Автор і виконавець, відомий ще як учасник «Голосу країни» та резидент «Камеді-клаб», а також зять Ніни Матвієнко поділився своїми враженнями про Євробачення, творчими планами та подробицями із сімейного життя з донькою народної артистки України.
Арсен Мірзоян . Фото soundcloud.com
З Арсеном ми зустрілись за дві години до концерту, щойно він разом зі своєю командою приїхав до Полтави. Відповідаючи на питання, музикант поводився доволі скромно, періодично жартував та сміявся.
– Арсене, розкажіть, яку концертну програму привезли до Полтави?
– Будемо грати все, бо ми в Полтаві вперше. Якщо в інших містах, де були неодноразово, чули презентації альбомів та нових програм, то в Полтаві – ні. Тож співатимемо всього потроху.
Виступ Арсена Мірзояна в Полтаві
– З чим у Вас асоціюється Полтава?
– У дитинстві нас, школярів, возили на екскурсію до Полтави – «Здесь слава русского оружия взошла». Тому поки що лише з Петром І асоціюється.
– Ви проводили вечір пам’яті Володимира Висоцького, виконуєте його пісні. Звідки така любов до творчості легендарної особистості?
– Я люблю авторів, які мають свій почерк і дуже ємно висловлюються. Володимир Семенович – один із них. За Висоцьким ніколи не було пропаганди. Мене надихають такі музиканти, які самі на сцені з гітарою можуть висловити всі свої думки, розставити всі крапки над «і», висміяти по-філософськи. Він гострий аналітик.
Дивіться фото та відео з концерту Арсена Мірзояна у Полтаві
– На Вашу думку, чи мала б успіх Ваша творча кар’єра вокаліста, аби не шоу «Голос країни».
– Не знаю. Не можу відповісти на це питання. Проте насправді на «Голос країни» я пришов по музичну кар’єру. Мені потрібен був цей трамплін, поштовх. Тому і обрав «Голос країни» як майданчик для промоушен. Звісно, без цього проекту було б дуже важко.
– Цей проект, очевидно, змінив і Ваше особисте життя. Ви познайомились із Тонею Матвієнко?
– Так і є.
– Не так давно у Вас з Тонею народилась донька, хто був ініціатором назвати дитину на честь бабусі Ніни Матвієнко?
– Насправді ініціатором був я. Тоня просто відразу підтримала, оскільки її теж назвали на честь бабусі Антоніни.
– Згодом Ви й освідчились Тоні на своєму концерті в Києві, як довго готувались до такого кроку?
– То був влучний момент, готувався недовго. Зробив це на сольному концерті, бо артист має звертатись до артиста зі сцени. Тоню ми таки затягли на концерт, хоча вона не хотіла, в неї цього дня у самої було два виступи. Організаторів її виступів ми попросили внести корективи, аби вона встигла. Довго директори пояснювали Тоні, чому вона має їхати на мій виступ в концертній сукні. Вдалось задум втілити, всі пазли співпали, – згадує із усмішкою.
– Ваша дружина брала участь у Євробаченні, щоправда, не пройшла у фінал, а Ви особисто збираєтесь спробувати себе на такому конкурсі? Чи вважаєте об’єктивною критику суддів щодо виступу Тоні?
– Не хочеться говорити про той експеримент. Вважаю, що для Євробачення має бути влучна ідея. У нас вона є, трохи фрікова, можливо, хтось знайде в ній якісь політичні моменти, хоча я їх там не бачу. Маю надію, що такі люди будуть (сміється). Ідея наша трохи безшабашна, хоча, з одного боку, і серйозна. Потрібно поміркувати, чи потрібна воно мені насправді. Є багато виконавців, які хочуть потрапити на Євробачення, але, люди, з яким багажем ви хочете туди потрапити? Ну побачить тебе вся Європа, ти далі зможеш на другий чи третій день вирушати в гастролі?У тебе має бути вже програма, ти маєш бути готовий працювати в Європі. Не готується одна пісня, а готується ціла програма. Я знаю, що гурт «Неангели» створили цілу англомовну платівку. Так само Данилко, Вєрка Сердючка. Ще до Євробачення його там знали завдяки діаспорам, як російській, так і українській. У Джамали величезний багаж, вона взагалі феномен, для мене вона ціла музична епоха. Я уявляю, що відчували люди, які дивились Джамалу на Євробаченні. Коли я її почув уперше, то в мене був культурний шок. Думаю, таке відчуття було і в європейців.
– Гортаючи Вашу сторінку у «Фейсбуці», помітила, що ви то біжите, то крутите педалі велосипеда заради порятунку хворих дітей. Неодноразово давали концерти в зоні АТО. Нині дуже скрутні економічні часи, проте Ви знаходите сили й можливості продовжувати таку справу, як Вам це вдається?
– Ми можемо і просто перераховувати кошти. Фонди завжди з нами на зв’язку. Але найбільше я працюю з благодійним фондом «Запорука». Звертається дуже багато людей, але на всіх знайти сил та часу складно. Все, що реально фізично й матеріально втілити, ми робимо.
– А що бійці просять Вас виконувати, коли Ви приїздите до них з концертом?
– Такого, що просять, майже не буває. Ну інколи просять «Віні Пуха» (пісня Арсена Мірзояна – прим. авт.), але це ті, хто знають. Буває просять щось про війну, але це рідкісний момент. Доки розвантажують «бусик» (машину з гуманітарною допомогою – прим. авт.), ми даємо невеличкий концерт. До речі, робимо це дозовано, бо проходимо по яскравих місцях дислокації, є небезпечні пункти. Головний волонтер Юрій Степанович Тира жартує: «Арсене, готуйся, є пара локацій, дуже цікавих». Наш концерт – це більше стендап-камеді, більше жартівливі пісні, солдатський гумор. Така дурня краще запам’ятовується, викликає усмішку, що дуже важливо для психологічного стану бійців. Співати бійцям якісь сумні пісні – недоречно. У мене є композиції, присвячені подіям на Сході, але я написав їх для цивільних. Те, що відбувається там, солдати й так знають, я лише заримував.
– Понад десять років Ви пропрацювали на «Запоріжсталі», чи сумуєте за тими роками?
– Ні. Це важка робота. Для мене це дуже складні роки, не так просто заробити кар’єрний ріст на «Запоріжсталі». Я не ностальгую на цю тему, але можу згадувати теплими словами тих людей, з якими працював.
– Чи плануєте записати ще спільну пісню, зняти кліп з дружиною?
– Ніби в планах було, але на все воля саунд-продюсера. Як Віталій Телезін вирішить, так і буде, – сміється. – Він дуже грамотно корегую все мною написане. Як він завжди жартує, що слід трохи позбавлятись «мірзоянщини» й направляти це в більш комерційне русло, не позбавляючи пісні характеру. Звісно, сильно в комерцію входити не будемо, оскільки тоді зникає свій почерк. Нам комерції не потрібно, адже, як співав Хливнюк, «Это шлак, а не рок-н-ролл». Лишаємось на своїй «лінії вогню». Дехто інколи жартує, що місцями не комерційно, могли приносити більше грошей. Але, знаєте, ми не знаємо, наскільки більше це приносило б чи не приносило. Головне, що приносить душевний спокій. Потрібно по-філософськи ставитись до цього. Вважати, що ті не дозароблені тобою гроші, то і є твоя плата за те, що ти не став лялькою у чиїхось руках, втративши своє обличчя і особливість.
– Арсене, чи співаєте разом у сімейному колі, адже у Вас тепер творча родина? Які пісні?
Арсен Мірзоян і Тоня Матвієнко з мамою Ніною Митрофанівною і донькою Уляною. Фото 4mama.com.ua
– Усі співають. Учора я на дворі співав The Maneken. На Різдво, на інші свята збирається родина і всі співають. Брати Тоні дуже гарно тримають партії. Співаємо українські пісні, якщо це Різдво, то обов’язково колядки. Ми з Андрієм, братом Тоні, якщо щось забуваємо, то на телефоні шукаємо текст і дуже швидко долучаємось, адаптуємось й підспівуємо.
– Хто у Вашій сім’ї готує? Чули, що Ви любите готувати? Якими стравами радуєте рідних?
– Готують всі. Тоня зараз з малою зайнята, то я більше. Готую все, знаєте, як масове виробництво. Люблю домашню кухню. Готую на всіх. Ніна Митрофанівна (народна артистка України Ніна Матвієнко, теща Арсена Мірзояна – прим. авт.) так само. Може холодцю наварити, я туди не лізу (знову сміється).
Цікаві факти про Арсена Мірзояна:
- Проживає у громадянському шлюбі з Тонею Матвієнко. Має двох синів від першого шлюбу, а 15 січня 2016 року Антоніна Матвієнко народила Арсену донечку Ніну.
- 2000 року повністю втратив слух на ліве вухо, 2004-го – на праве. Проте лікарі завдяки протезуванню повернули йому можливість займатись музикою.
- Брав участь у фестивалях «Перлини Сезону» та «Червона Рута». На одному з них познайомився із Сашком Положинським, лідером гурту «Тартак», який 2008 року запросив Мірзояна виступити на фестивалі «Таврійські ігри» у складі власного гурту «Тартак», де Арсен замість Андрія Підлужного виконував пісню «Не кажучи нікому».
- Впродовж кількох років грав у складі команди КВК «Запоріжсталь». Є резидентом «Камеді-клаб Україна», а також комедійного шок-шоу «Хулиганы» (Запоріжжя).
- Фіналіст телевізійного проекту каналу «ТНТ-Росія» «Сміх без правил» (2008).
- 2011 року став учасником шоу «Голос країни» у складі команди Стаса П’єхи.
