Із 18 листопада, після відставки Віктора Бугайчука, регіон працює без керівника.
«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» спробував допомогти майбутньому очільнику регіону, запитавши порад в експертів: колишніх керівників Полтавщини та політичних діячів, знаних в нашому регіоні.Усім ми ставили три однакових питання.
Асадчев Валерій Михайлович – голова Полтавської ОДА в період з травня 2006 року по березень 2010 року.
– Які перші кроки на посаді Ви б порадили зробити новому керівнику області?
– Можу лише сказати, які перші кроки робив я на цій посаді. Ми шукали правильні меседжі, які треба було посилати для того, щоб забезпечити інвестиційну привабливість області. Але на превеликий жаль, сьогодні немає достатньо меседжів з боку уряду. Новій владі треба їх знайти. І пам’ятати старий принцип, який я завжди сповідую – буває щасливий день, коли тебе призначають на посаду, а ще більш щасливий день, коли ти звільняєшся з неї. Так ось за той період, коли перебуваєш на посаді, ти маєш зробити стільки, щоб тебе пам’ятали ще дуже довго після того, як підеш. Якщо ти цього досягаєш своїми справами, діями, коли люди можуть сказати, що при тобі було те й те побудоване, то значить, що займав цю посаду не дарма. А якщо ніхто не може нічого згадати, то ти просто просидів і проїв бюджетні гроші.
Також нещодавно помітив, що Полтавщина не в перших рядах по показниках аграрного комплексу. Мене це засмутило. Порадив би новому керівництву пам’ятати, що Полтавщина – це житниця не тільки України, а й Європи.
– Від яких помилок порадили б уберегтися?
– Найголовніше – не думати, що ти – великий начальник. Не ставити себе вище інших. Намагатися уникати конфліктів з усіма гілками, з силовими структурами. Бо як приходить великий начальник, то одразу виникають і конфлікти, які ні до чого доброго не приведуть.
У мене був схожий приклад. За час мого керівництва областю була піднята тема, пов’язана зі встановленням пам’ятника Петлюрі. І був шалений супротив з боку комуністів, соціалістів. Коли я втрутився в цю ситуацію і побачив очі цих людей, то зрозумів, що це шлях в нікуди і краще відступити. І я відступив, а нам вдалося зробити багато інших корисних речей. Звичайно, були проблеми з прихильниками встановлення пам’ятника. Проте на те й повинні бути уміння в людини на такій посаді, щоб знаходити правильні слова й для одних, й для інших.
– Що, на Вашу думку, треба змінити в інформаційній політиці області?
– Перебуваючи на цій посаді, я говорив, що ми маємо зробити область максимально привабливою за допомогою інтернету, телебачення. Всі меседжі мають бути позитивними, говорити про можливості області. Запрошувати людей до нас. Мені здається, що нам це вдалося. Правда, сам я мало крутився в ЗМІ, більше зустрічався з людьми.
«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства»