У попередніх публікаціях ми підбивали підсумки року на Полтавщині. Зараз згадаймо разом всеукраїнські події року, що минає.
Майдан, Революція гідності
2014 рік для України розпочався продовженням Революції гідності. Влада намагалася розігнати мітингувальників, використовуючи для цього силові структури та вогнепальну зброю. Це була наймаcштабніша в історії незалежної України акція протесту. У січні мирні протистояння вийшли за межі таких. Поштовхом до цього стали ухвалені тодішньою владою так звані «диктаторські закони». У центрі Києва росли барикади, все більше обурених виходило на вулиці, гинули люди. Протести намагалися врегулювати, але марно. Після невдалих спроб переговорів протистояння відновилося з новою силою. 18 лютого відбулася жорстока спроба розігнати Євромайдан. Як наслідок – десятки загиблих активістів і силовиків, чимало жертв у підпаленому Будинку профспілок. 20 лютого ввійшло в історію як «Кривавий четвер»: у столиці на Інститутській від снайперських куль загинула майже сотня людей. 22 лютого тепер уже екс-президент Віктор Янукович утік із резиденції у Межигір’ї до Росії (відтоді у Межигір’я почали влаштовувати екскурсії). Того ж дня Юлія Тимошенко, яка кілька років провела у харківській в’язниці, вийшла на волю. За звільненням Леді Ю слідкували сотні прихильників: зустрічали з квітами та плакали від радості, а на Майдані, куди Тимошенко прибула відразу ж після звільнення, її виступ зустріли аплодисментами.
Небесна сотня
2014 року Україна отримала Небесну сотню – так стали називати тих, хто загинув під час кривавих протистоянь. Жалобна пісня «Пливе кача» стала гімном Небесної сотні. 24 лютого Верховна Рада прийняла Постанову «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Загиблим мали присвоїти звання Героя України. Але постанова залишалася невиконаною майже півроку. І лише 7 червня Президент Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким звання Героя України (з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно) присудили 99 особам. 26 червня Президент ініціював нову державну нагороду – орден Героїв Небесної сотні. Протягом зими-весни понад 30 вулиць і площ у різних населених пунктах держави назвали на честь героїв Небесної сотні.
Анексія Криму
Після того як Янукович утік, держава залишилася фактично без влади. Кермо взяла до рук опозиція – Яценюк і Турчинов. У Криму все більше відчувалися сепаратистські настрої. Наприкінці лютого парламент і уряд Криму захопили невідомі бойовики, які вивісили там прапор Росії. На початку березня самопроголошений голова Ради міністрів АР Крим Сергій Аксьонов звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням забезпечити мир на території Криму. У відповідь того ж дня було вирішено ввести війська. Путін пояснив це тим, що в умовах української політичної кризи виникла загроза для життя громадян РФ і російських військовослужбовців, які дислокуються на півострові. 16 березня у Криму провели незаконний референдум за входження до складу РФ. 20 березня Держдума оголосила про приєднання Криму до Росії. З цієї нагоди Росією прокотилася хвиля урочистих заходів, запровадили медаль «За возвращение Крыма». В Україні ж спалахує хвиля протестів проти всього російського: продуктів, бензину, кіно тощо. Люди закликають не купувати російське, щоб не підтримувати фінансово окупацію України.
Неоголошена війна на Донбасі
Після анексії Криму в Україні створили Національну гвардію, яка мала виконувати функції армії. Росія під виглядом навчань почала стягувати до кордону нашої держави війська. Неодноразово над територією України фіксували російські безпілотники. У Донецьку, Луганську, Харкові проросійські активісти намагалися захопити адмінбудівлі. На Донбасі з’явилися військові без жодних опізнавальних знаків (деякі мали російські шеврони) та озброєні люди. Сепаратисти оголосили про створення ЛНР (Луганської народної республіки) та ДНР (Донецької народної республіки). Замість традиційного відпочинку на травневі свята на Сході України відбувалася стрілянина. В Одесі внаслідок зіткнень загинуло майже півсотні людей. На Донбасі провели псевдореферендум на підтримку «ДНР»і «ЛНР». Це стало початком активного наступу на українських військових. У червні бойовики збили літак Іл-76 у Луганську – загинули 49 українських військових. Одним із найжахливіших боїв став «Іловайський котел» у другій половині серпня. Тоді Путін закликав бойовиків відкрити гуманітарний коридор для українських військових, які опинились в оточенні. Військові колони почали рух із міста, але їх розстріляли. За даними Міноборони, під Іловайськом загинуло 108 українських бійців, сотні солдатів поранені та захоплені у полон. 5 вересня у Мінську підписали угоду про припинення вогню на Донбасі. Але «мінські домовленості» не дали очікуваного результату. Бої та обстріли у зоні АТО (антитерористичної операції) на Сході України, на жаль, тривають понині. Протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт, який щодня забирає життя не лише військових, а й мирних жителів, зокрема дітей.
Продовження читайте на "Коло" незабаром
