Підписання акту про капітуляцію Японії. Фото з сайту rosostrova.ru
Того дня о 9.04 на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу, начальник Генштабу генерал Йосідзіро Умедзу, верховний головнокомандувач союзних військ генерал армії США Дуглас Макартур, радянський генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, адмірал флоту Великобританії Брюс Фрейзер та представники інших союзних держав від імені своїх урядів підписали Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Про останні дні цієї найбільшої і найкривавішої в історії людства війни читайте далі.
Читайте також: У Полтаві вперше відзначили закінчення Другої Світової війни
Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано пізно ввечері 8 травня. Того ж дня Президія Верховної Ради СРСР відразу видала указ, яким оголосила 9 травня Днем Перемоги. Попри це, на фронті все ще тривали бої.
Німці не хотіли здаватися в полон радянській армії і за всяку ціну прагнули прорватися до західної зони окупації. Так, Прага була остаточно звільнена 10 травня, а останні групи німецьких військ на території Чехословаччини та Австрії були ліквідовані тільки 19 травня.
Виконуючи взяті перед союзниками з антигітлерівської коаліції зобов’язання, 8 серпня 1945-го СРСР оголосив війну Японії, а 6 і 9 серпня США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі.
З 1941 до 1945 року СРСР та Японія дотримувалися нейтралітету
Небезпека війни СРСР із Японією існувала з другої половини 1930-х років. 1938 року відбулись зіткнення на озері Хасан, 1939-го –битва на Халхин-Голі на кордоні Монголії та Маньчжоу-Го. 1940-го був створений радянський Далекосхідний фронт, що вказував на реальний ризик початку війни. Проте загострення ситуації на західних кордонах змусило СРСР шукати компромісу в стосунках із Японією. Остання, у свою чергу прагнула укріпити свої кордони з Радянським Союзом. Результатом збігу інтересів двох країн стало підписання 13 квітня 1941 року Пакту про нейтралітет, згідно зі статтею 2 якого:
«…у випадку, якщо одна з договірних сторін виявиться об’єктом військових дій з боку однієї або декількох третіх держав, інша договірна сторона дотримуватиме нейтралітет протягом всього конфлікту».
1941-го країни гітлерівської коаліції, крім Японії, оголосили війну СРСР, а того ж року Японія напала на США, почавши війну на Тихому океані.
Після того, як Сталін на Потсдамській конференції дав обіцянку союзникам розпочати війну з японцями, імперія намагалася вести сепаратні мирні переговори з СРСР, але безуспішно. 8 серпня 1945 року СРСР одноосібно денонсував Радянсько-японський пакт про нейтралітет та оголосив війну Японській імперії.
Угруповання військ Червоної армії на момент початку наступу мали значну чисельну перевагу над супротивником: тільки за кількістю бійців вона досягала 1,6 разу. За кількістю танків радянські війська перевершували японців приблизно у 5 разів, в артилерії і мінометах – в 10 разів, щодо літаків – більше, ніж утричі.
Читайте також: Сталін знав, що Гітлер нападе на Радянський Союз
У боях за місто Муданьдзян японці активно використовували диверсантів-камікадзе. Обв’язавшись гранатами, ці люди кидалися на радянські танки і солдатів. На одній із ділянок фронту близько 200 «живих мін» лягли на землю перед технікою, що наступала.
Радянські солдати у визволеному від японців китайському місті Харбіні.Фото з сайту topwar.ru
Радянський Союз внаслідок цієї війни забрав частину території Японії
15 серпня імператор Хірохіто виступив зі зверненням по радіо, в якому повідомив, що Японія приймає умови Потсдамської конференції і капітулює. Імператор закликав націю до мужності, терпіння і об’єднання всіх сил для будівництва нового майбутнього. Через 3 дні, 18 серпня 1945 року, о13-й годині за місцевим часом у радіоефірі прозвучало звернення командування Квантунської армії до військ, в якому говорилося, що з причин безглуздості подальшого опору ухвалено рішення про капітуляцію. Протягом кількох наступних днів йшло оповіщення японських частин, які не мали прямого зв’язку зі штабом, і узгодження умов здачі. Згідно з цим, всі військові дії з боку Японії припинялися негайно, японські збройні сили беззастережно капітулювали (хоча окремі підрозділи в Тихоокеанському регіоні ще певний час воювали, а легендарний лейтенант Хіро Онода успішно партизанив на Філіппінах до 1974 року); зброя, військове та цивільне майно зберігалися.
Японському уряду і генштабу наказувалося негайно звільнити союзних військовополонених та інтернованих цивільних осіб.
Всі японські цивільні, військові і морські офіційні особи зобов’язувалися коритися й виконувати вказівки та накази Верховного командування союзних держав. Йому ж підпорядковувалася влада імператора і уряду Японії з управління державою
Внаслідок війни, СРСР окупував території Південного Сахаліну, тимчасово Квантун із містами Порт-Артур та Далянь, а також Курильські острови.
Японець на попелищі у зруйнованому місті Йокагама
Втім, у певному розумінні, лише 9-10 грудня 1948 року можна вважати закінченням війни. Саме тоді ООН на пленарній сесії у Парижі проголосувала за два важливі документи міжнародного права – Конвенцію про геноцид (повна назва – Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього) та Загальну декларацію прав людини.
Цікаві факти
– 2 вересня 1945 року, в день капітуляції Японії, Верховна Рада СРСР видала указ, яким оголошувала 3 вересня Днем Перемоги над мілітаристською Японією.
– Обидва свята – 9 травня і 3 вересня – були вихідними днями. Але вже 1947 року ці дні знову стали робочими.
– Коли пам’ять про Велику Вітчизняну війну (саме так називали Другу світову в СРСР) поклали в основу радянської ідеології, головний наголос був зроблений на перемогу над нацистською Німеччиною. Вона затьмарила решту збройних конфліктів, у яких брав участь Радянській Союз у роки Другої світової війни («золотий вересень», радянсько-фінська війна 1939-1940 роки, радянсько-японська війна).
– 1965 року 9 травня знову став вихідним днем з обов’язковими військовими парадами на честь свята. Таким чином, ця дата остаточно закріпилася у суспільній свідомості як День Перемоги і день закінчення війни.
– Формально війна з Німеччиною була закінчена тільки 25 січня 1955 року постановою Президії Верховної Ради СРСР «Про припинення стану війни між СРСР та Німеччиною».
До теми: Полтавець Іван Перепелиця три роки війни спав під відкритим небом
За матеріалами інтернет-видань підготувала Ольга Правденко
