Цілий день сьогодні дивилася новини і боялася. Фраза «Лишь бы не было войны» наповнилася новим змістом.
О 20 годині слухати новини стало несила і я зрозуміла, що треба йти до облдержадміністрації, куди ходила останні 3 місяці з надією, що ситуація ось-ось покращиться.
Вийшла з дому. На вулицях досить людно, гуляють з дітьми. Начебто ніякого хвилювання не відчувається у повітрі. Біля облдержадміністрації – кілька десятків людей.
Перша думка: «Чому так мало? А якщо штурмуватимуть?» Крим з російськими військами далеко, але Харків – за кількасот кілометрів, і там сьогодні встановили «триколор» й Інтернет рясніє повідомленнями про харківських тітушок на під’їздах до Полтави.
Заходжу в облдержадміністрацію. На вході – небагато людей, чоловіків та жінок, які жваво обговорюють події у країні. Світло горить лише на 4 поверсі (де кабінети працівників оласної ради). У вестибюлі за порядком стежать як завжди 2 міліціонери, поруч – полтавці. Сидять, чекають. Пояснюю, що я – преса і мені «потрібен головний, той хто відповідає за ситуацію». Мене пропускають на 4 поверх, де знаходиться приймальня Петра Ворони, новообраного голови обласної ради. Він наразі – головна людина у області (губернатор Полтавщини у відставці). Піднімаюся ліфтом на 4 поверх. Назустріч – Андрій Баранов, лідер автомайдану. Питаю про новини.
— Створено штаб, до якого увійшли члени президії облради, члени президії ради майдану, керівники підрозділів управлінь, силових структур. Прийнято рішення обласної ради, в якому засуджують російську агресію, уже все пішло у пресу. Штаб щойно провів своє перше оперативне засідання. Зараз автомайдан спільно з працівниками ДАІ виїжджає на блокування шляхів до Полтави. На деяких об’єктах організуємо посилений громадський контроль. Завтра о 12 – віче. Всі стурбовані. Провели консультації з військовими, обсудили з ними ситуацію. Чекаємо рішення з Києва. Ми не хочемо наражати цивільних людей на небезпеку, кілька об’єктів, які ми беремо під контроль охоронятимуть звичайні люди, без збройні. Наразі частина добровольців поїхала на збори народної самооборони до офісу ВО «Свободи», жінок закликали до створення жіночої сотні для медично-санітарної допомоги у разі потреби. Завтра зранку мені доручено провести засідання комісії техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій – перевіримо стан об’єктів. За відсутності керівництва облдержадміністрації повноваження по керівництву відповідними підрозділами її перебирає на себе обласна рада.
Заходжу до приймальні керівника обласної ради. Повідомляю секретарю, що я – преса і хочу коментар наразі єдиного керівника області. Через 5 хвилин мене приймає голова обласної ради. Працює телевізор на каналі новин, на столі – величезна кількість документів. Говорить різко й коротко.
— Ми створили штаб, перейшли на посилений режим охорони і патрулювань. Визначили стратегічні об’єкти для охорони.
— Що робити полтавцям?
— Полтавці, які хочуть допомогти – хай підходять до облдержадміністрації. Буде чергування вночі обов’язково.
— Кажуть, з Харкова їдуть тітушки…
— Поки що у нас такої інформації немає. Вздовж дороги стоять правоохоронці, працівники СБУ, представники громадськості, які будуть передавати нам цю інформацію.
— Коли людям завтра приходити?
— Зранку усіх бажаючі хай ідуть. На прохідній буде відповідальна людина.
— Ви тут буде чергувати усю ніч?
— Звісно. Я тут на всю ніч.
Дякую за коментар, виходжу з приймальні. Телефонує Ольга Матвієнко, журналіст «Кола», говорить, що якщо там «заміс» і треба допомога, вона готова прийти. Запевняю, що усе спокійно. На виході з облдержадміністрації шукаю поглядом правоохоронців.
Біля входу, де ми їх щодня бачили протягом останніх місяців, людей у формі не видно. Знаходжу кілька біля палатки. Підходжу, питаю, чому їх так мало. Міліціонери просять мене показати посвідчення журналіста. Потім пояснюють, що працюють у режимі звичайного патрулювання, і що поруч є кілька автопатрулів та й у випадку небезпеки вони передадуть по рації і через 2 хвилини прибуде до облдержадміністрації підкріплення.
Біля магазину «Бруснічка» натикаюся на кілька десятків чоловіків, які йдуть строєм, на бейджиках у них значиться «Самооборона», питаю хто головний, кажуть: «Борис Борисович, який іде попереду». Біжу до початку колони, представляюся:
— А хто з вас Борис Борисович? Я журналіст, прошу коментаря для «Коло», що зараз відбувається, хто ви?
— Ми разом з працівниками МВС будемо патрулювати, щоб був порядок.
— Ви військовий? Хто Вас обрав?
— Нас обрала наша свідомість і небайдужість до того, що робиться у країні.
— Хто у загоні? Військові?
— Звичайні громадяни. Хтось служив у армії, хтось не служив. Не можна казати, що ми військові, це неправда.
— І оце ви будете усю ніч…
— І не одну. Зараз дізнаємося оперативну ситуацію і будемо координувати наші дії.
— Ви єдиний загін у Полтаві? Чи можна до вас вступити?
— Один. Вступити запросто. Підходьте у облдержадміністрацію або у офіс «Свободи».
Лунає «Слава Україні!»
Проходжу Корпусний парк. Дуже багато людей з дітьми. Усі вирішили прогулятися. Міська рада – абсолютно порожня й освітлена вогнями.
Останній пункт у моїй програмі – офіс ВО «Свобода». Відкриваю двері і відразу натикаюся на Юліана Матвічука, активіста. Моїй появі тут не здивовані:
— Чекаємо на сесію Верховної ради. Поки що у нас міліція, «Антарес» і уся самооборона на захисті облдержадміністрації. Щойно вийшли звідси, ідуть туди. Чекаємо наказів, очікуємо мобілізацію завтра-післязавтра і по партійній лінії будемо мобілізовуватися у пункти збору.
— А що військові? Де вони?
У розмову вступає Роман Чабановський, один з лідерів Народної ради.
— Військові на базах дислокації. У середині облдержадміністрації є патрулі військових та автопатрулі. З міліцією ми повністю узгоджуємо усі дії, керівництво армії зараз у руках офіційної державної влади, нічого надзвичайного у Полтаві нині не сталося. Ситуація повністю контрольована.
— А харківські тітушки?
— Є багато неправдивої інформації. Про тітушок, про те, що гетьман Сагайдачний здався, що літаки російські у Харкові – це дезинформація. Тільки у Криму зараз російські війська. Це інформаційна війна для того, щоб стривожити населення. Щодо харківських тітушок – можливо, правда, можливо, ні. Ми з міліцією зараз готові дати відсіч будь-якій дезинформації.
— Де центр збору людей?
— Облдержадміністрація.
