Незважаючи на складні погодні умови та короткий зимовий день, активістам вдалося об’їхати п’ять населених пунктів та доставити індивідуальні передачі бійцям з 128-ї бригади та з 34-го батальйону територіальної оборони.
Чергову порцію «анаконд» – так військові називають буржуйки, виготовлені з використаних газових балонів, отримав один з артилерійських підрозділів, 93-я бригада та ще один підрозділ Збройних Сил України. Везли також теплі речі, передані лохвичанами, ковдри, кілька пар берців, які придбали співробітники Лохвицької філії «Полтаваобленерго», цукор і хліб, які передали лохвицькі підприємці. Також військові отримали домашню консервацію, олію, мед, чай та печиво.
Ексклюзивною новинкою, яку волонтери вперше повезли на фронт, став «сухий борщ». Така заготовка зручна в умовах передової, де нема часу і можливостей для приготування повноцінної гарячої страви.
З любов’ю його готує у Червонозаводському група місцевих активісток, яка об’єдналась під назвою «Жіночий батальйон». Приміщення і потужності для них надав керівний місцевого хлібозаводу Олександр Бігняк. Завдяки цьому, процес виготовлення напівфабрикату скоротився до 6 годин, тоді як у Черкасах, звідки і запозичили ідею, продукти сохнуть понад добу.
Завдячуючи всій громаді Лохвицького району, а найперше, жителям міста Червонозаводське, Бербеницькій, Харківецькій, Ригівській, Васильківській, Корсунівській, Пісківській, Ісківецькій громадам, вдалось вже зібрати більше 5 тон овочів, які червонозаводчанки переробляють у сухі набори овочів і фруктів.
До теми: "Польовій кухні" потрібна допомога.
До оформлення пакунків з борщем підійшли з фанатзією, не забувши вказати у складі напівфабрикату пункт про любов, з якою готувалися ті набори.
Волонтери довго міркували, як правильно вирішити питання пакування продукції, адже перша доставка показала, що підручні засоби, як то пакети на застібці, не дуже надійні для збереження сухпайка. Вони не надто герметичні і волога, потрапляючи всередину, псує смакові якості продуктів. Тому було вирішено шукати пристрій для вакуумізації харчів. На заклик відгукнулась благодійниця, яка побажала, щоб її імені не називали, але погодилась придбати для волонтерів необхідну техніку. Отже, зовсім скоро «Жіночий батальйон» вийде на вищий рівень виробництва і зможе забезпечити більшу кількість бійців харчами швидкого приготування.
Автор: Олена ЗАДОРОЖНА
Від редакції:
Історії волонтерів та небайдужих захоплюють. Допомогти військовим може кожен не залежно від статків, як би це пафосно не звучало. Немає грошей – віднесіть на пункт прийому у вашому населеному пункті шматок сала, банку меду або виділіть годинку на плетіння маскувальних сіток. Не соромно дати мало, соромно не робити нічого.
