У кращому випадку читач йде шукати більш якісну інформацію, у гіршому – залишається, але отримує спотворену інформацію, а отже – недостовірне уявлення про подію. Основні професійні стандарти – достовірність, баланс думок і точок зору, відокремлення фактів від коментарів (відсутність оціночних суджень журналіста). Дотримання цих трьох професійних стандартів є важливим аспектом при написанні суспільно важливих новин.
У складних умовах українських реалій медійникам дуже важко дотримуватися базових професійних стандартів. Інформація, яку журналісти, ніби воду із джерела, черпають із соцмереж, – частіше за все фейкова, або ж представляє чиїсь інтереси, часто політиків. Тож джерело нерідко виявляється недостовірним, калюжею із скаламученою водою. В результаті недотримання стандарту достовірності читач отримує спотворене представлення тої чи іншої події. Дотримання балансу думок та точок зору демонструє неупередженість ЗМІ, а це є фундаментальною основою журналістики як професії. Відокремлення фактів від коментарів важливі, оскільки наявність у публікації оціночних суджень може свідчити про бажання маніпуляції громадською думкою. В такому випадку мета інформування перетворюється на банальну пропаганду, яка не має відношення до якісної неупередженої журналістики. Щоб прослідкувати тенденцію дотримання стандартів достовірності, балансу, відокремлення фактів від коментарів, Інститут масової інформації провів моніторинг чотирьох найсильніших у своєму регіоні онлайн-видань Полтави – «Полтавщина», ІА «Полтава», «Коло», «Трибуна». Протягом двох тижнів з 15 серпня було проаналізовано 100 суспільно важливих матеріалів. У кожному із чотирьох видань на предмет дотримання професійних стандартів було обрано по 25 новин.
Узагальнені результати моніторингу свідчать про те, що у полтавських медіа досить високий показник достовірності, але є проблеми із дотриманням балансу думок та точок зору. Кращий показник онлайн-видання мають щодо відокремлення фактів від коментарів. За підсумками моніторингу можна зробити такий рейтинг професійності у дотриманні стандартів:
- 1) «Трибуна»
- 2) «Коло»
- 3) «Полтавщина»
- 4) ІА «Полтава».
Із трьох стандартів у полтавських онлайн-виданнях найчастіше порушують стандарт балансу думок. Найвищий показник дотримання стандарту балансу думок і точок зору має сайт «Трибуна» – 68%. На щабель нижче розміщується «Коло» – 52%. Далі йдуть онлайн-ЗМІ «Полтавщина» та ІА «Полтава» – 48% та 16% відповідно. Дотримання інших стандартів у чотирьох медіа мають вищі показники. За нашими дослідженнями, тенденція зі слабким дотриманням балансу думок пов’язана з тим, що стрічка новин у цих виданнях здебільшого формується із прес-релізів, довідок установ (поліції, ДСНС тощо), соцмереж (повідомлення громадських активістів, політиків), і самих читачів. Варто пам’ятати, що прес-реліз чи розсилка щоденних довідок від громадських організацій чи управлінь/інших структур – це лише одна сторона, частіше за все ЗМІ нехтують можливістю дізнатися протилежну думку ані під час написання новини, ані через 12 годин після її опублікування (в інтернет-ЗМІ альтернативна думка повинна бути представлена або ж в тій новині, або протягом 12 годин в іншій публікації).
Дотримання професійних журналістських стандартів у кожному із чотирьох видань виглядає так.
«Трибуна». Достовірність дотримано на 92%, відокремлення фактів від
коментарів – 80%, гірший показник балансу – 68%. Це молоде онлайн-ЗМІ, яке стартувало у Полтаві минулого 2015 року. Утім, за досить короткий строк видання швидко завоювало прихильність читачів, упізнаваність аудиторії. Під час моніторингу «Трибуна» показала найкращі результати із чотирьох ЗМІ, але не ідеальні. Так, у новині про заробітки українців видання подає дані Держслужби статистики, при цьому альтернативної точки зору немає, отже баланс недотриманий. У новині про отримання земельної ділянки видання пише: «Одним із пунктів порядку денного було питання про надання доньці міського голови Олександра Мамая Наталії Мамай-Кириченко дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у Полтаві. Її площа – близько 8, 5 “соток”. Планувалося подальше об’єднання із сусідньою земельною ділянкою, площа якої становить близько 30 “соток”, що вже знаходиться у власності членів родини “мера”. У разі прийняття рішення маєток Мамаїв складе більше 38 “соток”. Не вказано усі пункти порядку денного, виокремлено лише один. Також не вказано, звідки інформація про площу земельної ділянки Наталії Мамай-Кириченко; що стало підґрунтям для твердження про плани об’єднання із сусідньою земельною ділянкою, звідки стало відомо про наміри. Далі у публікації твердять, що «тільки у Київському районні міста Полтава заяви на отримання земельних ділянок подали понад 600 учасників бойових дій на сході України і сімей загиблих бійців, які мають першочергове право отримання землі». При цьому немає посилання на установу чи посадову особу, яка надала ці дані. Наостанок у новині йдеться, що «із початком 2016 року свободівці неодноразово надсилали звернення до Полтавського міського голови Олександра Мамая та міської ради з пропозицією виділити земельний масив спеціально для потреб учасників російсько-української війни та їх сімей, але досі ніяких рішень із цього приводу міськрада, у компетенції якої знаходиться це питання, не приймала. Саме цим депутати Київської районної в місті Полтаві ради аргументували свою принципову позицію». Спостерігається спроба звинуватити міськраду у бездіяльності, при цьому незрозуміло, які саме свободівці зверталися та про яких саме депутатів йдеться у матеріалі. У новин про «підсвічені фонтани на книжкову Полтаву» видання подає виключно позицію міської ради в особі секретаря Оксани Деркач. При цьому немає коментарів авторів проектів, про які йдеться у новині. Новина про ювілей сторічної полтавки взята із офіційного джерела – сайту міськради. Видання не потурбувалося про те, аби знайти жінку та поспілкуватись із нею.
«Коло». Достовірність дотримано на 88%, баланс – 52%, відокремлення фактів від коментарів – 84%. Це видання знаходиться на другій позиції щодо дотримання професійних стандартів. У новині про свинокомплекс видання подає позицію Полтавської обласної ради, позиція керівництва скандального свинокомплексу, через який мітингують люди, не представлена. У новині про безкоштовну реабілітацію учасників АТО, онлайн-видання подає інформацію, надану департаментом соцзахисту Полтавської адміністрації, але не висвітлює позицію тих, кому пропонують ці послуги. Незрозуміле речення «звертаємо увагу на те, що для отримання психологічної реабілітації жодних документів в медичних установах оформлювати не потрібно» – не чітко розмежовано, чи це коментар департаменту, чи твердження редакції. Висвітлюючи питання пільгового проїзду учасників АТО у транспорті міжрайонного та міжобласного сполучення, висвітлено позицію центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області при Полтавській облдержадміністрації, коментарів самих учасників АТО немає. У повідомленні про реконструкцію стадіону «Динамо» стверджується, що «наразі там поклали штучне покриття більше ніж на половину поля і «стадіон реконструювали за гроші УЄФА та ФФУ. Також до фінансування долучили і бюджет області. Вартість робіт склала близько півмільйона гривень». Виникає сумнів щодо поданої інформації, адже не вказано, коли стадіон почали реконструювати, хто прийняв рішення про видачу коштів, скільки. У новині не представлено ані сторону працівників стадіону, ані влади.
«Полтавщина». Показник достовірності складає 72%, баланс – 48%, відокремлення фактів від коментарів – 64%. Це один із найперших на найпопулярніших сайтів Полтавської області. У повідомленні про демонтаж незаконних торгових споруд цитують невідомого жителя будинку, «біля чиїх вікон щоночі відбувалися нетверезі зборища»: «Не уявляєте, що відбувалось вночі: тут збирались якісь чоловіки, розпивали алкогольні напої, було гамірно, почасти навіть страшно. Заснути неможливо, тривожно, постійно переживаєш, адже вони ось — поруч із моїм вікном! На ранок, ясна річ, купа сміття, пляшок, недопалків». У цій же новині спостерігається наявність оціночних суджень: «Окрім порушення закону, власник не гребував і мораллю». Порушення журналістських стандартів спостерігається й у твердженні видання, що «по вулиці Котляревського, 22 літній майданчик від закладу харчування та відпочинку також встановлений незаконно. Перехожі жаліються, що займає він багато місця, захаращує більшу частину тротуару. Окрім того, що власники не мають дозвільних документів, мало хто з них задумується і про те, що подібними спорудами псується зовнішній вигляд міста». Точку зору підприємців не подано. У публікації «Полтавська влада за 6 мільйонів замовила ремонт тротуарів і проїздів підприємцям з сумнівним минулим» про відсутність дотримання балансу достовірності можна говорити на основі того, що посилання, зазначені у цій новині, ведуть на загальний сайт, а не на зазначену новину, отже, стандарт можна вважати порушеним. У повідомленні про «будинок Кукоби» можна прослідкувати наявність оціночних суджень. Так, у новині зазначено: «Спочатку будівлю планували віддати талановитим дітям. Але зараз про дітей вже не згадують». У іншій новині про будівництво меморіалу воїнів АТО видання посилається виключно на сторінку у соцмережі депутата Полтавської міськради.
ІА «Полтава». Достовірність дотримано на 44%, баланс – 16%, відокремлення фактів від коментарів – 24%. Цей сайт має найнижчі показники дотримання усіх трьох стандартів та посідає найнижчу сходинку серед чотирьох онлайн-видань. Утім, за нашими спостереженнями, це видання є одним із найвідоміших у Полтаві. Сайт вирізняється серед інших оперативністю, але при цьому відсутністю базових професійних стандартів. Так, у одній із новин видання твердить, що «на Полтавщині водії їздять за кермом п’яними та без посвідчень водіїв». Новина складається з одного абзацу: «13 серпня у Кременчуці майже о 22-й годині кременчуцькі патрульні зупинили Волгу за порушення ПДР. 28-річний водій не мав посвідчення водія та був напідпитку, адже алкотестер показав 1,55 проміле алкоголю. Того ж вечора, поліцейськими був зупинений транспортний засіб Audi 100 на вулиці Перемоги. 22-річний водій не мав посвідчення водія та поліса обов’язкового страхування. Крім цього, він був п’яним, адже алкотестер зафіксував 1,65 проміле алкоголю. Лише за вихідні були виявлені 10 нетверезих водіїв у Кременчуці». У іншій новині, повідомляючи, що «площу біля Полтавської ОДА змінять та осучаснять», сайт посилається на матеріали іншого видання, однак прослідкувати його достовірність вкрай важко – гіперпосилання немає: «У вересні 2016 року розпочнуть конкурс та за 2 місяці оберуть переможців. Люди впевнені, що площу треба змінювати на щось новіше». Повідомляючи, що «полтавку із немовлям намагалися вигнати із Полтаватерлоенерго через спробу закрити вікно», медіа не намагається неупереджено та безпристрасно розібратися у ситуації, подати обидві сторони конфлікту. У публікації про «прохання депутатів встановити дорожні знаки» не представлено позицію іншої сторони. Видання стверджує, що «наразі ніяких потрібних дорожніх знаків не встановлено. У чому полягає проблема теж невідомо».
Проаналізувавши результати моніторингу, можна зробити висновок: основна проблема недостатнього балансу – стандарту, який полтавські ЗМІ порушують найчастіше – це небажання працювати над збалансованістю. Журналісти вважають, що передрук повідомлення із соціальної мережі чи довідок є достатнім інформуванням про суспільно важливі новини і більше турбуються не про якість новини, а про швидкість її оприлюднення. Редакції повинні турбуватися про те, аби споживач інформації отримував вичерпну, достовірну, збалансовану інформацію. А отже, мають подавати повну та достовірну інформацію, у якій відсутні оціночні судження. ЗМІ повинні більше приділяти уваги на напрацювання якості, а не швидкості. Коли онлайн-ЗМІ припинять перейматися лише кількісним наповненням стрічки новин, тоді можна буде говорити про зростання показника дотримання журналістських стандартів.
