже подзвонили і сказали, що ключі та ордер видадуть цього тижня у п’ятницю. Їздили дивитися, то там краще, ніж скрізь, де нам давали. На другому поверсі, новий теплий будинок. Нехай там ще нічого немає – ні сантехніки, ні проводки, вікна і двері міняти доведеться. Нам обіцяли допомогти трохи з ремонтом.

У новій чотирикімнатній квартирі точної площі ще не знають, але порахували загальної близько 72 метрів, а житлової близько 46 квадратів. Проте зараз ситуація набагато простіша, адже троє Бринових досягли повноліття і тепер можуть жити окремо в 2-кімнатній квартирі, що лишається. Тепер у цій родині сподіваються на вирішення багатьох проблем із нестачею місця: – Олександр Федорович, коли на сцені вручав сертифікат, то сам ледь не плакав. Говорить, дочекалися нарешті! – говорить Людмила Бринова. Влітку квартирне питання тимчасово вирішує дача Житло, у якому вже 18 років живуть Бринови, має свої нюанси. – Ось нам пропонували холодну квартиру «жедівську», там утеплювати потрібно було. А в цій квартирі, де ми зараз живемо, теж не дуже тепло. Взимку, коли всі вдома, то душно, а вікна не відкриєш. А влітку в нас тут кава сушена запікається, бо як у доменній печі. То нас дача рятує. Людмила Іванівна розповідає, що свого часу обирала між пральною машиною і дачею. Ділянку вдалося придбати за 2 тисячі гривень. Там родина рятується від тісноти і спеки. На ділянці вирощують овочі для консервування, тримають птицю. – Все, що можна, запасаємо, адже всього не накупишся. Крім того, у нас там бджоли, і кури, і гуси, і качки, – ділиться Людмила Іванівна. В очікуванні квартири навчилися раціонально використовувати простір Зараз родина Бринових готується до переїзду. Проте довгі роки із народженням дітей доводилося вчитися освоювати простір. У двох кімнатах знаходяться всі речі, ліжка, іграшки, музичні інструменти, 13 дітей і 2 дорослих. – Увечері кімната перетворюється на суцільне спальне місце. Вдень матраци ховаємо під стіни. Розробили систему полиць, вішалок. У другій кімнаті разом з нами ще 4 дітей.

Проте облаштувати спальні місця у цій квартирі не найбільша проблема. Відповідно до того, як підростають діти, виникає проблема із робочими місцями. – Катастрофічно важко, коли один робить домашнє завдання, відійшов на хвилинку, а молодші в цей час прийшли і помалювали у зошиті, – зі сміхом розповідає батько Віталій Бринов. – Поки молодші не вкладуться спати, то деякі роботи взагалі неможливо було виконувати. Наприклад, вночі робили креслення, дипломи писали старші.

Самі діти розповідають, що ті, хто закінчив школу раніше, то їм легше було. Зараз намагаються встигати, але з кожним роком усе складніше займатися. – Віталій училище закінчив із червоним дипломом, а потім і ХАІ з відзнакою, Катя після школи технікум із відзнакою закінчила й аграрну академію, Оля – з відзнакою коледж медичний. Одна із старших дочок перемогла у Всеукраїнському конкурсі імені Т. Г. Шевченка і отримала президентську стипендію. А ось молодші наші школярі займаються гірше, хоч і стараються. Комп’ютер стоїть на кухні, бо в кімнатах для нього немає місця Але незважаючи на обмежені квадратні метри, Бринови тільки посміхаються, коли чують питання про це. Жоден із них ніколи не скаже, що втомився, адже вважають родину – найголовнішим. Отримання нової квартири частково полегшує житлові умови родини Бринових. Але, враховуючи те, що законом їм передбачено більше 200 м2 (по 13,65 м на людину плюс 10,5 метра на родину), квартирне питання знаходиться ще далеко від остаточного вирішення. Тільки після завершення ремонту Бринови вирішать, як розміститися у двох квартирах. Заповітна мрія багатодітної сім’ї – приватний будинок, у якому без проблем помістяться всі разом із домашньою улюбленицею собакою Лялею.

Фото Ольги Матвієнко