Один із пунктів передвиборчої програми Олександра Мамая, коли він п’ять років тому йшов на вибори міського голови Полтави, стосувався ринків. Звучав він так: підтримання та розвиток міських ринків: збереження у комунальній власності ринків Полтави, приведення їх до належного санітарного стану. І якщо з першою частиною все гаразд, адже тут не тільки збереження, а й примноження, адже за останні кілька років 14 ринків міста із приватних перетворилися на комунальні. То з санітарним станом не все так просто. Контролювати його певною мірою заважає нове законодавство. Деталі – у нашому матеріалі.
«Підвищені зони епідеміологічного ризику»
Ринки завжди були зоною підвищеного епідеміологічного ризику, розповів Сергій Макєєв, головний державний санітарний лікар Полтавщини. Раніше санстанція їх ретельно перевіряла, що значною мірою зменшувало кількість санітарних та ветеринарних ризиків. Поступово зменшувалась кількість і осередків стихійної торгівлі.
– Але в той час під час перевірок суб’єктів господарювання виявляли численні порушення санітарних вимог, – говорить Сергій Леонідович. – Продаж продовольчих товарів без дотримання температурних режимів, іноді під прямими сонячними променями, порушення товарного сусідства під час реалізації сировини та готової продукції, відсутність документів, що засвідчують безпечність харчових продуктів, мали місце факти продажу овочевої продукції, забрудненої нітратами, пестицидами тощо. У зв’язку з наявністю порушень вилучалися з обігу сотні та тисячі тонн неякісних та небезпечних харчових продуктів.
Тепер за законом підприємців можна перевіряти раз на п’ять років
Наразі, згідно з постановою Кабміну, повноваження територіальних органів Держсанепідслужби зі здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю ринків суттєво обмежені. Адже тепер більшість виробників та реалізаторів харчових продуктів (сюди належать також і ринки) – об’єкти з незначним фактором ризику. Планових заходів державного нагляду за ними вживають не частіше ніж один раз на п’ять років.
– Із лютого 2012 року набрав чинності закон, за яким призупинено здійснення планових заходів державного нагляду за додержанням санітарного законодавства фізичними особами-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування. Під дію цього закону потрапили майже всі підприємці, які здійснювали свою діяльність на ринках, – говорить Сергій Макєєв.
А з серпня 2014-го до червня цього року перевірки підприємств контролюючими органами здійснюються лише з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. Як свідчить практика, заяви про проведення перевірок за цей час надавали лише поодинокі підприємці.
– Тобто вже майже три з половиною року органи державного нагляду перевірки на ринках не проводять, – говорить Сергій Леонідович. – Втім, мушу зауважити, що для санепідслужби головне не перевірки, штрафи чи інші покарання, а відсутність порушень, ризиків, які могли б завдати шкоди здоров’ю людей.
В Управлінні Держсанепідслужби у Полтавській області також зазначають, що враховуючи обмеження їхніх контрольно-наглядових функцій, на сьогодні спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості спалахів інфекційних захворювань серед населення:
2012 рік. На території України зареєстровано 34 спалахи гострих кишкових інфекцій, під час яких постраждали 673 особи, у тому числі 346 дітей.
2013 рік. В Україні зареєстровано 48 спалахів інфекційних хвороб, під час яких постраждало 822 особи, в тому числі 243 дитини.
2014 рік. Зареєстровано 64 спалахи кишкових захворювань, внаслідок яких постраждало понад 460 осіб, у тому числі близько 200 дітей.
Із початку 2015 року в Україні вже зареєстровано: 42 спалахи гострих кишкових інфекцій, внаслідок яких постраждало 772 особи, з них 399 дітей (за аналогічний період 2014 року: 27 спалахів ГКІ захворіло 279 осіб, з них 191 дитина).
Це свідчить, що деякі суб’єкти господарювання сприйняли заходи Уряду щодо стимулювання підприємницької діяльності як своєрідну індульгенцію від виконання передбачених законодавством обов’язків, – переконаний головний державний санітарний лікар Полтавщини.
– Якщо ви дозволяєте собі купити ковбасу, яка реалізується при тридцятиградусній спеці, в антисанітарному стані, або молочну продукцію з землі, то продавці й надалі їх будуть продавати та наражати вас на небезпеку захворіти від споживання зіпсованого продукту та потрапити до лікарні. Доки є попит, доти є і пропозиція, – підсумував Сергій Леонідович.
Алла Охріменко, головний ветлікар Центрального ринку
Якість продукції на ринках все-таки перевіряють
Виявилося, що на Центральному ринку (і не тільки на ньому) продукцію все-таки перевіряють.
– Стосовно санітарії у нас наче все в порядку, – розповіла одна з продавчинь. – Нашу продукцію постійно перевіряють.
Її колега говорить, що також санітарний стан Центрального ринку Полтави нормальний. Говорить, що коли купує продукти собі сама, то бере їх у перевірених людей.
– Свій товар ми здаємо у лабораторію, – додає вона. – Там його перевіряють на якість на присутність шкідливих речовин.
Якість товарів перевіряють не тільки на Центральному ринку міста, а й на всіх 14 комунальних ринках Полтави, говорить Алла Охріменко, головний ветеринарний лікар, Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №1.
– Там можуть бути і маленькі лабораторії, проте вони виконують свої функції, – говорить ветлікар. – На стихійних же ринках, відповідно, якість не перевіряє ніхто.
Загальна ж схема перевірки наступна: машина оптом привозить товар. Із нього беруть проби в лабораторії на Центральному ринку, потім цей товар розвозять по інших ринках. Там також його повторно перевіряють «місцеві» лабораторії.
Як робиться перевірка: неофіційна версія
– Якщо бути відвертими, то ринок був спочатку брудний та страшний – прилавки тощо, – говорить один із продавців Центрального ринку. – Раніше, дійсно, були перевірки – робили мазки з рук, з інструментів, посуду, але це було кілька років тому. А останнім часом взагалі ніхто нікого не чіпає. Просто здаємо продукцію на проби, але навіть тут зараз лише здаємо гроші, ніхто проби не збирає. Відверто говорити, зараз навіть коли беруть проби, наприклад, на базарі на «Леваді», то в лабораторії, ми знаємо, немає потрібних реактивів для проведення аналізів. Максимум на вміст нітратів перевірять. А пестициди, гербіциди і все інше? Іноді на ринку або в супермаркеті можна зустріти фрукти та овочі, які, крім хімії, нічим не пахнуть.
Із позитивних змін, яких добилися за останні роки на Центральному ринку, – заборона палити в приміщенні. Раніше до кінця робочого дня запахом тютюну був просякнутий весь одяг. Потім, врешті, продавці самі збунтувалися, на курців наклали кілька штрафів, і все припинилося. Так само заборонили годувати собак і котів у м’ясних рядах.
Також на ринку продавцям, які торгують соліннями та салатами, поставили умову – продавати продукцію з холодильників. Їх встановлювали за власні гроші. Але вийти на вулицю – просто неба продають ту саму квашену капусту і моркву по-корейському ледь не з землі. І ніхто на це уваги не звертає, як і на тих пташок, які клювали печиво прямо з ящиків.
Ринки, які поза законом
Схожа ситуація з перевірками стихійних ринків. Як зауважив Юрій Сулаєв, начальник відділу зв’язків із громадськістю УМВС України в Полтавській області, зараз міліціонери лише попереджують незаконних торговців. Якщо ті порушують систематично, то з них стягують штраф. Втім, він дуже незначний за розміром – максимум 50 гривень, тому «вуличний підприємець» його сплачує, чекає, доки міліція піде з місця стихійної торгівлі, та продовжує свою справу.
Думка «незаконних» торговців: «Люди звикли виживати»
Попри те, що в кожному районі міста є ринки, чи не найпопулярнішим і для торговців із області, і для покупців залишається стихійний ринок на привокзальній площі на Південному. Причин кілька і чи не найсуттєвішим фактором є розташування: продавці майже кожного ранку приїздять до Полтави електричками або рейсовими автобусами, швидко спродують товар і їдуть додому. Інший фактор, через який покупців стихійного ринку не меншає, – ціна, яка є нижчою, ніж, наприклад, на Центральному ринку.
Якщо раніше можна було часто стати свідком, як правоохоронці ганяють продавців, які торгують із підлоги, то зараз працівники міліції спокійно обходять територію, мало звертаючи увагу на неофіційний ринок. І не дивно, адже ще декілька років тому торгівля переважно вирувала на ринку, розташованому за Будинком культури залізничників. Там, за залізними прилавками легко розташовувалися і продавці м’яса, і «молочники», і ятки з овочами. Зараз ряди замінили кіосками, але й без цього місця всім бажаючим заробити копійку не вистачить.
Щодо штрафів та уваги з боку правоохоронців, до речі, продавці теж дають різні свідчення.
– Штрафують більше, ніж достатньо, але діватися нікуди: вдома все вродило, потрібно продавати. На Центральному ринку торгувати не пробували, але знаємо, що там і місця потрібно мати, і доїхати туди теж грошей коштує. А тут швидко приїхали, спродалися і поїхали додому, – розповіла одна з продавців, яка представлятися не захотіла.
Вона ж зазначила, що штрафи коливаються залежно від того, чим торгує людина – м’ясом, молоком чи овочами.
В іншому місці стихійного ринку – імпровізований молочний ряд. Тут жінки говорять, що їх жодного разу не штрафували, але раніше ганяли часто.
– Мене жодного разу не штрафували, – говорить жінка з Чутівського району. – Раніше, дійсно, часто штрафували, а зараз, можливо, просто ввійшли в положення людей, яким просто потрібно на щось жити. І люди ходять, тут ціни і так нижчі, ніж на Центральному, але просять ще дешевше, нашої праці ніхто не рахує. Нам приїхати – 60 гривень, а вдома і погодувати скотину потрібно, і копійку ще з цього мати. І хто його знає – добре чи погано ці стихійні ринки. Але це дає можливість вижити, а українські люди просто звикли виживати.
Про те, що кілька років тому, оголосивши боротьбу зі стихійними ринками, місто обіцяло розширити площу за Будинком культури, продавці не чули. Але переконані: якби хотіли, давно зробили. Та і не впевнені, чи можна розширити торговельні ряди так, щоб туди нині влізли всі бажаючі. Адже з часу створення ринку на Південному кількість бажаючих «вижити» збільшилася в рази.
Де купують овочі та фрукти відомі полтавці
Подружжя Головків:
– Фрукти, як чимало полтавців, купуємо на ринку – інколи на Центральному, інколи на Мотелі. Усе залежить від ситуації. А от овочі і зелень свої, цього року Світлана Анатоліївна зайнялася городництвом.
Оксана Деркач:
– Сезонні овочі люблю купувати на ринку «Мотель». Там є місцина, де стоять бабусі, які продають всяку смакоту зі свого городу. У супермаркетах зараз не купую.
Юрій Сулаєв:
– Сезонні овочі та фрукти купуємо дуже рідко. Справа в тому, що у мене теща живе у сільській місцевості. Раз на пару тижнів приїжджаємо, допомагаємо по городу. Накопаємо картоплі, назбираємо огірків, іншого. Якщо ж немає можливості поїхати до родичів, то купуємо у супермаркеті.
Комунальні ринки приносять дохід місту
За останні п’ять років 14 ринків Полтави стали комунальними. Головні переваги ринків, які належать місту, – вторговані гроші йдуть на потреби Полтави, стверджує Віктор Передерій, директор комунального підприємства «Полтава-сервіс».
– Гроші, виручені від функціонування ринків, розподіляються рішенням міської ради. Крім того, ціна обслуговування на ринках, які належать місту, менша на 15-20 відсотків, переконує Віктор Передерій.
14 ринків, які стали комунальними:
«Браїлки», вул. М. Бірюзова, 66,
«Речовий», вул. Фрунзе, 34-А,
«Мотель», вул. Грушевського, 11,
«Південний», площа Слави,
«Господарський» вул. Новий Базар, 16,
«Сінний», на розі вул. Сінної та Шевченка,
«Овочевий», вул. Новий Базар, 39,
«Квіти-1», вул. Артема,
«Квіти-2», вул. Котляревського,
«Боженківський», вул. Фрунзе, 231,
«Сади-2», вул. Красіна, 118,
«Половки», вул. В.Тирнівська, 31/1-Б,
«Балковий», пров. Заячий, 1-А,
«Південний-1», вул. Сакко, 6.
