Кілька десятків полтавців, в тому числі й молодь у балаклавах протестували під стінами міськради проти тарифів на проїзд у громадському транспорті. Анонсований як революція, мітинг мав відбутися о 15 годині. Проте в назначений час на місце події прийшли кілька жінок і десяток журналістів. Вже згодом підходили й інші полтавці.
Розмова спершу йшла не лише про тарифи – перемили кісточки екс-меру Матковському і нинішньому очільнику міста Олександру Мамаю. Між жінками навіть розгорілася дискусія, сперечалися, хто гірший мер – Матковський чи Мамай. Місію примирення між мітингувальниками виконав Сергій Чередніченко, голова добре відомої у місті ГО «Відродження Полтави».
Він і його помічники прийшли на мітинг не з пустими руками, роздавали газети і листівки з інформацією про діяльність «Відродження Полтави». За словами Чередніченка, організатор акції не він.
– Ми бачили на зупинках у місті оголошення, що відбудеться мітинг, вирішили прийти, підтримати, тому що нас, які і всіх полтавців, не влаштовують тарифи, що діють, – висловився Чередніченко, встигаючи разом зі своїм помічником роздати стос листівок та газет від ГО «Відродження Полтави».
Приходу Чередніченку люди не надто зраділи, почали звинувачувати його у надмірному піарі. Між мітингувальниками та представниками «Відродження Полтави» навіть виникла невелика словесна перепалка.
На цьому мітинг міг би й закінчитися, але до міськради під’їхав автомобіль з кількома хлопцями у балаклавах. Вони швидко вишикувалися перед будівлею, тримаючи в руках плакат. Перед східцями виклали ряд шин.
– На жаль, сьогодні у нас не вийшло зібрати велику кількість людей, тому що зараз робочий час. – висловився один із хлопців із закритим обличчям. – Друга причина – це байдужість громадян, тому що велика частина зараз воює, а інша просто не розуміє, що в країні зараз війна. Щодо мерії: наш мер давно утік, говорити з ним безрезультатно. Ми нагадуємо владі про шини, принесли просто, палити не збираємося. А якщо і далі так себе будуть поводити, ми повернемося ще, але наступного разу нас уже буде набагато більше.
Потім кілька хвилин почекали, поки до них вийде представник міської ради. Але ніхто не вийшов і люди вирішили зайти у приміщення. Але й там до них ніхто не вийшов. Полтавці самі піднялися на поверхи в пошуках людини, яка б дала відповідь на запитання «Чому підняли тариф на проїзд у громадському транспорті і чому це дозволили?». Вільно пересуватися коридором ніхто не заважав, разом з групою полтавців, обурених проїздом за 3 гривні, ходили кілька міліціонерів. Більшість кабінетів були зачинені. Лише біля одного зустріли заступника мера Світлану Порохню. В допомозі мітингувальникам відмовила – де Мамай не знала, його мобільний полтавцям не дала.
Згодом поговорити з натовтом, який вільно пересувався коридорами міськради, вийшов представник влади, запропонував створити ініціативну групу та зустрітися з секретарем Оксаною Деркач.
Вона зустрілася з протестувальниками, але вислухавши їх претензії, назвала некомпетентними. За її словами, представник ініціативної групи не розуміє механізму, яким чином здійснюються розрахунки, що впливають на ціни за проїзд. Перемовини тривали кілька годин, приблизно до 17.00. Конкретики – майже жодної. Адже, за словами Оксани Деркач, вона не може пообіцяти, що ціна на проїзд зменшиться, особливо зараз, коли ситуація вкрай нестабільна, ціни на пальне швидко ростуть.
Також читайте
Мітинг у Полтаві щодо комунальних тарифів: організатора забрала швидка
Думка редакції:
На жаль, після Революції гідності, не всім гідності вистачає.
Часто можна зустріти спекуляцію на іменах убитих та ідеях, за які вони боролися. Фрази на кшталт «Ви ганьбите пам’ять Небесної сотні!» стають залізним і вирішальним аргументом у спорах: «Хто не з нами – той зрадив Небесну сотню!»
Все частіше доводиться спостерігати, як під виглядом боротьби за ідеали Майдану роблять собі рекламу різні політичні постаті.
Люди, які «не в темі», і справді можуть подумати, що це «народ» повстав проти підняття тарифів на проїзд, підвищення комунальних платежів тощо. І те, що тариф на проїзд погоджений, прорахований і затверджений усіма контролюючими органами і визнаний як доцільний в умовах подорожчання в усіх сферах – не аргумент. Бо аргументом стають – революція, шини під стінами міської ради та спекуляція якого-небудь кандидата на високу посаду на досі болючих для усіх нас подіях.
