Про американського письменника ямайського походження Малкольма Гладуелла я вже розповідав в одній із попередніх публікацій. Топ-соціолог і журналіст престижного видання «The New Yorker» доступно пояснює експерименти і феномени, які стосуються суспільства. Але якщо у книзі «Переломний момент» це стосувалося вірусного поширення ідей, то тепер Гладуелл пішов набагато далі.
Сама книга «Генії та аутсайдери» (в оригіналі «Outliners: The Story of Success») вийшла у 2008 році. В ній соціолог показав читачам, наскільки оточення впливає на успішність людини. Для цього він взяв різні сфери життя і показав їх з абсолютно невідомого раніше боку.
Обкладинка книги (фото – nuggets4nobles.com)
Скажімо, те, що через недоліки у системі відбору молодих хокеїстів, видатними спортсменами тут частіше за все стають народжені у січні. Або те, чому саме представники азіатських країн стають хорошими вченими-математиками. Або чому успішними юристами у Нью-Йорку стали нащадки єврейських емігрантів зі Східної Європи.
Дуже цікава ідея Гладуелла стосується правила «10 тисяч годин». Вона полягає у тому, що людина, яка хоче бути спеціалістом у своїй галузі, має напрацювати у ній 10 000 годин. Тобто по 3 години щодня протягом 10 років.
Цю ідею журналіст доводить на багатьох прикладах з масової культури і життя відомих людей. Ті самі «Бітлз», від часу свого заснування і отримання світової слави, награли свої години під час сотень концертів у одному із барів Гамбургу. Або Білл Гейтс, який до відкриття компанії «Microsoft», напрацював свої 10 тисяч годин у програмуванні. Чи Моцарт, який почав творити музику у 7 років, але тільки у 22 почав писати серйозні і унікальні твори.
Beatles (фото – musica.com.br)
Ще одна цікава ідея отримала назву «ефект Матфея», за іменем євангеліста з Нового Завіту. Ефект полягає у тому, що тим, хто володієм певним достатком, славою, талантом, відкривається ще більше благо, а тим, у кого цього мало – ні. Наприклад, саме найкращим студентам викладачі приділяють найбільше часу.
Білл Гейтс (фото – mashable.com)
Гладуелл показує, що насправді життя дуже несправедливе. Навіть Білл Гейтс і Стів Джобс стали геніями комп’ютерної індустрії частково завдяки тому, що народилися у 1955 році (як і більшість їх колег з цієї сфери). І оточення людини відіграє велику роль у її майбутньому становленні. Так, соціолог доводить, що канікули в бідних і багатих сім’ях по-різному відбиваються на розумовому розвитку дітей. Також ми бачимо, наскільки виховання у бідних сім’ях і багатих (або середнього класу) впливає на впевненість дитини в собі, відстоювання своєї точки зору і можливість заявити про власні права.
Молодий Стів Джобс (фото – linkedin.com)
Письменник показує, що високий рівень розвитку інтелекту не означає успішності людини в житті. Експеримент з «термітами» (найрозумнішими дітьми в США, за життям яких слідкували і досліджували десятки років) показав, що для високих досягнень тільки розуму недостатньо. Для цього варто багато наполегливості, практика у своїй роботі і сприятливі обставини, які, на жаль, неможливо наперед обрахувати. Але в цьому і полягає цікавість життя – в його випадковості.
Наприкінці автор звертається до свого власного походження і показує, що його успіх як відомого автора насправді залежав від різних чинників (починаючи історією Ямайки і місцевих стереотипів щодо відтінків шкіри і до наполегливості його батьків у своєму професійному становленні). Це особливо цікаво, коли дослідник перевіряє свої ідеї на собі і відкривається перед читачами по-новому.
Малкольм Гладуелл (фото – gq.com)
«Генії і аутсайдери» – це не книга в стилі «як стати успішним». Але правила, які показує Гладуелл в своїй роботі, можна (і варто) використовувати для себе.
Цитата: «Найвищий дуб в лісі виріс таким високим не тому, що ріс із найживучішого жолудя. Вся справа в тому, що інші дерева не затуляли його від сонця, жолудь потрапив в родючий ґрунт, поки деревце було молодим, зайці НЕ гризли його кору, лісоруб НЕ зрубав його до того, як воно перетворилося на могутнього велета».
