Фото з сайту ostarbeiter.vn.ua
22 червня 1941 року розпочалася радянсько-німецька війна, як тривала понад три роки. З того часу минуло 74 роки, проте й досі точаться дискусії, щодо того чи знав керівник уряду СРСР Йосип Сталін про дату її початку, чи міг завчасно підготувати військо і зупинити ворога ще на кордоні, уникнувши таким чином величезних людських втрат.
Сталін усвідомлював неминучість зіткнення з Гітлером, але сподівався, що зможе до цього підготуватись. Крім того, вождь сподівався, що все-таки вестиме війну на чужій території – про це він дуже чітко сказав 5 травня 1941 року у виступі перед випускниками військових академій. Він говорив про наступальну війну: ми вестимемо її після акту агресії проти нас або у разі загрози такої агресії. Однак існує дуже цікавий аналітичний документ, датований 1940 роком. З нього випливає, що ситуація у Київському і Тираспольському укріплених районах – на найважливіших зі стратегічної точки зору напрямках – була катастрофічною. Вони були повністю непідготовленими до війни. Тому більшість істориків схиляються до думки, що Сталін не готувався напасти на гітлерівську Німеччину у 1941 році першим.
СРСР, про підготовку Німеччини до нападу, повідомляли резиденти з більш, ніж 40 країн
Збором развідінформації в Радянському Союзі займалися два відомства: народний комісаріат держбезпеки (НКДБ) та Головне розвід управління (ГРУ), куди стікалися повідомлення від агентів, що працюють за кордоном на Москву. Також збором найважливішої інформації займалася військова розвідка, що поставляла дані про дислокацію німецьких військ і про допити перебіжчиків, заарештованих шпигунів і диверсантів. У Москву стікалася інформація від більш ніж сорока зарубіжних резидентур.
Всього від ГРУ від початку 1941 року надійшло понад 120 повідомлень про підготовку Німеччини до нападу на СРСР. У 68 з них вказувалися терміни початку агресії. І велика їх частина або збігалася з точною датою, або була до неї близька. Тобто, ледь не кожна депеша від радянських розвідників вказувала, що Німеччина готується до нападу. Про це не раз повідомляли Йосипу Сталіну.
– Сталін знав навіть приблизні дати планованого нападу. Приміром, серед майже 30 документів, які свідчать про це, опубліковано і повідомлення з Риму – посол Італії в Німеччині передав Муссоліні, що напад на СРСР почнеться в проміжок з 20 по 22 червня. Незважаючи на кризу служби розвідки, спровоковану найжорстокішими репресіями 1937 року, нечисленні агенти, які працювали за кордоном надали Сталіну всю можливу інформацію, – розповів офіцер зовнішньої розвідки СРСР у відставці Лев Соцков.
Більше того, Соцков стверджував, що 17 червня 1941 року начальник зовнішньої розвідки доповів Сталіну, що німці призначили начальників військово-господарських управлінь майбутніх округів окупованій території СРСР – тобто, по суті вже призначили людей, які повинні були зайнятися грабунком країни після її окупації.
Німецьке командування, щоб приховати справжню дату нападу на СРСР, через найрізноманітніші канали, насамперед дипломатичні, поширювало дезінформацію щодо і «години Х», і навіть намірів розпочинати війну на східному фронті в 1941 році. Тобто різні джерела повідомляли різні числа.
У зв’язку з чим, наприклад, Ріхард Зорге, передавав з Японії то одні, то інші дати після бесід з дипломатами, дипкур’єрами, військовими аташе. З 10 березня по 20 червня він передав до Москви 7 повідомлень. Ось коротко їх зміст:
1. Війна почнеться тільки після закінчення війни з Англією.
2. Те ж саме.
3. В кінці травня. Проте небезпека може минути.
4. Друга половина червня.
5. 15 червня.
6. Кінець червня.
7. Війна неминуча.
11 червня резидент розвідки в Фінляндії Синіцин першим повідомив точну дату нападу. Його агент «Чернець» інформував про Підписання в Гельсінкі таємної догоди між Німеччиною та Фінляндією про долю фінської армії в майбутній війні проти СРСР.
12 червня резидент ГРУ в Берліні генерал-майор Тупиков (оперативний псевдонім «Арнольд») повідомив у Москву про те, що термін ймовірного нападу на СРСР – 15-20 червня.
Цього ж дня було отримане повідомлення від нелегального резидента німецької групи «Крона» Черняка, в якому було названо навіть точний час – 22 червня, 3 година 30 хвилин.
17 червня колишній агент царської розвідки Анна Ревельська повідомила радянському військовому аташе в Берліні: 22 червня, 3:00 ночі.
19 червня з Берліна в Москву прийшло донесення від Віллі Лемана («Брайтенбах»), який був таємним агентом СРСР і працював на гестапо (нацистський варіант НКВС, авт.). Він повідомляв про отримання наказу про початок військових дій 22 червня після 3 годин ранку.
21 червня з Франці та Польщі надходять два донесення – війна завтра на світанку.
Величезною довірою в Москві користувалися керівники підпільної антифашистської організації «Червона капела» – це обер-лейтенант Харрі Шульце-Бойзен («Старшина»), який служив у німецькому генеральному штабі ВПС, і співробітник Міністерства господарства Німеччини Арвід Харнак («Корсиканець»). 16 червня вони повідомили про те, що «напад можна очікувати в будь-який час».
Цей сигнал був сприйнятий керівником служби зовнішньої розвідки Павлом Фітіним. Наступного дня 17 червня, він домігся прийому у Сталіна. І разом з наркомом держбезпеки доповів про реальний стан речей. Сталін був лаконічний. Вислухавши доповідь, він сказав: «Дезінформація. Можете бути вільні ».
Довіра до армії
Про швидке наближення нападу свідчили і дані, отримані на західному кордоні, де дислокувалися війська Західного особливого військового округу. У період з 1 по 10 червня було затримано більше ста німецьких диверсантів. У наступну декаду червня число затримань подвоїлася. Під час допитів багато диверсантів говорили про те, що початок наземної операції призначено в діапазоні від 20 до 25 червня.
Проведена 18 червня повітряна розвідка на 400-кілометровій ділянці західного кордону показала величезне скупчення німецьких військ, впритул присунутих до території Радянського Союзу. Причому продовжували підтягуватися все нові і нові танкові колони, артилерія і моторизована піхота. Сумнівів не залишалося – вся ця «махіна» неминуче буде приведена в дію.
Але професійним розвідникам Сталін не вірив. Повірив військовим. Увечері 21 червня начальник Генштабу Жуков на підставі зібраних на кордоні розвідданих зміг переконати Сталіна в необхідності оголосити підвищену бойову готовність.
Ця директива була розіслана у війська в 0 год. 30 хв. 22 червня за московським часом. Тобто за дві з половиною години до початку радянсько-німецького протистояння.
Раптовий напад Німеччини на Радянський Союз – піар-хід Сталіна
Всі вище наведені факти свідчили, що Сталін принаймні за кілька місяців знав, що Німеччина нападе на Радянський Союз. Чому ж тоді Сталін постійно заявляв про віроломний напад агресора?
Лев Соцков офіцер зовнішньої розвідки у відставці, вважає, що це пов’язано з боязню Сталіна виявитися агресором перед обличчям світової громадськості. З цим згоден і історик Микола Сванідзе:
– Раптовий напад Німеччини – це абсолютне піар-формулювання, яке повинне було пояснити радянським людям причини неготовності нашої армії до війни. Вже дуже давно жодна армія заздалегідь не попереджає, що вона атакує іншу армію чи іншу країну. Звичайно, Сталін знав про те, що готується війна, але він боявся провокувати Гітлера, і тому всіляко йому показував, що він цим попередженням не вірить.
Читайте також: «Війна очима нащадків»: Дід ніколи не розповідав, за що отримав медалі
За матеріалами Ввс, svoboda.org підготувала Ольга Правденко
