Чекали на приїзд Порошенка та провокації, повязані з ним.
Чекали на провокації у переддень 9 травня.
Просто чекали на провокації – бо вони мають бути і точка!
Особисто я двічі телефонувала до міліції з «інформацією 100 % правдивою», яку мені надали люди, яким я особисто довіряю - але вона виявилася неправдивою. Ось перелік вчорашніх дез:
- знайдено чемодан з вибухівкою
- замінували Будинок культури
- «зліт» колорадів в готелях міста
- підготовка замаху на Порошенка
- вибух увечері біля школи
Тому на зустріч з Порошенко мене у редакції проводжали «Будь там обережна» і ми з дівчатами на повному серйозі намагалися розгледіти, чи не заховався снайпер на даху багатоповерхівки навпроти місця зустрічі людей з кандидатом та чи є у Порошенка під піджаком бронежилет. Посміювалися над переживанням команди Порошенка з приводу того, що на мітингу потопчуть клумби – бо які клумби коли ми точно знали, що на Порошнека буде замах?
«Накручена» ще й подіями у Решетилівці та інформацією про те, що «о 18 годині у Павленківському парку збираються колоради», добру половину мітингу я дивилася не на сцену, а в натовп. Вишукувала георгіївські стрічки, підозрілих осіб, навіть фотографувала їх, раптом потім потрібно буде фотодоказ для міліції.
Потім таки почала слухати. Дуже продуманий виступ, тривав рівно 2 години, почався вчасно. «Танок На Майдані Конго» чомусь не вразив, хоча колектив мені цей подобається. Мабуть, тому не вразив, що ішла не музику слухати на площу під облдержадміністрацією. Дещо істеричний виступ нардепа Ірини Геращенко та помолоділого Юрія Луценка сподобалися і мені, і людям: де треба – сміялися, де треба – аплодували. Порошенко на сцену пішов «через народ» - а я-то думала, що це за ланцюг охорони у чорних беретах стоїть у натовпі? Ясно: щоб у потрібний момент розсунути людей і дати можливість кандидату пройти красиво.
Говорив Порошенко толково, але буду предвзятою (бо це блог, маю право!) – видно, що добре відрепетирував. Особливо мені, як колишньому музиканту сподобалася гра голосом: то голосно, то раптом – тихо, швидкий темп мовлення змінюється повільним, емоційність чергувалася з розслабленістю. Також склалося враження, що кандидат шукав «емоційні точки» у полтавців – добре реагують на українську мову як єдину державну – додам про це детальніше. Слабо реагують на членство у ЄС – і тема швидко згортається.
Сподобался наочність: «У мене 25 тисяч працівників зарплату середню по 7 тисяч отримують!» - у натовпі хтось вигукнув, щоб хоче до Порошенка на роботу.
Сподобалося, що людям було не нудно. Стояти і слухати, навіть емоційну продуману промову півтори години (так-так, півтори години Порошенко «тримав зал»!) – нудно. Тому і прапор носили, і дружину показував, яка випадково стояла за сценою і не здогадувалася, що одним з питань «з залу» буде про дружину, і гімн разом співали. Все мені сподобалося. Для повного щастя не вистачало таки провокатора, якого б усі разом упіймали й здали у міліцію – але то сценарій Олега Ляшка, мабуть, буде.
А не сподобалося – що постійно нагадували про високий рейтинг – 47 % і те, що треба перемогти уже у першому турі. От я збиралася голосувати за Порошенка. Але – у другому турі. У першому мій голос – за Яроша.
Я почала молитися останні дні. Питала у священника підходящу молитву за Україну, бо «Боже, спаси Україну» - це коротка дуже молитва. Власне,будь-яка молитва хороша, якщо від душі – так мені відповіли. Молитися треба усім, щоб заспокоїтися. Вчора загинула людина у Решетилівці. Через нерви. Міліція думала, він сепаратист, він – що сепаратисти якраз вони. Сьогодні може бути гірший сценарій. Про це ревом-ревуть соцмережі, яким не можна довіряти. Просто будьте пильні, зберігайте спокій … і точіть вила…
