Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» продовжує аналізувати ситуацію, що склалася навколо призначення нового генерального директора ОДТРК «Лтава». Беззаперечно, що до обговорення – кому зайняти цю посаду, треба залучати спеціалістів галузі – людей, які працюють в сфері ЗМІ, реклами, піару. Бажано, щоб вони знали специфіку компанії та орієнтувалися в реаліях регіону. Спеціалісти Центру звернулися до медіа-спеціалістів нашої області. Вони висловили свої думки з приводу того, яким має бути обласне телебачення та що б вони порадили майбутньому очільнику «Лтави».
Сергій Томіленко, в.о. Голови НСЖУ
Концепт ОДТРК «Лтава» потрібно побудувати так, щоб зміст новин та передач в оперативній формі відповідав запитам глядачів.
У першу чергу, влада не повинна впливати на діяльність усього колективу. Я також вважаю, що у редакції треба створити творчий клімат, котрий додасть елемент конкуренції між журналістами. Саме вона допоможе створювати новини та передачі більш якісніше.
Майбутній керівник ОДТРК «Лтава» повинен розуміти сучасну журналістику та усі процеси, що з нею пов’язані.
Об’єктивно він повинен не лише відповідати за творчий процес, але й за фінансову сторону. Простими словами, він повинен володіти універсальними якостями як керівник та експерт усіх галузей, пов’язаних з його майбутньою діяльністю. Майбутній керівник також повинен приймати рішення з об’єктивних реалій, а не політичних. Він має контролювати бюджет ОДТРК та заробітну платню фахівців, що на нього працюватимуть.
Водночас хочу наголосити, що коректніше ставити питання про нового керівника полтавської ОДТРК лише після прийняття відповідного рішення Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення.
Віктор Чубенко, видавець
Отже, першочергові зміни каналу «Лтава»
Мрії про якісні програми потребують якісного забезпечення – коштів і персоналу, а тому залишаться лише мріями. Отримання додаткових коштів від реклами, через те, що це телебачення й через кризу рекламної галузі – утопія.
За таких умов:
1. Для «Лтави» розробляється формат інформаційно-культурно-просвітницького каналу. Основна технологія для програм -–прямі ефіри та запис з мінімальним монтажем. Головні персонажі: експерти, фахівці, громадські лідери, чиновники, звичайні громадяни.
2. Скоротити час мовлення для забезпечення якісного наповнення з 24 год. до 12 год. Вивільнений час віддати під комерційні потреби на умовах прозорого конкурсу. Гроші – на створення програм, підняття оплати працівників – робота на каналі має стати престижною.
3. Заборонити комерційну рекламу в громадський час мовлення, натомість надати широкі можливості для соціальної реклами.
Борис Лозовський, інтернет-видання «Полтавщина»
Важко давати поради, не володіючи всією необхідною інформацією. Але одне можу сказати точно, керівнику компанії, якщо він дійсно хоче створити якісний медіа продукт, необхідно подивитися на результат своєї роботи очима споживача. Ясно, що канал необхідно «осучаснити». Необхідно терміново щось робити зі звуком, потрібно міняти оформлення студій, потрібно міняти форму подачі матеріалу. Прокрутіть всі сімдесят каналів, які є у Вашому кабельному пакеті, і Ви ніде не побачите, щоб диктор новин розташовувався на екрані так , як це відбувається на «Лтаві». Іншими словами, не дотримуються навіть елементарні стандарти подачі новин. На виході – некомфортно дивитися й неможливо слухати. Думаю, потрібно міняти структуру ОДТРК. Наскільки я розумію, сьогодні існують дві редакції - ТВ і радіо, які майже не перетинаються одна з одною. Сучасний тренд побудови ЗМІ якраз у протилежному. Одна редакція, один контент, але в різних «обгортках». Тобто, умовно, є редакція спортивних програм. У ній працюють фахівці вузької спрямованості. Вони роблять передачі і для радіо, і для ТВ, використовуючи при цьому одні й ті ж новиннєві приводи, і одних і тих же ньюсмейкерів.
Потім цей продукт «упаковується» і у відео, і в аудіо формат. На сайті ж програма викладається у вигляді ТВ- ролика, підкасту або аудіозапису й плюс до цього текстова розшифровка. А споживач сам вирішить, в якому вигляді отримувати інформацію.
І ще. Необхідно дати зрозуміти своїм журналістам, що PR, пропаганда та журналістика – це три різні професії. Зрозуміло, що державний канал без держпропаганди й «висвітлення» діяльності влади існувати не зможе. Потрібно, щоб владою займалася одна редакція, а новинами інша. Канал для глядачів, а не для чиновників і «громадський активістів», які бачать в ньому тільки можливість попіаритися за державний рахунок.
І останнє, керівник повинен розуміти, що конкурувати за аудиторію він повинен не з «регіональною дрібнотою», а з великими національними каналами. Тому вчитися необхідно у кращих закордонних ЗМІ. Потрібно створювати програми, які завтра захочуть купити інші телеканали. Можливо, так ми підемо від коментарів типу «мені байдуже, хто буде директором «Лтави», я її все одно не дивлюся». Це прикро і, з моєї точки зору, дещо злочинно. Держава виділяє величезні і, як мені здається, достатні гроші на те, щоб створити якісне радіо і телебачення.
Юрій Бойко, голова Полтавської обласної організації Спілки рекламістів України
– Як рекламіст, можу сказати що ТРК Лтава має в області свого глядача та свого рекламодавця. Що стосується ефірного наповнення та якості картинки, потрібно не забувати, що це державний канал. Звідси, слабке фінансування та технічне забезпечення, і чітке слідування вимогам ліцензії на мовлення. Це я пояснюю тим, хто думає, що якщо зміниться керівництво ОДТРК, то відразу ж якість зображення стане суперсучасною й негайно з'являться в ефірі новітні суперблокбастери та якісь інші передачі.
Новому можливому гендиректору я б порадив:
1. Дати можливість молодим, і не тільки, професіоналам ТРК реалізувати свої
потенційно рейтингові та свіжі проекти.
2. ОДТРК має бути об'єктивною у висвітленні подій Полтави та області, тобто НЕ бути політично заангажованою.
3. Шукати можливості додаткового фінансування для поліпшення технічної бази, а не чекати подачок Києва.
Крім того, чомусь йде обговорення кандидатур на місце гендиректора
ТРК виключно зі сторони. А чому не розглядаються професіонали з числа працюючих на ТРК?
Тетяна Цирульник, шеф-редактор групи видань «Коло»
Задача медіа-менеджера дуже проста: зробити медіа-продукт прибутковим і цікавим.
«Дамоклів меч» реформ уже давно висить над державними та комунальними ЗМІ. Очевидно, що навіть якщо роздержавлення найближчим часом і не станеться, то вливання з Держбюджету в медіа після виборів Президента значно скоротяться. А тому питання пошуку джерел фінансування, нових рекламодавців, яскравих маркетингових ходів, створення комерційно-привабливого продукту та запровадження жорсткої економії – перші й головні серед тих, які доведеться вирішувати новому керівнику ОДТРК «Лтава».
Інше питання – контент телеканалу. Він має стати більш орієнтованим на потреби глядача. Але це уже питання номер два.
Юрій Ісаєв, медіа-консультант
– У першу чергу, побажав би терпіння та мудрості. Вони знадобляться на найпершому та найскладнішому етапі. Бо ж проблема «застою» ОДТРК – багаторічна та багатовекторна. Тут є об’єктивні та суб’єктивні причини. Головний критерій будь-якого медіа-продукту – рейтинг та довіра аудиторії. На жаль, це все давно втрачено. Тому новому очільнику «Лтави» просто потрібно «засукати рукава» та почати працювати, працювати й працювати. Аби наша ОДТРК стала прогресивною та займала передові місця в рейтингу Держкомтелерадіо, а не так як зараз – «традиційні» 17-18 місця з 25. Бо ж не буває «приватних», «державних», «молодіжних» й т.д. ЗМІ. Бувають лише погані та хороші...
Володимир Марченко, редактор газети «Вечірня Полтава»
Майбутній керівник «Лтави» має володіти, перш за все, двома найголовнішими якостями: професійністю та совісністю. Адже поєднання цих двох якостей допоможе створювати якісний та правдивий продукт.
Новопризначений керівник ОДТРК «Лтава», у першу чергу, повинен створити потужний журналістський колектив. Для цього їх необхідно забезпечити умовами, котрі будуть сприяти творчому розвитку співробітників.
Для того, щоб аудиторія слухачів та телеглядачів ОДТРК «Лтава» значно збільшилась, треба більше працювати над актуальними темами, над тим, що тривожить жителів Полтавської області. Крім цього, значну увагу потрібно приділяти й позитивним новинам. Найголовніше, щоб новини були об’єктивними та інформація збиралась, як мінімум, з двох-трьох джерел. Дотримуючись такої простої схеми, рівень новин зросте, що відразу ж розширить аудиторію.
Григорій Гринь, голова Полтавської обласної організації НСЖУ
– Перше, що хочу порадити новому керівнику «Лтави» – зберегти компанію та колектив. Бо в нинішніх умовах, коли в державі економія коштів, утримати на роботі 225 штатних одиниць буде важко. Як працівник медійної сфери, можу з упевненістю сказати, що наше обласне телебачення – одне із найкращих в України. Колектив «Лтави» постійно стає лауреатом різноманітних творчих фестивалів. Тому задача нового керівника – не втратити здобутків колективу.
Дмитро Говтвяниця, директор рекламного агентства «Рекламіст»
Майбутній керівник ОДТРК «Лтава», перш за все, має бути фахівцем. Адже багато питань на телерадіокомпанії вирішують люди, котрі нічого не розуміють у справі, якою займаються. Тим паче, що обирати майбутнього керівника повинні не ті, хто стояв на майдані, при всій моїй повазі до них. А ті, кого по закону було спеціально для цього призначено. Адже, у разі чого, вони й несуть відповідальність за нового керівника.
– Людину, котру найближчим часом оберуть керівником, повинна мати багато знань, вмінь та навичок. Адже ОДТРК – велика структура, у якій працює більше двохсот осіб. Тому керівник повинен мати досвід господарської діяльності, знати усі нюанси (як нарахувати правильно людям заробітну платню, як заключати договори). Адже все це повинно ним, як керівником, контролюватись. Тому, в першу чергу, він повинен уміти керувати. А також мати досвід журналіста та бути менеджером. Найголовніше, мабуть, – знати, чому саме ти претендуєш на цю посаду.
Упевнений, що за перші місяці суттєво змінити та підняти рівень ОДТРК дуже важко. Але телерадіокомпанія готова до нового формату. Адже каналу, звісна річ, є куди рости.
Усю команду ОДТРК потрібно загітувати на продуктивну роботу. Для цього варто підняти зарплатню, адже немає стимулу кращого, аніж фінансова винагорода. А ще майбутній керівник повинен удосконалити новини та суспільно-політичний продукт. Хоча зі сторони коментувати внутрішню кухню телерадіокомпанії складно.
Завершення буде...
