зображення з сайту www.vkredit.at.ua
Непрості фінансова і політична ситуації в державі вплинули на коливання курсу валют, а отже – і на суму щомісячних виплат по таким кредитам. Переважна більшість позичальників немає джерел надходжень в іноземній валюті, отже обслуговувати зобов’язання за кредитом стає дедалі важче. Крім того, це не тільки питання стану бюджетів тисяч сімей, це і питання стабільності банківського сектору, адже неповернення кредитів населення призводить до банківських збитків, а отже і збитків економіки країни в цілому.
Останні декілька місяців позичальники, банківська спільнота та органи державної влади приділяли питанню валютних кредитів максимальну увагу, обговорюючи ситуацію та шукаючи шляхи виходу з неї. Вже найближчим часом народні депутати повернуться до розгляду питання реструктуризації валютних іпотечних кредитів, шляхом їх перерахунку з іноземної валюти у гривню.
До речі, кілька місяців тому полтавці мітингували під стінами Національного банку саме з приводу зобов'язань по валютних кредитах.
Ряд законопроектів, що пропонувалися до обговорення в сесійній залі, зокрема, щодо перерахування валютних кредитів у гривневі по курсу 7,99 гривні за доллар і тому подібні, могли призвести до колапсу банківської системи. Адже фінансова система країни понесла б тоді величезні збитки, що відобразилося б на стані економіки всієї держави, а отже і статку всіх громадян.
Розуміючи складне фінансове становище у країні, державні органи, банки та їх клієнти погодилися на компромісне рішення загальнодержавної проблеми повернення валютних кредитів. Так третього липня цього року було прийнято за основу відповідний законопроект «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню». Після подальшого доопрацювання, документ буде знову винесений у стіни парламенту для обговорення та голосування.
За оцінкою фахівців, законопроект є найзбалансованішою із запропонованих в процесі перемовин, дискусій та професійного діалогу ініціатив. Документ демонструє зваженість у вирішенні такого складного питання як реструктуризація валютних кредитів конкретними дієвими методами. Він передбачає, що банки можуть піти назустріч громадянам, що взяли валютні зобов’язання і стали заручниками девальваційної ситуації.
Таким чином, у разі прийняття законопроекту, вплив девальвації національної валюти на фізичних осіб, які мають кредит в іноземній валюті, забезпечений іпотекою, буде мінімізовано. Це захистить статок населення України та убезпечить банки від збільшення обсягів проблемних кредитів на їх балансах.
Отже, положення законопроекту надають можливість фізичній особі-позичальнику протягом 3 місяців з моменту набрання чинності цим законом звернутись до банку з заявою про перерахунок зобов’язань за кредитом з іноземної валюти в гривню за курсом, що буде встановлено банком на момент проведення цієї операції. При цьому, банку буде заборонено вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій, тощо на свою користь за проведення та оформлення реструктуризації.
Крім того, пропонується, що відсоток по такому гривневому кредиту буде зафіксовано до кінця дії кредитного договору у розмірі фіксованої процентної ставки, яка діяла за кредитом до моменту реструктуризації.
Наступна сприятлива для позичальника норма законопроекту передбачає оплату останніми платежами різниці між сумою зобов’язань за кредитом на дату реструктуризації, перерахованою у гривню за офіційним курсом гривні, встановленим на дату проведення реструктуризації, та за офіційним курсом гривні, встановленим на 1 січня цього року. Таким чином кредитний тиск на людину має значно зменшитись, що сприятиме лояльності клієнта до банківської установи.
Ще одна можливість повного погашення валютної заборгованості перед банком, що визначена законопроектом – повернення предмету застави, тобто квартири банку, навіть якщо вартість житла є меншою на момент повернення, ніж сума кредиту до погашення.
Такі можливі додаткові угоди з банком мають бути викладені у змінах до іпотечного договору, що посвідчується нотаріусом. Розмір плати за таку послугу нотаріуса буде зафіксовано – не більше 500 гривень. Всі інші необхідні дії пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, у зв’язку з проведенням реструктуризації, здійснюватимуться безоплатно.
Національний банк приєднався до вирішення питання реструктуризації заборгованості по валютним кредитам та, у разі прийняття зазначеного законопроекту, проведе усі необхідні процедури нормотворчого характеру та контролю у межах своєї компетенції.
– Положення, що лягли в основу вищезазначеного законопроекту, загалом відповідають принципам соціальної відповідальності держави та бізнесу, верховенства права та справедливого захисту споживачів фінансових послуг, – зазначила Голова Національного банку Валерія Гонтарева. – Не слід забувати про непросту фінансову і економічну ситуацію, що наразі склалася у країні. Пропонований вищезазначеним законопроектом механізм розподіляє фінансову відповідальність між державою (шляхом внесення змін до Податкового кодексу України), банками та фізичними особами-позичальниками, що, на думку регулятора, є компромісним варіантом».
