Сьогодні, 26 квітня, минає 30 років від вибуху на ЧАЕС. В цей день в обласному центрі проходили різні заходи. Зокрема у міському Будинку культури відбувся вечір пам'яті «Чорнобиль: новий відлік часу», який організувала міська влада.
– Це не розважальна програма, а вечір-реквієм у пам'ять про тих, хто був на пожежі під час ліквідації Чорнобильської АЕС, – зауважила Світлана Тарашевська, заступник міського голови Полтави. – На захід завітало багато учнівської, студентської молоді, воїнів АТО і їхніх сімей. Останні самі виявили бажання прийти, оскільки їм так само болюча ця тема, вони теж боронили країну від біди.
Окрім молоді, у залі помітно чимало й осіб у віці. Зі сцени звучить трагічна гнітюча музика, сумним голосом переповідають ті страшні події, які стались 30 років тому. Від почутих фактів, які тоді приховувались від населення, дехто починає плескати в долоні. Після кількох виступів танцювальних колективів, на екрані показують кадри самої аварії й процесу її ліквідації. Озвучують наслідки Чорнобильської аварії.
Серед глядачів і ті, кому є що згадати з побаченого власними очима.
– У зоні відчуження я був 1987 року, десь два місяці, – розповів ліквідатор Олександр Босенко. – Тоді мені було 38 років. В мої задачі входило патрулювання 30-кілометрової зони, супроводжувати радіоактивні вантажі й нести цілодобову службу. Чого ми там лише не бачили. Своїми ніжками обходили всю 30-кілометрову зону. Все було закинутим. В одному з сіл залишилось на стільці корито, як залишили люди, так воно й стояло. Ми отримали тоді завдання будь-якою ціною закрити реактор. Ми зробили все, що могли. Найстрашніше нині те, що він досі залишився в небезпечному стані.
